Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №482/2249/24 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

16.07.2026

Справа № 482/2249/24

Номер провадження 2/482/162/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Лебедьєвої А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області,про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2026 року представник позивача звернувся до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом.

У позовній заяві представник позивача просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка ще за життя, 08 квітня 2015 року склала заповіт, відповідно до якого заповідала позивачу земельну ділянку площею 9,19 га, кадастровий номер 4824881600:01:000:0141, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воронцівської сільської ради (нині Сухоєланецької сільської ради), Миколаївської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-МК №016919, зареєстрований за № 15 від 27 лютого 2001 року.

Також між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі від 26 березня 2018 року строком на 49 років, що підтверджую намір ОСОБА_3 заповідати позивачу вказану земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина яку також прийняла її донька ОСОБА_2 , яка в свою чергу не погоджується про наявність вищевказаного заповіту і вважає, що земельна ділянка площею 9,19 га, кадастровий номер 4824881600:01:000:0141 має дістатись її у порядку спадкування. Оригінали документів на землю відповідач мені не віддає, що не дає змогу нотаріально мені оформити спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Необхідність звернення із вказаним позовом до суду позивач аргументує тим, що звернувшись до державного нотаріуса Новоодеського державної нотаріальної контори з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно йому було роз`яснено, що йому не може бути видане таке свідоцтво оскільки ним не надано оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно і рекомендовано з даного приводу звернутись до суду. Місце перебування оригіналів документів на спадкове майно позивачу не відоме. У зв`язку з цим він не можу реалізувати своє право на спадщину та розпорядитись своїм спадковим майном. Майже усі оригінали документів на спадкове майно знаходяться у відповідача.

27.02.2026 року ухвалою суду залучено Новоодеську державну нотаріальну контору Миколаївської області (місцезнаходження: 56602, м. Нова Одеса, Миколаївської області, вул. Центральна, 177) до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяви про розгляд справи без їх участі та просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, у тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань від неї до суду не надходило, відзив не подано.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвали справу розглядати у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Новоодеським ВДРАЦС ПМУМЮ (м.Одеса) 19.01.2021 року.

Як видно із доказів наданих позивачем та із спадкової справи розпочатої до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті відкрилася спадщина зокрема на земельну ділянку площею 9,19 га, кадастровий номер 4824881600:01:000:0141, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воронцівської сільської ради (нині Сухоєланецької сільської ради), Миколаївської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-МК №016919, зареєстрованого за № 15 від 27 лютого 2001 року

08 квітня 2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповідала позивачу земельну ділянку площею 9,19 га, кадастровий номер 4824881600:01:000:0141, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воронцівської сільської ради (нині Сухоєланецької сільської ради), Миколаївської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-МК №016919, зареєстрованого за № 15 від 27 лютого 2001 року.

Із заявами про прийняття спадщини звернулися позивач (за заповітом) та відповідач, інші потерційні спадкоємці спадщину не приймали, інформації про спадкоємців які проживали із спадкодавцем на час її смерті та осіб які мають право на обов`язкову частку у спадщині матеріали спадкової справи не містять.

Крім того як видно із копії ухвали Новоодеського районного суду Миколаївської області №482/902/21 від 30.10.2021 року ОСОБА_2 зверталася до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Воронцівська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області, Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним, проте 30.10.2023 року вказаний позов було залишено без розгляду і зв`язку із повторною неявкою позивача.

Отже вищевказаний заповіт є дійсним.

Згідно п.4.11 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті особи у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, або не раніше строків, встановлених у частині другій статті 1270, статті 1276 Цивільного кодексу України.

Досліджені судом матеріали спадкової справи розпочатої до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не містять заяви позивача про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за вищевказаним заповітом, письмового роз`яснення нотаріуса або постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно п.4.18 Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Пункт 3 глави 7 розділу І цього Порядку, передбачає, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Як видно із відповіді №2752833 від 18.05.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаний реєстр містить інформацію про реєстрацію за спадкодавцем ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 9,19 га, кадастровий номер 4824881600:01:000:0141, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воронцівської сільської ради (нині Сухоєланецької сільської ради), Миколаївської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-МК №016919 від 27 лютого 2001 року.

З наведеного видно, що посилання позивача на необхідність звернення із вказаним позовом до суду у зв`язку із тим, що йому не може бути видане свідоцтво про право на спадщину через відсутність у нього оригіналу документів на спадкове майно - є безпідставними, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на спірне майно може бути здійснена на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

У відповідача відсутнє порушене, не визнане чи оспорюване право яке підлягає захисту у судовому порядку, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. 7, 10, 89, 158, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області,про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко