Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №760/33202/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/33202/24 2/760/11054/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

за участю секретаря - Омельяненко С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», 20.12.2024 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів:

- заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 87697,92 грн;

- 3% річних у розмірі 8601,76 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 38691,18 грн.;

- пеню в розмірі 210,93 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири та споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.

З ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

26.04.2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті, жодних заяв або повідомлень про відмову від надання послуг та договору від відповідачів не надходило.

Відповідачі порушили умови договору та мають прострочену заборгованість за період з 01.05.2016 по 31.10.2024 року, що складає 86684,11 грн. за житлово - комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 1013,81 грн. за абонентське обслуговування, що разом становить 87697,92 грн.

07 січня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.

Ухвалою від 28 лютого 2025 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Витребувано з КП Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» відомості щодо власника квартири.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти "закінчення встановленого терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відтак, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» визначено виконавцем послуг з постачання холодної води та водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Таким чином, відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило.

Щодо пред`явлення позовних вимог про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з відповідача ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 76, частиною першою статті 77 та статті 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 19Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про укладення між ПАТ «Акціонерне товариство «Київводоканал» та відповідачем ОСОБА_3 договору про надання житлово-комунальних послуг, а також докази, які б підтверджували, що відповідач є співвласником квартири, якій ПАТ «Акціонерне товариство «Київводоканал» були надані вказані послуги.

Згідно із відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_3 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.

Так, відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, обов`язок оплатити за житлово-комунальні послуги виникає лише в разі отримання споживачем певних послуг. Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду у справі №750/12850/16-ц від 26 вересня 2018 року.

В той же час позивачем не доведено, що саме відповідач ОСОБА_3 є фактичним споживачем житлово-комунальних послуг, заборгованість за які виникла перед позивачем.

Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду у справі № 761/5479/20 (провадження № 22-ц/824/12279/2021).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 не є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрована за вказаною адресою та, відповідно, не є споживачем наданих позивачем послуг, а тому пред`явлені до нього вимоги позивача про солідарне стягнення боргу є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Натомість, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , а отже є споживачами наданих позивачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно із пунктами 5, 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.05.2016 по 31.10.2024 року включно у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 86684,11 грн.

Пунктом 7 Договору визначено, що плата за послуги складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наданої позивачем довідки, заборгованість відповідача по платі за абонентське обслуговування становить 1013,81 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає 87697,92 грн.

Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 8601,76 грн., 3 % річних у розмірі 38691,18 грн. та пеня 210,93 грн.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що на спростування зазначеної заборгованості, розміру трьох відсотків річних та інфляційних втрат зі сторони відповідача будь-яких доказів суду не надано, як і не надано доказів належного виконання зобов`язань по оплаті за надані житлово-комунальні послуги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 87697,92 грн, 3 % річних у розмірі 38691,18 грн., інфляційних втрат у розмірі 8601,76 грн., є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнутим пеню у розмірі 210,93 грн. на підставі п.10 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд вважає дану вимогу обґрунтованою.

Однак, заборгованість за надані послуги підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що є фактичними користувачами квартири, в яку вказані комунальні послуги постачалися. Натомість, судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником чи користувачем даної квартири, або ж ними укладалися договори на постачання комунальних послуг, а тому вимоги в частині солідарного стягнення з нього існуючої заборгованості задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 530, 611, 625 ЦК України, статтями 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в частині позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - відмовити.

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в частині позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 87697,92 грн, 3 % річних у розмірі 8601,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 38691,18 грн. та пеню у розмірі 210,93 грн, що в сумі становить 135 201,79 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.А. Усатова