Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №127/3704/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №127/3704/26

Суддя: Рибчинський В. П.

Справа № 127/3704/26

Провадження № 22-ц/801/1966/2026

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокуСправа № 127/3704/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинський В.П.,

суддів Войтка Ю.Б., Ковальчука В.В.,

за участі секретаря судового засідання Козюми Д.О., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грачова Анатолія Віталійовича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про залишення позову без розгляду від 09 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Грачов А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 як представнику ОСОБА_1 судова повістка про виклик до суду не надсилалась, а сам ОСОБА_1 перебував і на даний час перебуває у ЗСУ, що підтверджується довідкою в/ч №3008 від 19.12.2025.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача, будучи повідомлений належним чином, повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, від представника позивача не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Закон-ним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з до-триманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право кожного на розгляд його справи судом закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, умовами залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що в підготовче засідання, яке було призначено на 08 квітня 2026 року, ні позивач, ні його представник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи позивач повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством.

Судову повістку про виклик у судове засідання, яке було призначено на 08.04.2026, було направлено позивачу за допомогою SMS-повідомлення на контактний номер зв`язку особи, вказаний у позовній заяві. Разом з тим, копію ухвали про відкриття провадження у справі із визначеною датою підготовчого засідання було отримано представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Грачовим А.В. 11 березня 2026 року, про що вчинено відповідний запис на заяві за вх.№22253 від 09.03.2026.

У підготовче засідання, яке було призначене на 09 червня 2026 року, позивач та його представник повторно не з`явилися.

Судові повістки про виклик до суду у підготовче засідання, призначене на 09 червня 2026 року, були направлені до електронного кабінету представника позивача - адвоката Грачова А.В., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Крім того, позивачу також було направлено судову повістку за допомогою SMS-повідомлення на контактний номер зв`язку особи, вказаний у позовній заяві.

Відповідно до частин 5, 6, пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 08 червня 2023 року у справі № 237/2273/14-ц (провадження № 61-522св23) Верховний Суд керується тим, що якщо учасник надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це передусім покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Частиною 5 статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явивився в судове засідання, суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, зробив правильний висновок про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статі 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» («Ciricosta and Viola v. Italy», заява № 19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine).

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, право позивачки на доступ до суду не є порушеним, оскільки залишення позову без розгляду не позбавляє її можливості повторно звернутися до суду після усунення причин, які стали підставою для відповідного процесуального рішення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою на підставі норм процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для її скасування відсутні.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Оскільки апеляційні скарги задоволенню не підлягають, та справа по суті спору не розглядалась, підстав для розподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грачова Анатолія Віталійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про залишення позову без розгляду від 09 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Ю.Б. Войтко

О.В. Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua