Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №205/3457/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1121/26 Справа № 205/3457/24 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Городничої В.С., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі – продажу, 340, виданого 12 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О.В. зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27586963 від 13.04.2010 року, та квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня 2020 року, приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р.С., зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36373759 від 29 квітня 2020 року. ОСОБА_3 є матір`ю позивача ОСОБА_1 та донькою позивача ОСОБА_2 . Позивачі зазначають, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Маріуполі Донецької області внаслідок ракетного удару за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 трагічно загинула. Судовим рішенням Дарницького районним суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у справі №753/4875/23 було встановлено факт смерті ОСОБА_3 . На підставі вказаного судового рішення 12 липня 2023 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть серії № НОМЕР_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2023 року у справі за №201/8478/23 встановлено позивачу ОСОБА_1 додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачі зазначають, на час своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За своє життя ОСОБА_3 , заповіт не склала, тому позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р.С., яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину. На підставі викладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований на земельній ділянці за кадастровим № 14123377200:01:014:0228, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м., який належить ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі – продажу, 340, виданого 12 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О.В., реєстрація права власності внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27586963 від 13 квітня 2010 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., яка належить ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р.С., реєстрація права власності внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36373759 від 29 квітня 2020 року (а.с.1-3).

Рішенням Ленінський районний суд м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом - відмовлено (а.с.50-55).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 60-62).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 року року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задоволено частково.

Рішення Ленінський районний суд м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом - скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом - відмовлено (а.с.149-155).

Постановою Верховного Суду від 03 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпровського апеляційного суду (а.с.227-233).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, враховуючи постанову Верховного Суду від 03 вересня 2025 року, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом 1 інстанції встановлено, що у автоматизовану базу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, було внесено запис про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі – продажу, 340, виданого 12.04.2010 року, Приватним нотаріусом Лушкіною О.В. зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27586963 від 13.04.2010 року.

Обставина державної реєстрації вказаного речового права підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.03.2024 року, № 370106418.

У автоматизовану базу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, було внесено запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29.04.2020 року, Приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р.С., зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 36373759 від 29.04.2020 року.

Обставина державної реєстрації вказаного речового права підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.07.2023 року, № 339112382.

Матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполі Донецької області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис за № 5 від 12 липня 2023 року.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 17.12.1985 року.

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133,135 Сімейного кодексу України за № 00044059023 від 14.03.2024 року та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за № 00044058659 від 14.03.2024 року.

Позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 30 січня 2001 року, що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади за № 2024/002425172 від 10.03.2024 року.

Померла ОСОБА_3 була зареєстрована також за адресою: АДРЕСА_4 , з 22 серпня 2017 року, що підтверджується довідкою за № 159-вих. 24 від 19.02.2024 року Маріупольської міської ради Департаменту Адміністративних послуг.

Як вбачається із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 09.02.2024 року, 09.02.2024 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мостовою Р.С. було заведено спадкову справу № 71976965 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно письмового повідомлення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р.С. від 21.07.2023 року № 57/01-16 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку подання відповідної заяви до органу нотаріату.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів щодо встановлення судовим рішенням додаткового строку на прийняття спадщини, а позивачем ОСОБА_2 не доведено наявність умов для не одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Верховний суд у постанові від 03 вересня 2025 року, скасовуючи постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 року, зауважив, що апеляційний суд не врахував, що, звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначали, що як єдині спадкоємці, які прийняли спадщину, вони вчинили всі необхідні дії для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте з незалежних від них причин не мають можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а тому враховуючи наявність зареєстрованого за спадкодавицею права власності на нерухомість, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для визнання за позивачами права власності — виключно через ненадання технічної документації на спадкове майно.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом у зв`язку з наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_2 (а.с .8, 9, 10).

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 із 22 серпня 2017 року є: АДРЕСА_1 (а.с.7, 28).

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 30 січня 2001 року (а.с.29).

Із довідки за № 159-вих. 24 від 19 лютого 2024 року Маріупольської міської ради Департаменту Адміністративних послуг вбачається, що ОСОБА_3 із 22 серпня 2017 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Разом з ОСОБА_3 за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.13).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 370106418 від 16 березня 2024 року вбачається, що 13 квітня 2010 року у автоматизовану базу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі–продажу, 340, виданого 12 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О.В., реєстраційний номер майна 27586963 від 13 квітня 2010 року (а.с.22).

Договір купівлі–продажу будинку від 12 квітня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Лушкіною О.В. за реєстровим номер 340, позивачами до суду не надавався.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 339112382 від 13 липня 2023 року вбачається, що у автоматизовану базу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, було внесено запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р.С., реєстраційний номер майна 36373759 від 29 квітня 2020 року (а.с.23).

Копія договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р.С., реєстраційний номер майна 36373759 від 29 квітня 2020 року наявна в матеріалах справи (а.с.15, 16).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у справі №753/4875/23 задоволено заяву ОСОБА_1 . Встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, місце народження: м. Маріуполь Донецької області; місце смерті: м. Маріуполь Донецької області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.108, 109).

12 липня 2023 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії № НОМЕР_1 , відповідний актовий запис за № 5 від 12 липня 2023 року (а.с.12).

Позивачі зазначають, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2023 року у справі за №201/8478/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої (трагічно загинула) ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений позивачем ОСОБА_1 , таким, що був пропущений з поважної причини. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, в розмірі 3 (трьох) місяців, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду (а.с.103-107).

Із довідки зі Спадкового реєстру від 09 лютого 2024 року вбачається, що 09 лютого 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мостовою Р. С. було заведено спадкову справу №71976965 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

На виконання ухвали суду від 29 жовтня 2024 року про витребування доказів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мостовою Р. С. надано завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.121-139).

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що 09 лютого 2024 року із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої, звернувся син померлої - ОСОБА_1 (а.с.122).

05 березня 2024 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася мати померлої - ОСОБА_2 (а.с.135).

05 березня 2024 року поставною про відмову у вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мостовою Р. С. відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тих підстав відсутності на момент звернення спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів на підтвердження права власності на нерухоме майно, належне спадкодавцеві ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_1 (а.с.139).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Положеннями статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 03 січня 2025 року у справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку (постанова Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 334/6336/22 (провадження № 61-5290св24)).

Як встановлено матеріалами справи, спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території та зареєстроване за спадкодавицею.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі – тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань Реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309

від 28 лютого 2025 року м. Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою територією із 21 травня 2022 року, активні бойові дії на якій тривали із 24 лютого 2022 року по 20 травня 2022 року.

Пунктами 2, 4 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Як неодноразово зауважувалось Верховним Судом, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р. С. із заявами про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса від 05 березня 2024 року їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із ненаданням документів, які підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до статті 1267 ЦК України передбачено, що спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Таким чином, з моменту прийняття спадщини двома або більше спадкоємців спадкове майно, як правило, є об`єктом їх спільної часткової власності. Частка у спадщині - не те ж саме, що і частка у праві спільної власності.

Враховуючи схожість у правовому регулюванні при здійсненні поділу спадщини або виділу частки в натурі, використовуються норми, які регулюють поділ майна, що є у спільній частковій власності або виділ частки з цього майна.

Поділ спадщини і виділ частки спадкоємця здійснюються на підставі положень ст. ст. 364-367 ЦК України, що регулюють процедуру поділу (виділу частки) майна, що є об`єктом права спільної часткової власності з урахуванням особливостей поділу спадкового майна, визначеного нормами спадкового права.

Правочин про поділ спадщини здійснюється за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, і оформляється договором між ними, у якому зазначається належні їм реальні частки у спадщині. Даний договір може стосуватися як поділу усього спадкового майна, так і виділу частки одного чи кількох спадкоємців. При цьому допускається грошова компенсація, якщо вартість майна є різною. При недосягненні згоди здійснюється у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців. У останньому випадку поділ спадкового майна оформляється судовим рішенням.

Згідно з ч.ч. 1,5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 березня 2024 року № 370106418 за спадкодавицею ( ОСОБА_3 ) зареєстровано право власності на будинок загальною площею 53,00 кв. м. та земельну ділянку площею 480,00 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 липня 2023 року № 339112382 за спадкодавицею ( ОСОБА_3 ) зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 43,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.23).

На підставі вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом, позивачі довели, що вони є єдиними спадкоємці, які прийняли спадщину, ними вчинено всі необхідні дії для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте з незалежних від них причин не мають можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а тому враховуючи наявність зареєстрованого за спадкодавицею права власності на нерухомість, апеляційний суд дійшов, що позовні вимоги підлягаються задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, розташований на земельній ділянці за кадастровим № 14123377200:01:014:0228, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м., який належить ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі – продажу, 340, виданого 12.04.2010 року, Приватним нотаріусом Лушкіною О.В. зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27586963 від 13.04.2010 року.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., яка належить ОСОБА_3 , на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29.04.2020 року, Приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р.С., зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 36373759 від 29.04.2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року.

Судді: