Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №149/2009/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 149/2009/25

Провадження № 33/801/722/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.

Доповідач: Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Войтка Ю. Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник – адвокат Костюк Сергій Миколайович, на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 червня 2026 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 10.12.1997 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто з нього на користь держави судовий збір, який становить 665,60 грн.

Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, 19.06.2025 о 23:25 год по вул. В`ячеслава Чорновола, 15 в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував скутером Honda Lead без д.н.з з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними доказами.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Костюк С. М., посилаючись на необґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки вважає її такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права без врахування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, просить постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 червня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилається на те, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 245, 247, 280 КУпАП, формально послався у оскаржуваній постанові на протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції та інші докази, при цьому належної оцінки усім доказам не надав.

На переконання сторони захисту, працівниками поліції порушено встановлену законом процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, що має наслідком недійсності складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, та яку проведено без дотримання обов`язкових умов, які законом передбачені як підстави для вчинення такої процесуальної дії.

Посилаючись на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, положень пункту 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), апелянт зазначає, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому зауважує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови суду першої інстанції від 09.06.2026, о 23.25 год. по вул. В`ячеслава Чорновола, 15 в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував скутером Honda Lead без д.н.з. з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів).

Відповідно ж до направлення на огляд водія до медичного закладу у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини pота та виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці.

Отже, така ознака алкогольного сп`яніння як «поведінка що не відповідає обстановці», зазначена в направленні на огляд до медичного закладу у протоколі та постанові суду не відображена, натомість зазначено таку ознаку як «порушення координації рухів».

В той же ж час з долученого до справи відеозапису вбачається, що такі ознаки алкогольного сп`яніння як виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, що зазначені у процесуальних документах та рішенні суду першої інстанції, у ОСОБА_1 відсутні. Останній поводився адекватно, відповідно до обстановки події.

Ба більше, відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції на протязі досить тривалого часу спілкується з ОСОБА_1 , з`ясовуючи у останнього наявність реєстраційних документів на транспортний засіб, мотошолома, встановлюючи особу ОСОБА_1 . При цьому працівником не виявлено та не озвучено жодної з ознак алкогольного сп`яніння. Натомість працівник поліції о 23:32:18 задає запитання «нічого не вживали ?», після якого повідомляє ОСОБА_1 , що ним виявлено таку ознаку сп`яніння (єдину) як «запах алкоголю з порожнини рота».

Апелянт звертає увагу, що відеозапис не дає змоги в повній мірі пересвідчитися в наявності чи відсутності у ОСОБА_1 такої ознаки сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота.

В той же ж час, відсутність у останнього таких ознак, зазначених у протоколі адміністративне правопорушення та направленні на огляд до медичного закладу, як виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, які поліцейським навіть не повідомлялись ОСОБА_1 , дають підстави для обґрунтованих сумнівів щодо наявності і такої ознаки як запах алкоголю з порожнини рота, який начебто виявив поліцейський та навмисно озвучив її для фіксації на бодікамеру, достовірно знаючи про неможливість її спростування чи підтвердження, штучно створюючи при цьому для себе підстави законності вимоги пройти огляд водієм.

Отже вважає, що оскільки ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, то підстав для вимоги про проходження ним огляду на стан сп`яніння поліцейський не мав.

Також зазначає, що відповідно до направлення на огляд водія до медичного закладу ОСОБА_1 на такий огляд направлявся 19.06.2025 о 23.30 год, що спростовується відеозаписом наявним в матеріалах справи, відповідно до якого у зазначений час поліцейським будь-які ознаки алкогольного сп`яніння не виявлялись, ОСОБА_1 не озвучувались, та вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, в тому числі в медичному закладі, не висувались.

Отже вважає, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія працівниками поліції не дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та пункту 7 Розділу ІІ Інструкції.

Крім того всупереч статті 266 КУпАП матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачу керування іншій уповноваженій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії, що також беззаперечно вказує на незаконність дій поліцейського при оформленні матеріалів.

В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Костюк С. М., апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Костюка С. М., перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

З аналізу ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 367079, 19.06.2025 о 23:25 год по вул. В`ячеслава Чорновола, 15 в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 керував скутером Honda Lead без д.н.з з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2); направленням на огляд у закладі охорони здоров`я, згідно з яким ОСОБА_1 як водій, у якого виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) (а.с.3); відомостями б/д «Адмінпрактика», у яких зазначено, що постановою ЕНА №5020619 від 20.06.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 20.06.2025 о 00:03 керував т/з Honda Lead без д.н.з по вул. В`ячеслава Чорновола, 15 в м. Хмільник без посвідчення водія відповідної категорії, оскільки ніколи його не отримував (а.с.5); дослідженим відеозаписом події.

Докази в сукупності узгоджуються між собою, відображають реальний перебіг події, підтверджують факт відмови правопорушника від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції, діючи згідно зі ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов правильного висновку про порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я).

За таких обставин, оскільки за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема – пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп`янінням у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан сп`яніння, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Досліджений судом відеозапис є належним та інформативним доказом у справі, оскільки містить об`єктивну фіксацію подій за допомогою технічного засобу — нагрудного відеореєстратора працівників поліції. Такий доказ позбавлений ознак упередженості чи суб`єктивного сприйняття, має безсторонній характер та забезпечує можливість безпосереднього спостереження за перебігом подій. У зв`язку з цим він підлягає ретельному, повному та всебічному дослідженню у сукупності з іншими доказами у справі.

Зафіксовані на відеозаписі обставини безпосередньо стосуються події адміністративного правопорушення та дозволяють відтворити послідовність дій як працівників поліції, так і особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого в судовому засіданні відеозапису, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими порушеннями Правил дорожнього руху України, а саме тим, що водій керував т/з Honda Lead без д.н.з по вул. В`ячеслава Чорновола, 15 в м. Хмільник без шолома. Законність зупинки транспортного засобу апеляційною скаргою фактично не спростовується.

Під час спілкування із водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Саме ці ознаки прямо віднесені до ознак алкогольного сп`яніння пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до пунктів 2 та 6 розділу І зазначеної Інструкції за наявності таких ознак поліцейський має законні підстави запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння як із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я.

Саме така процедура і була дотримана працівниками поліції.

Із відеозапису чітко вбачається, що в ході спілкування працівниками поліції в ОСОБА_1 були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився. Після цього йому було роз`яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та зафіксовано процедуру оформлення адміністративного матеріалу. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що не бачить проблеми у керуванні скутером як без шолому, так і без прав. Крім того визнав, що напередодні вживав зі своїм знайомим пиво і трохи вина, однак просив його відпустити.

Отже ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager», а також роз`яснено можливість пройти огляд у спеціалізованому закладі охорони здоров`я. Незважаючи на це, ОСОБА_1 від проходження огляду категорично відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.

Із дослідженого відеозапису також встановлено, що працівники поліції повідомили водію причину його зупинки, роз`яснили, які саме вимоги Правил дорожнього руху України ним порушені, роз`яснили права, передбачені статтею 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому будь-яких заперечень щодо оформлення адміністративних матеріалів, порушення процедури або нерозуміння змісту процесуальних дій останній не висловлював.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про відсутність доказів перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки відеозапис не дає змоги в повній мірі пересвідчитися в наявності чи відсутності такої ознаки сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота.

Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає самостійний склад адміністративного правопорушення — відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, для наявності складу цього адміністративного правопорушення не вимагається обов`язкового встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння медичним висновком.

Юридичне значення у даному випадку має саме встановлений факт відмови від проходження огляду, якщо така вимога була заявлена поліцейським відповідно до вимог закону.

Тому відсутність висновку лікаря щодо стану алкогольного сп`яніння не свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 , оскільки проведення такого огляду стало неможливим саме через його відмову.

Також є безпідставним твердження захисту, що не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом беззаперечно вказує на незаконність дій поліцейського при оформленні матеріалів, оскільки відсторонення від керування транспортним засобом, який здійснюється поліцейським на місці зупинки, є лише тимчасовим заходом забезпечення ст. 266 КУпАП і процесуальним наслідком, але він ніяк не впливає на сам юридичний склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку. Відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Разом з тим, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме після встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Оцінивши всі наявні у справі докази відповідно до вимог статей 251, 252 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно встановив фактичні обставини, надав належну правову оцінку дослідженим доказам, правильно застосував норми матеріального права та не допустив істотних порушень норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях скаржника складу правопорушення, суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки судом не було встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 червня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник – адвокат Костюк Сергій Миколайович, залишити без задоволення.

Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко