Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №204/5756/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5970/26 Справа № 204/5756/25 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на наступні обставини. 10.04.2017 року між АТ «Ідея Банк» (далі – «Банк», «Клієнт», «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 (далі – «Відповідач», «Позичальник») було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С02.592.70259 (далі – «Кредитний договір») Відповідно до Розділу 3 Кредитного договору, Банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 11700.00 грн. Визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснює Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48.00% річних. Підписанням відповідного Кредитного договору Позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку. На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та TОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», надалі - «Позивач», «Фактор») було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С02.592.70259 від 10.04.2017р. Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №С02.592.70259 від 10.04.2017р заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату подачі позову до суду складає 32422.35 грн., з яких: - заборгованість за основним боргом - 12527.12 грн.; - заборгованість за відсотками - 19895,23 грн.; - заборгованість за іншими процентними платежами - 0.00 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с.5-7).

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №С02.592.70259 від 10.04.2017 року в розмірі 32422.35 грн., з яких: - заборгованість за основним боргом - 12527.12 грн.; - заборгованість за відсотками - 19895,23 грн.; - заборгованість за іншими процентними платежами - 0.00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422.40 грн. (а.с.103-106).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим (а.с.111-122).

Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідачем умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконані, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №С02.592.70259 від 10.04.2017 року у розмірі 32 422.35 грн.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом 1 інстанції встановлено, що 10.04.2017 року між АТ «Ідея Банк» (далі – «Банк», «Клієнт», «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 (далі – «Відповідач», «Позичальник») було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С02.592.70259 (далі – «Кредитний договір»).

Відповідно до Розділу 3 Кредитного договору, Банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.

Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 11700.00 грн. Визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснює Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії без будь-яких обмежень. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48.00% річних. Підписанням відповідного Кредитного договору Позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та TОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», надалі - «Позивач», «Фактор») було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С02.592.70259 від 10.04.2017р.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №С02.592.70259 від 10.04.2017 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову складає: - заборгованість за основним боргом - 12527.12 грн.; - заборгованість за відсотками - 19895,23 грн.; - заборгованість за іншими процентними платежами - 0.00 грн Всього заборгованість складає 32422.35 грн.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статі 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 553 ЦК України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у випадку порушення божником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що 10.04.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С02.592.70259. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 11700.00 грн.

З наданих позивачем письмових доказів беззаперечно вбачається, що сторонами під час укладення кредитного договору були узгоджені умови щодо процентної ставки за користування кредитом. Договори підписані особисто відповідачкою.

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та TОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», надалі - «Позивач», «Фактор») було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С02.592.70259 від 10.04.2017 року.

Рішенням СВЕА ЕКОНОМІ КІПР ЛІМІТЕД № 1 від 25 березня 2024 року найменування ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінено на ТОВ «Свеа Фінанс».

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №С02.592.70259 від 10.04.2017 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову складає: - заборгованість за основним боргом - 12527.12 грн.; - заборгованість за відсотками - 19895,23 грн.; - заборгованість за іншими процентними платежами - 0.00 грн. Всього заборгованість складає 32422.35 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично здійснював погашення кредиту.

Даних на спростування розміру заборгованості відповідачем суду не надано.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів укладання кредитного договору та узгодження його умов спростовується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення – не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтувала свої заперечення та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене в оскарженій частині без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року.

Судді: