Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №591/4126/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/4126/26 Провадження № 3/591/1086/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду міста Суми Косар А. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми Сумська область, громадянство України, зареєстрована за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 160 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 000903 від 05.04.2026 ОСОБА_1 05.04.2026 о 10:08 год. за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 12 здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці овочами та фруктами, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 160 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про розгляд справи повідомлялася у визначений законом спосіб.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 160 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальнрості, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог стст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Об"єктом правопорушення є суспільні відносини і сфері торгівельної діляності.

Згідно ДСТУ 4303:2004 торгівля це вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов`язаних із цим послуг, торгівельною діяльністю є ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача

Об`єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.160 КУпАП передбачає дії суб`єкта правопорушення щодо торгівлі з рук у невстановлених місцях.

До суду було надіслано матеріали адміністративного правопорушення, в яких відсутні будь -які докази, що свідчать про продаж овочів та фруктів кінцевим споживачам та надавання пов`язаних із цим послуг на власний ризик для одержання прибутку.

Відповідно до стст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не можливо приймати до уваги як належний доказ - зміст якого відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 05.04.2026 о 10:08 год. за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 12 здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці овочами та фруктами кінцевим споживачам та надавання пов`язаних із цим послуг на власний ризик для одержання прибутку.

Матеріали про адміністративне правопорушення не містять доказів про те, що ОСОБА_1 05.04.2026 о 10:08 год. здійснювала продаж овочів та фруктів та отримала чи мала намір отримати від продажу прибуток.

Матеріали про адміністративне правопорушення не містять доказів про те, кому було продано товар і чи взагалі товар продавався .

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах “Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), “Малофєєва проти Росії” (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), “Карелін проти Росії” (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За таких обставин неможливо зробити висновок про наявність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.160 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях останньої вказаного складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.160 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд міста Суми протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. І. Косар