Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №131/592/17 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 131/592/17

Провадження № 22-ц/801/1545/2026

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокуСправа № 131/592/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О.В.,

за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О., представника АТ «Сенс Банк» Михніцького Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Коца Олександра Миколайовича на заочне рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.08.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту №050/25-1131.

В порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 28.02.2017 року має прострочену заборгованість за кредитом – 1 483 076,27 грн, за відсотками – 483 110,84 грн, розмір інфляційних витрат за кредитом – 60 442,47 грн, - розмір інфляційних витрат за відсотками – 52 803,48 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника 22.08.2007 року, банк та ОСОБА_3 уклали договір поруки №050/1-880, а також між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №050/1-881.

Відповідно до умов договору поруки відповідачі, як поручителі поручаються за виконання позичальником обов`язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Таким чином, зважаючи на невиконання позичальником зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками та пеню за невиконання умов договору.

Заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року позов задоволено.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 00039019, заборгованість – 2 079 433,06 грн, а саме:

- за кредитом – 1 483 076,27 грн;

- по відсотках – 483 110, 84 грн;

- розмір інфляційних витрат за кредитом – 60 442,47 грн;

- розмір інфляційних витрат за відсотками – 52 803,48 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 00039019, витрати по сплаті судового збору в сумі 31 191,49 грн та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 630,00 грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2026 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 – адвокат Коц О.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про судовий розгляд даної цивільної справи, матеріали справи не містять відомостей щодо надсилання відповідачам копії позовної заяви, копій ухвал про відкриття провадження, судових повісток.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Сенс Банк» Михніцький Г.Ю. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

До початку судового засідання від представника ОСОБА_1 – адвоката Коца О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його перебуванням у відрядженні у м. Чернігові, проте жодних доказів на підтвердження цього до клопотання долучено не було.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №050/25-1131, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 250 000 доларів США, зі сплатою процентів 12,7 процентів річних строком до 10 серпня 2023 року.

Свої зобов`язання згідно договору відповідач не виконав, кредитні кошти не повернув та відповідно до розрахунку заборгованості (а.с 128-130) станом на 28.02.2017 року має заборгованість 2 079 433,06 грн, а саме: 1 483 076,27 грн – заборгованість за кредитом; 483 110,84 грн – заборгованість за відсотками; 60 442,47 грн – розмір інфляційних витрат за кредитом; 52 803,48 грн – розмір інфляційних витрат за відсотками.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , 22.08.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №050/1-880, згідно якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та випадках, передбачених договором кредиту № 050/25-1131 від 22.08.2007 року.

Крім того 22.08.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №050/1-881, згідно якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та випадках, передбачених договором кредиту № 050/25-1131 від 22.08.2007 року.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 04.08.2023 р. було замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк», оскільки юридична особа ПАТ «Укрсоцбанк» була припинена, а її правонаступником стало АТ «Альфа-Банк», яке у подальшому змінили своє найменування на АТ «Сенс Банк».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані відповідачем (позичальником) кошти в добровільному порядку ним не повернуті, а тому кредитор має право вимагати виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми позичених коштів та процентів за користування ними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 543 ЦК України позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов`язань за договором, а тому банк має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.

Відповідно до умов договорів поруки, поручителі відповідають перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Згідно з ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що - порушення зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що - за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 свої зобов`язання згідно договору не виконав, кредитні кошти не повернув та відповідно до розрахунку заборгованості станом на 28.02.2017 року має заборгованість 2 079 433,06 грн, а саме: 1 483 076,27 грн – заборгованість за кредитом; 483 110,84 грн – заборгованість за відсотками; 60 442,47 грн – розмір інфляційних витрат за кредитом; 52 803,48 грн – розмір інфляційних витрат за відсотками, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Разом з тим доводи апеляційної скарги зводяться лише до порушень судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неповідомлення відповідачів належним чином про місце, дату та час розгляду справи. Заперечень щодо вирішення спору по суті апеляційна скарга не містить.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільна справа № 131/592/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була знищена у зв`язку з закінченням терміну її зберігання.

У зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року, районним судом було ініційовано розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 131/592/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою сторін по справі. Судові повістки направлялись на адресу відповідачів: АДРЕСА_1 . Крім того, районним судом у зв`язку з неотриманням відповідачами судових повісток було зроблено оголошення в газету «Урядовий кур`єр» про виклик до суду Кравця Р.П., ОСОБА_3 , Кравець Ю.С. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Також суд зауважує, що при зверненні з апеляційною скаргою було зазначено поштову адресу відповідачів: АДРЕСА_1 , що свідчить про правильність поштової адреси, на яку направлялись районним судом процесуальні документи у справі та судові повістки про виклик до суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вичерпав усі можливості для належного повідомлення сторін у справі, а тому підстав вважати, що районним судом були порушені норми процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду, у апеляційного суду немає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати залишаються за ним.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Коца Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: О.Ю. Береговий

О.В. Ковальчук