Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №760/12067/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/15487/26

В справі 760/12067/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

15 липня 2026 року в місті Києві

Солом?янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІІ. Описова частина

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020 у розмірі 21.600,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 10 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Первісний кредитор, Позикодавець) та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 9326736 шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 2 Договору позики Позикодавець надав Позичальниці позику в сумі 7.603,00 грн строком на 30 днів; сторони визначили знижену (акційну) процентну ставку 0,64 % за кожен день користування позикою, базову процентну ставку 1,6% за кожен день, а також процентну ставку за понадстрокове користування позикою - 2,7% за кожен день.

Позивач зазначає, що Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у зв?язку з чим відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Факт надання позики, як вказує Позивач, підтверджується довідкою про ідентифікацію фінансової установи та документами про перерахування коштів на картковий рахунок, реквізити якого зазначені Позичальницею у Договорі позики.

Позивач також посилається на положення Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з якими, якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе договірні зобов?язання, такі особливі умови втрачають силу, а нараховані згідно з умовами Договору проценти підлягають сплаті в повному обсязі за весь період дії Договору незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності.

Позивач зазначає, що 10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (Фактор) укладено Договір факторингу № 10072020, а 13 травня 2021 року сторонами цього договору підписано Реєстр прав вимоги № 116, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020 перейшло до Позивача.

Позивач вказує, що Відповідачка своїх зобов?язань за Договором позики належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 13.05.2021 (дата відступлення права вимоги) утворилася заборгованість у розмірі 21.600,76 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом (тілом позики) - 7.603,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13.997,76 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідачки зазначену заборгованість у розмірі 21.600,76 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

04 червня 2026 року Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог та повністю відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог у зв?язку зі спливом позовної давності. Обґрунтовуючи відзив, Відповідачка зазначає, що Договір позики укладено 10.09.2020 строком на 30 днів, а тому строк виконання зобов?язання та повернення коштів сплив 10.10.2020; саме з цієї дати у кредитора виникло право вимоги і саме з цієї дати розпочався перебіг позовної давності. Посилаючись на статтю 257 ЦК України, Відповідачка вказує, що строк позовної давності за даними правовідносинами повністю закінчився у жовтні 2023 року, тоді як Позивач звернувся до суду лише у квітні 2026 року. Інших заперечень проти позову відзив не містить.

Того ж дня Відповідачка подала клопотання про витребування у Позивача оригіналів письмових доказів. Ухвалою суду від 15.07.2026 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Позивач відповіді на відзив не подав.

У судове засідання 15 липня 2026 року учасники справи не з?явилися. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника. Відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.

Суд, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для вирішення спору по суті, визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальниця) укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 9326736 в електронній формі. Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за цим Договором.

Вирішуючи питання про доведеність факту укладення Договору позики, суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Статтею 12 цього Закону встановлено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 сформулював стандарт доказування у справах про стягнення заборгованості за електронними кредитними договорами, укладеними з використанням одноразового ідентифікатора. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що для встановлення факту укладення такого договору кредитодавець повинен надати: сам електронний договір з усіма складовими частинами (оферта, заявка, акцепт); підтвердження направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону (електронну адресу) позичальника; підтвердження фактичного перерахування коштів позичальнику. При встановленні цих обставин презумпція правомірності правочину, закріплена статтею 204 ЦК України, є неспростованою.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановлює таке.

По-перше, до справи долучено текст Договору позики № 9326736 від 10.09.2020, який містить усі істотні умови позики: суму позики - 7.603,00 грн, строк позики - 30 днів, дату надання позики - 10.09.2020, дату повернення позики - 10.10.2020, знижену (акційну) процентну ставку - 0,64 % на день, базову процентну ставку - 1,6 % на день, процентну ставку за понадстрокове користування - 2,7 % на день, орієнтовну реальну річну процентну ставку - 233,60 %, а також реквізити сторін. Крім того, до справи долучено Паспорт позики, складений за формою, встановленою Законом України «Про споживче кредитування», та Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджені рішенням Загальних зборів учасників товариства (протокол № 14/08/20 від 14.08.2020), які згідно з пунктом 1.3 Правил є невід?ємною частиною Договору позики.

По-друге, факт направлення одноразового ідентифікатора та підписання ним Договору позики підтверджується Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно з якою клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 9326736 від 10.09.2020, ідентифіковано товариством, а акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора 10BrBfnExR, направленого 10.09.2020 о 20 год 28 хв 03 сек на електронну адресу snegirevanastinanina@gmail.com. Зазначена електронна адреса відповідає адресі, вказаній у реквізитах Договору позики, а також адресі, з якої Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

По-третє, факт реального перерахування коштів у розмірі 7.603,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 02.12.2025 № КД-000091089/ТНПП, якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, та завершення платіжної операції: дата - 10.09.2020, номер платежу - 012a90a3-dcbc-405a-b8a8-9cb162d47f8c, сума - 7.603,00 грн, отримувач - ОСОБА_2 , електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 . Номер зазначеного електронного платіжного засобу відповідає номеру рахунку, вказаному Позичальницею у реквізитах Договору позики.

По-четверте, факт укладення Договору позики та отримання за ним коштів Відповідачка не заперечує. У відзиві на позовну заяву Відповідачка підтверджує, що Договір позики було укладено 10.09.2020 строком на 30 днів, а строк виконання зобов?язання сплив 10.10.2020, і саме з цієї дати у кредитора виникло право вимоги. Крім того, з наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 11.10.2020, 12.10.2020 та 15.10.2020 Відповідачкою здійснено платежі на загальну суму 600,00 грн у рахунок погашення заборгованості, що також свідчить про визнання нею договірних відносин.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір позики № 9326736 від 10.09.2020 є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачкою коштів у розмірі 7.603,00 грн є доведеним. Зазначений висновок узгоджується зі статтями 6, 627 Цивільного кодексу України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) Відповідачкою не спростована.

Щодо права Позивача вимагати виконання зобов?язання суд зазначає таке.

10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (Фактор) укладено Договір факторингу №10072020, за умовами якого Клієнт зобов?язується відступити Факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату. Згідно з пунктом 2.1.3 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

13 травня 2021 року між сторонами Договору факторингу підписано Реєстр прав вимог № 116, у якому за позицією 3330 зазначено Боржника - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір № 9326736 від 10.09.2020, суму заборгованості за тілом - 7.603,00 грн, суму заборгованості за процентами - 13.997,76 грн, суму заборгованості разом - 21.600,76 грн. Отже, право вимоги до Відповідачки за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020 відступлено на користь Позивача з 13.05.2021.

Право Первісного кредитора переуступити своє право вимоги третім особам без згоди Позичальника у разі виникнення понадстрокового користування позикою передбачено також пунктом 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов?язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» є належним кредитором за спірним зобов?язанням та має право вимагати від Відповідачки виконання грошового зобов?язання за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020.

Щодо заяви Відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до частини п?ятої статті 261 ЦК України за зобов?язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Строк позики за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020 становив 30 днів, кінцева дата повернення позики - 10.10.2020. Отже, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за цим Договором розпочався 11.10.2020, і за загальним правилом трирічний строк спливав би 11.10.2023. Саме на цьому ґрунтуються доводи відзиву.

Разом з тим Відповідачка не враховує змін, внесених законодавцем до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин на всій території України встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року, у подальшому неодноразово продовжувався, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, та діяв до 30 червня 2023 року включно.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX, який набрав чинності 30.01.2024, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» пункт 19 зазначеного розділу виключено. Цей Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року, з якої дати відновлено загальний порядок обчислення позовної давності.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому порядку та триває дотепер.

Таким чином, перебіг позовної давності за вимогами Позивача, який розпочався 11.10.2020, до 30.06.2023 продовжувався на строк дії карантину відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України; з 17.03.2022 - продовжувався також на строк дії воєнного стану, а з 30.01.2024 - зупинявся на строк дії воєнного стану відповідно до пункту 19 зазначеного розділу у відповідних редакціях. Загальний порядок обчислення позовної давності відновлено лише з 04 вересня 2025 року.

За таких обставин станом на дату звернення Позивача до суду з цим позовом - 13 квітня 2026 року - позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020 не спливла.

Доводи Відповідачки про те, що строк позовної давності за спірними правовідносинами повністю закінчився у жовтні 2023 року, ґрунтуються на застосуванні виключно статті 257 ЦК України без урахування наведених вище приписів розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому є помилковими.

Оскільки позовна давність не спливла, підстав для застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України, та для відмови у позові з цих мотивів немає. Заява Відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов?язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд встановлює таке.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором позики № 9326736, складеним Первісним кредитором станом на 13.05.2021, сума наданої позики становить 7.603,00 грн; платежів у рахунок погашення основного боргу Відповідачкою не здійснено, залишок заборгованості за тілом позики становить 7.603,00 грн. Отже, заборгованість за тілом позики в розмірі 7.603,00 грн підлягає стягненню з Відповідачки в повному обсязі.

Заборгованість за процентами. Позивач просить стягнути проценти за користування позикою в розмірі 13.997,76 грн. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися за період з 10.09.2020 по 08.01.2021, загальна сума нарахованих процентів становить 14.597,76 грн, з яких погашено 600,00 грн, а залишок становить 13.997,76 грн.

Разом з тим, строк позики за Договором становив 30 днів та сплив 10.10.2020. Отже, Позивач просить стягнути проценти за користування позикою, які нараховані за межами строку позики, тобто в період 11.10.2020 по 08.01.2021.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформулювала правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання.

З урахуванням наведеного правового висновку нарахування процентів за користування позикою за період після 10.10.2020, тобто після спливу визначеного Договором строку позики, є неправомірним. Проценти за користування позикою підлягають нарахуванню виключно в межах строку позики - за 30 днів.

Щодо розміру процентної ставки, за якою підлягають обчисленню проценти в межах строку позики, суд зазначає таке. Пунктом 2 Договору позики визначено знижену (акційну) процентну ставку в розмірі 0,64 % на день та базову (фіксовану) процентну ставку в розмірі 1,6 % на день. Відповідно до пункту 9.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (у позовній заяві помилково зазначено пункт 8.4 Правил), якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов?язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно з умовами Договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником у повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.

Оскільки Відповідачка допустила порушення зобов?язання - не повернула позику у визначений Договором строк, знижена (акційна) процентна ставка втратила силу, а проценти за весь період дії Договору позики підлягають обчисленню за базовою процентною ставкою 1,6% на день. Такий підхід застосовано і самим Первісним кредитором у наданому розрахунку заборгованості.

Відтак розмір процентів за користування позикою в межах строку позики становить: 7.603,00 грн х 1,6% = 121,65 грн за один день користування позикою; 121,65 грн х 30 днів = 3.649,50 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості Відповідачкою здійснено платежі: 11.10.2020 - 50,00 грн, 12.10.2020 - 50,00 грн та 15.10.2020 - 500,00 грн, а всього 600,00 грн, які Первісним кредитором зараховано в рахунок погашення процентів. Такий порядок зарахування відповідає черговості, встановленій пунктом 6.10 Правил надання грошових коштів у позику.

Отже, заборгованість за процентами за користування позикою, яка підлягає стягненню з Відповідачки, становить: 3.649,50 грн - 600,00 грн = 3.049,50 грн.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з Відповідачки, становить: 7.603,00 грн + 3.049,50 грн = 10.652,50 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню - у частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за тілом позики в розмірі 7.603,00 грн та заборгованості за процентами за користування позикою в розмірі 3.049,50 грн, а всього 10.652,50 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів за користування позикою в розмірі 10.948,26 грн належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково - на 10.652,50 грн із 21.600,76 грн заявлених, що становить 49,32 %.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.662,40 грн, а тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 1.312,97 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та Адвокатським об?єднанням «Правовий курс»; Додаткову угоду № 1/1 від 01.07.2024 до зазначеного Договору, якою визначено додаткову фіксовану винагороду Об?єднання за проведення консультацій з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовку проєкту 1 (однієї) позовної заяви для направлення до суду в розмірі 7.000,00 грн; Акт № 97 від 18.12.2025 прийому-передачі Реєстру боржників, до якого за позицією 3 включено Відповідачку (кредитний договір № 9326736 від 10.09.2020, заборгованість 21.600,76 грн); Акт № 97 від 24.12.2025 прийому-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким загальна вартість наданої правничої допомоги за 25 позовними заявами становить 175.000,00 грн, у тому числі 7.000,00 грн - за підготовку позовної заяви до ОСОБА_1 за Договором позики № 9326736; платіжну інструкцію № 1806 від 25.12.2025 про сплату ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь Адвокатського об?єднання «Правовий курс» 175.000,00 грн; наказ № 02-К від 28.06.2024 про прийняття на роботу адвоката Ушакевич М.П. до Адвокатського об?єднання «Правовий курс».

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відповідачка клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляла, доводів щодо неспівмірності таких витрат не наводила.

З огляду на викладене суд визнає доведеним факт понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн. З урахуванням часткового задоволення позову зазначені витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню 3.452,08 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 204, 256, 257, 261, 267, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1046, 1048, 1049, 1077 Цивільного кодексу України, пунктами 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором позики № 9326736 від 10.09.2020 у розмірі 10.652 (десять тисяч шістсот п?ятдесят дві) грн 50 коп., з яких:

- заборгованість за тілом позики - 7.603,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування позикою - 3.049,50 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 1.312 (одна тисяча триста дванадцять) грн 97 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3.452 (три тисячі чотириста п?ятдесят дві) грн 08 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ: 39992082.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: