Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №636/9672/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 липня 2026 року

м. Харків

справа № 636/9672/25

провадження № 22-ц/818/3092/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дії Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та стягнення моральної шкоди, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 30 січня 2026 року, постановлене суддею Буніним Є.О.

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Харківської філії «Газорозподільчі мережі України» по припиненню 09.06.2025 газопостачання до квартири АДРЕСА_1 , зобов`язати відповідача відновити за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень та судову витрати.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 30 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вважає, що суд не звернув уваги, що витоку газу за адресою: АДРЕСА_2 не було. Споживачами газу за адресою: АДРЕСА_2 , Правила безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості No 285 від 15.05.2015 не порушувалися. Доказів аварійної ситуації або витоку газу відповідачем не надано. Також чомусь відповідачем при проведенні робіт з усунення витоку газу було прийнято рішення саме про припинення газопостачання до квартири позивачки, а не про усунення такого витоку. Також фото/відео докази підтвердження здійснення виміру витоку газу відповідним газоаналізатором на конкретному місці і зазначенням його даних суду не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача були спрямовані на забезпечення безпеки, вчинені в межах наданих йому законом повноважень та не мають ознак протиправності. Доводи позивача про незаконність припинення газопостачання з підстав відсутності його повідомлення не спростовують правомірності дій відповідача, оскільки у разі загрози аварії або витоку газу попереднє повідомлення споживача законом не вимагається. Відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

Проте такі висновки суду не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 12.06.2007, серія НОМЕР_1 є власником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСР 723703 від 22.12.2023, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , у встановлений законом строк ОСОБА_1 вступила у спадщину та є власником 2/3 частки квартири адресою: АДРЕСА_2 .

Послуги з розподілу природного газу за вказаною адресою надавалися на підставі типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, укладеного між Чугуївською філією ПАТ «Харківгаз» в особі начальника філії Серікова I.I. та Ляліним I.I. від 10.06.2012. Квартира обладнана газовими приладами: опалювальний газовий прилад, газова плита та водонагріваючий пристрій.

Згідно Акту № 330 про припинення газопостачання на об`єкт споживача, 09.06.2025 в квартирі позивача припинено газопостачання. Причиною цього вказано: ліквідацію наслідків аварії та проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Встановлено пломбу та заглушку на відключаючому пристрої газопроводу-вводу. Покази газового лічильника не фіксувались, оскільки було виявлено падіння тиску у системі..

20.06.2025 на адресу електронної пошти Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Ляліною Г.О. направлено звернення, з метою отримання інформації про підставу для обмеження/припинення газопостачання та надати всі наявні документи, на підставі яких Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснила обмеження/припинення газопостачання до квартири

08.07.2025 надійшла відповідь Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 07.07.2025, згідно якої останній відмовлено у наданні запитуваної інформації та копій відповідних документів у зв`язку з тим, що вона не має права на запитувану інформацію з причини того, що вона не є споживачем за договором розподілу природного газу до квартири.

28.07.2025 ОСОБА_1 повторно, з посиланням на положення ст.1218 К України, направлено звернення, з метою отримання інформації про підставу для обмеження/припинення газопостачання та надати всі наявні документи, на підставі яких Харківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснила обмеження/припинення газопостачання до квартири.

12.08.2025 надійшла відповідь Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 07.07.2025, згідно якої ОСОБА_1 повторно відмовлено у наданні запитуваної інформації.

15.08.2025 втретє надіслано запит на адресу електронної пошти Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

03.09.2025 надійшла відповідь Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» № ХФ/100/1.4.4-7988-25 від 01.09.2025

У відповіді Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» № ХФ/100/1.4.4-7988-25 від 01.09.2025 заначено наступне: «В частині питання щодо припинення газопостачання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 припинялося 09.06.2025 у зв`язку з проведенням працівниками Чугуївського УЕГГ Філії, відповідно до розробленого графіку, технічного обслуговування внутрішньо будинкової системи газопостачання вказаного будинку, на виконання вимог наказу Міністерства енергетики України від 29.09.2023 № 292 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.2023 за № 1741/40797. Під час проведення випробування на щільність внутрішньо будинкового газопроводу було виявлено падіння тиску, що свідчило про відсутність герметичності системи газопостачання. Оскільки через відсутність мешканців працівникам Чугуївського УЕГГ Філії не був забезпечений доступ до кв. АДРЕСА_1 для обстеження внутрішнього газопроводу та встановлених у квартирі газових приладів, з метою запобігання виникненню аварійної ситуації внаслідок можливого витоку газу та для можливості відновлення газопостачання інших квартир зазначеного будинку, газопостачання квартири АДРЕСА_4 було припинено на розташованому зовні відключаючому пристрої ввідного газопроводу з встановленням номерної охоронної пломби та заглушки.»

01.10.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву до Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України про відновлення газопостачання.

Звертаючись до суду позивачка наголошувала, що відключення газопостачання було неправомірним, оскільки відсутні підстави для відключення, просила відновити газопостачання до квартири та стягнути моральну шкоду.

Щодо відключення газопостачання до квартири, судова колегія зазначає наступне.

На підставі проведеного технічного огляду систем газорозподілу домомолодіння було виявлено витоки газу, що зафіксоване у технічному паспорті внутрішньобудинкових систем у багатоквартирному будинку в АДРЕСА_3 .

Як убачається з відповіді начальника Департаменту технічного розвитку С. Каскевича від 10.10.2025 року, під час проведення випробування на щільність внутрішньобулинкового газопроводу вищезазначеного багатоквартирного будинку було виявлено падіння тиску, що свідчило про відсутність герметичності системи газопостачання. Випробування відокремленого газопроводу до квартири N?4 вказаного будинку, у зв`язку з відсутністю доступу до даної квартири, проводилось шляхом нанесення мильної емульсії на різьбові з`єднання на даному газопроводі. Під час проведення випробування був виявлений виток газу на різьбовому з`єднанні перед відключаючи пристроєм до квартири N?4 вказаного будинку. Через відсутність мешканців квартири АДРЕСА_4 у працівників Чугуївського УЕГГ Філії був відсутній доступ для обстеження внутрішнього газопроводу та встановлених у квартирі газових приладів. Тому виявлений виток газу був усунений шляхом припинення газопостачання вказаної квартири з встановленням заглушки та охоронної пломби.

Таким чином відключення квартири позивача від газопостачання відбулося через встановлення витоку газу у газопроводі та неможливості доступу до внутрішніх систем квартири, через відсутність власника.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі: Кодекс ГРС) визначені такі поняття: договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст. 633-634, 641-642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Форма останнього затверджена постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2498.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Крім того, пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За правилами пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Договір про розподіл природного газу може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно ст. 7 названого закону співвласники зобов`язані, крім іншого, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування тау разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Поняття внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку визначено ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» як механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).

Положеннями ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що для забезпечення безпеки газопостачання та готовності внутрішньобудинкових систем газопостачання дво- або багатоквартирного будинку до надання послуг з розподілу та постачання природного газу співвласники такого будинку або за їхнім рішенням - управитель багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, інша уповноважена співвласниками особа мають укласти договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з оператором газорозподільної системи або іншим суб`єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт. Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання у багатоквартирних будинках здійснюється за рахунок співвласників такого багатоквартирного будинку.

Типовий договір на технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку, затверджено постановою НКРЕКП 05.12.2023 № 2291. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633,634,641та 642 Цивільного кодексу України та не потребує двостороннього підписання між Сторонами його письмової форми.

Висновок суду першої інстанції, про те, що дії відповідача були спрямовані на забезпечення безпеки, усунення витоку газу шляхом його перекриття, тому дії відповідача вчинені в межах наданих йому законом повноважень та не мають ознак протиправності.

Оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та на час виявлення витоку газу у інший спосіб не мав можливості усунути порушення газопроводу, підстав для визнання дії протиправними не має.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити підключення газопроводу до квартири, судова колегія зазначає наступне.

Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі операторами ГРМ/ГТС) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року №2496 (далі Правила) на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу».

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу: фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Пунктом 3 Правил передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Вказана правова норма кореспондує зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу», якою передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

За нормами статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285, відключенню від системи газопостачання із встановленням заглушки підлягає обладнання за умови, зокрема: наявності витоків газу. Ігнорування Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, а виконання Правил безпеки систем газопостачання є певною гарантією надійності функціонування систем газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Відповідно до пунктів 3.2. 3.3 Правил безпеки системи газопостачання України, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285, обов`язок забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідальність за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами покладено на власника такого майна.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що обов`язок забезпечити утримання систем газопостачання та відповідальність за їх технічний стан і небезпечне користування газовими приладами та газопроводами покладається на власника майна, а обов`язок монтажу, технічного обслуговування та ремонту газових приладів та систем газопостачання покладається на газорозподільні підприємства, які здійснюють їх обслуговування за заявкою споживача.

Главою 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем зазначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/ припинення природного газу, зокрема, у випадку визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Судом встановлено, що припинення/обмеження газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача за адресою АДРЕСА_3 відбулось у зв`язку з тим, що при плановому огляді систем газорозподілу було виявлено витік природного газу, на різьбовому з`єднанні газопроводу до квартири позивачки.

З метою недопущення аварійної ситуації та запобігання нещасного випадку припинено розподіл (постачання природного газу), шляхом пломбування (механічне від`єднання газопроводу з установкою заглушки з пломбуванням). Про припинення постачання природного газу до квартири позивачки, про що складено відповідний акт№330 від 09.06.2025 року.

Пунктом 6 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

01.10.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву до Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України про відновлення газопостачання.

До теперішнього часу газопостачання не відновлено.

Доводи відповідача про те, що позивачка не є власником будинку, що ОСОБА_2 є споживачем послуг та має надати дозвіл на надання інформації, за умови, що позивачка повідомила про те, що її чоловік помер, та посилання на відсутність договору про надання послуг, що в свою чергу унеможливило виконати покладені на відповідача обов`язки по ремонту газопроводу та усунення витоку газу, суперечать вимогам закону.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання Харківської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» здійснити дії щодо усунення витоку газу та відновлення газопостачання у квартирі АДРЕСА_1 . .

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у відновленні газопостачання, відповідачем не надано.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Як зазначено ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в діях відповідача не було встановлено протиправності в частині відключення газопостачання, а доводи позивачки про стягнення моральної шкоди базуються саме на цьому, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 30 січня 2026 року - скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Харківську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити за власний рахунок постачання (розподіл) природного газу до квартири АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина