Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №128/2723/26
Суддя: Васильєва Т. Ю.
Справа № 128/2723/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
20.06.2026 о 00:30 год в с. Вінницькі Хутори, по вул. Грушевського, 25, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду для розгляду наданих суду матеріалів ОСОБА_1 не з`явився, подав письмову заяву, в якій зазначив, що вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, вказує, що 20.06.2026 він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, посварився зі своєю колишньою дружиною, з якою проживає разом. Щоб не провокувати далі сварку, пішов з дому пройтися. Повернувшись додому, він сів в автомобіль, який знаходився біля його будинку, він завів автомобіль та ввімкнув кондиціонер, фари в авто засвітилися і в цей час до нього під`їхали працівники поліції, почали вимагати документи, так як була комендантська година, пропонували подути в драгер, від чого він відмовився, так як вважає, що він не є учасником руху, так як просто знаходився в авто і нікуди не їхав, просить суд скасувати даний протокол та судове засідання проводити за його відсутності.
За вказаних обставин, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №697754 від 20.06.2026 та його копією; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння та вказано, що від проходження огляду відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.06.2026, в якому вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння та вказано, що огляд не проводився у зв`язку з його відмовою від проходження огляду; довідками інспектора САП ВВГ ВінницькогоРУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Ю.Гаврилюк про те, що згідно бази даних «ІПНП», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом останнього року; відеозаписами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано, в тому числі, перебування ОСОБА_1 за кермом заведеного автомобіля, який на запитання порацівника поліції куди він їде, відповів, що їде додому, після чого йому було повідомлено про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що вживав напередодні алкогольні напої, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля, на що він спершу погодився, та перед початком огляду усвідомлено відмовився від огляду як на місці зупинки автомобіля, так і та в медичному закладі, при цьому, поліцейськими було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, та наслідки відмови від огляду на стан сп`яніння.
Посилання в письмовій заяві ОСОБА_1 на те, що він не керував автомобілем до його зупинки та лише знаходився в авто біля свого будинку, спростовується наданим відеозаписом обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, на якому ОСОБА_1 усвідомлював та не заперечував наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння, жодних заперечень, що він не керував транспортним засобом до того, як до нього підійшли працівники поліції, матеріали запису не містять, на питання поліцецейських «Куди прямуєте?», ОСОБА_1 повідомив, що «Додому», на питання «Чому керуєте в комендантську годину»?, відповів «Вибачаюсь» (30 сек. відеозапису), на питання «Чи ви знаєте, що якщо вилучено посвідчення водія, то не можна керувати транспортним засобом?» ОСОБА_1 пояснив, що знає, поїхав до річки, трохи там побув і повернувася назад, оскільки посварився з жінкою (10.13-10.45 хв. відеозапису). Тому подану заяву до суду суд оцінює як спосіб уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки пояснення щодо обставин події, надані ОСОБА_1 у заяві, суперечать обставинам, які зафіксовані на нагрудний відеореєстратор поліцейського.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Тобто вживаючи алкогольні напої чи інші спиртовмісні речовини, чого ОСОБА_1 не заперечує, він мав усвідомлювати протиправність подальшого керування транспортним засобом, та відмовляючись від проходження огляду на стан сп`яніння саме з цих причин, що підтверджено наданими суду доказами, він мав усвідомлювати наслідки такої відмови.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, до наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення було долучено копію постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.02.2026 у справі №127/32490/25, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення, разом з тим суду було надано лист-клопотання інспектора САП ВВГ ВРУП ГУНП у Вінницькій області Юлії Гаврилюк, яким вона просить суд розглянути надані матеріали за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не враховуючи описку інспектора СРПП відділу поліції №3 ВРУП, де частиною статті 130 КУпАП зазначено перша, замість вірної другої.
Однак, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 N 1376, зареєстрованої в МЮ України 01.12.2015 за N 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суд розглядає справу в межах складеного протоколу, тому важливим є зміст цього документа, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення, оскільки суд уповноважений розглядати справу виключно в межах пред`явленого особі обвинувачення.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Однак такі обставини щодо вчинення правопорушення повторно в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені взагалі, про це не було повідомлено ОСОБА_1 при складенні протоколу відносно нього, згідно наданого суду відеозапису, де ОСОБА_1 було повідомлено працівниками поліції про притягнення його до адміністративної відповідальності саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про невірне складення протоколу відносно нього ОСОБА_1 органом, уповноваженим на складення протоколів про адміністративні правпорушення, не повідомлявся взагалі, тому зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП не можна вважати опискою.
Враховуючи вищевикладене, оскільки суд не може з власної ініціативи змінювати обвинувачення особи, яке погіршує його становище, та яке підлягає до викладення лише в протоколі про адмінстративне правопорушення, а не листах чи поясненнях поліцейського без складення нового протоколу про адміністративне правпоорушення, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 ,обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що встановлено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 665, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua