Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №757/8786/24-ц — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5430/26 Справа № 757/8786/24-ц Суддя у 1-й інстанції - Окладнікова О.І. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року

у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,–

В С Т А Н О В И Л А:

02.12.2024 року з Печерського районного суду м. Києва до Синельниківського міськрайонного суду надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з ухвалою суду від 30.05.2024 року про передачу справи за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 18.08.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №890416а22, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Ford (д.р.н. НОМЕР_1 ).

06.12.2022 року о 09:30 в м. Київ, пр. Шухевича сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 , автомобіля ТОYОТА (д.р.н. НОМЕР_2 ) та автомобіля Geely (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Ford (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту №890416а22 від 18.08.2022 (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані у відповіді від НПУ № 3022352376002184 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фото додатками).

Згідно відповіді від НПУ № 3022352376002184 про ДТП та Постанови Деснянського районного суду міста Києва від 25.01.2023 (справа № 754/225/23), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (ст. 124 КпАП України).

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АRX3495124 від 23.12.2022 року, страхового акту № АRX 3539421 від 24.01.2023 року та умов Договору страхування № 890416а22 від 18.08.2022, розмір страхового відшкодування склав 70348,04 грн., яке позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 938776 від 26.12.2022, № 946145 від 25.01.2023.

Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 70348,04 грн.-0,00 грн. = 70 348,04 грн. (70348,04 грн.- вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно рахунку № 1544 та калькуляції, рахунку № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , № 156; 0,00 грн. - франшиза згідно Договору страхування).

20.06.2019 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було здійснено державну реєстрацію зміни свого найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»

До АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»), перейшло право вимоги на отримання від винної особи ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Ford (д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.12.2022 року о 09:30 в м. Київ, пр. Шухевича.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Geely (д.р.н. НОМЕР_3 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" згідно полісу № ЕР/208811618. Полісом № ЕР/208811618 встановлений ліміт відповідальності ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" в розмірі 130000,00 грн., франшиза -2500,00 грн.

19.01.2023 року позивач звернувся до ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" із Заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № СУ/010835/3 від 06.03.2023 року позивач звернувся до ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" із додатковою Заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № СУ/010835/3/2.

12.05.2023 року ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 44872,11 грн. (фактично сплачено 39298,49 грн. - за вирахуванням 10 % на підставі Угоди про здійснення страхового відшкодування від 05.05.2023).

ТЗ Ford (д.р.н. НОМЕР_1 ) був придбаний на аукціоні продажу ТЗ з США з аукціонів Copart та ІААІ на момент придбання мав механічні пошкодження, що підтверджується роздруківкою з https://bidfax.info/), отже є підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу. ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" було розраховано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 0,5061 (розрахунок коефіцієнту фізичного зносу додається) та здійснено виплату страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,5061) до вартості замінюваних матеріалів, зазначених в рахунку-фактури № 1544. № 124, який підтверджує реально понесені витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля.

За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 25475,93 грн. (70348,04 грн.- 44 872,11 грн. =25 475,93 грн.).

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 25475,93 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, та судовий збір.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року у задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді, а також оголошенням на веб-порталі Судової влади України.

Сторони у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що 06.12.2022 р. в 09.30 годин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Geely Emgrand 7 д.н.з. НОМЕР_3 по пр. Шухевича, 2-Г в м. Києві, порушив п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду, який внаслідок зіткнення здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КупАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25.01.2023 , яка набрала законної сили 07.02.2023 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. в доход держави (а.с.14).

18.08.2022 між АТ «СК «АРКС» (попередня назва СК «АХА Страхування») та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист», предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, зокрема Ford Fusion реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до умов Договору страхування АТ «СК «АРКС» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування, зокрема за змістом Договору страховим ризиком визнається дорожньо-транспортна пригода (а.с.32-37).

Згідно з відповіддю, наданою Національною поліцією України, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3022352376002184, 06.12.2022 о 09:30 у м. Києві, просп. Генерала Ватутіна, 2Т сталася дорожньо-транспортна пригода за участі трьох автомобілів: легкового Geely Emgrand 7 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , легкового Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та легкового Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Винуватцем ДТП є ОСОБА_1 (а.с.15-16).

Станом на 06.12.2022 автомобіль Geely Emgrand 7 д.н.з. НОМЕР_3 , був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «СГ «Оберіг» №208811618.

12.12.2022 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с.27).

Відповідно до розрахунків суми страхового відшкодування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (а.с.19-20), страхового акту № АRX3495124 від 23.12.2022 року (а.с.17), страхового акту № АRX3539421 від 24.01.2023 року (а.с.18), розмір страхового відшкодування склав 70 348,04 грн.

АТ СК «АРКС» було виплачено потерпілому за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО, що підтверджується платіжними дорученнями № 938776 від 26.12.2022 року та № 946145 від 25.01.2023 року (а.с.12-13).

06.03.2023 року АТ «СК «АРКС» (правонаступник АТ «СК АХА Страхування») звернулося до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 70 348,04 грн. (а.с.41).

05.05.2023 року між Приватним акціонерним товариством «СК «АРКС» та Товариством з додатковою відповідальністю «СГ «Оберіг» було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування, відповідно до якої ТДВ «СГ «Оберіг» було проведено розрахунок суми виплати страхового відшкодування у розмірі 44872,11 грн. (узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування – 39298,49 грн.) (а.с.42-44).

З метою досудового врегулювання спору 30.08.2023 АТ «СК «АРКС» на адресу ОСОБА_1 направило претензію про регресні вимоги щодо відшкодування збитків у розмірі 25 475,93 грн. (а.с.10).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір завданої шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика, встановленого полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/208811618, виданим ТДВ «СГ «Оберіг», тому підстави для покладення обов`язку з її відшкодування на відповідача як страхувальника відсутні.

Проте, колегія суддів не можу погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що предметом спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна.

Відповідно до розрахунків суми страхового відшкодування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (а.с.19-20), страхового акту № АRX3495124 від 23.12.2022 року (а.с.17), страхового акту № АRX3539421 від 24.01.2023 року (а.с.18), розмір страхового відшкодування склав 70 348,04 грн, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічні по суті висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що відносини між відповідачем та його страховиком ТДВ «СГ «Оберіг» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Оскільки ТДВ «СГ «Оберіг» виплатило страхове відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», – вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу деталей, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності)».

Також місцевий суд помилково вважав, що вирішення питання про відшкодування позивачу заявленої майнової шкоди неможливе без залучення до участі у справі страховика ТДВ «СГ «Оберіг» з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач — це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

У цій справі позивач визначив відповідачем ОСОБА_1 , клопотання про залучення ТДВ «СГ «Оберіг» до участі у справі як співвідповідача до суду не подавав і вимог до нього не заявляв.

У спірних правовідносинах діє принцип повного відшкодування шкоди, який закріплений у статті 1166 ЦК України, та реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Відповідно до зазначених норм особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто особа, діями якої завдана шкода та яка застрахувала свою цивільну відповідальність, є належним відповідачем у справі, оскільки у разі недостатності виплаченої потерпілому суми страхової виплати, вона є зобов`язаною особою зі сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Оскільки у цій справі встановлено, що ТДВ «СГ «Оберіг» цілком виконало обов`язок зі сплати страхового відшкодування у межах лімітів визначних договором страхування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, то залучення його до участі у справі не було необхідним для вирішення цього спору судами по суті.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 09 листопада 2022 року у справі № 497/470/2021.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами ані розмір завданої шкоди, ані правомірність здійсненого страхового відшкодування, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «АРКС» про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 25 475,93 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає за потрібне стягнути ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у розмірі 7 570 грн. за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» – задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 25 475,93 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у розмірі 7 570 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 липня 2026 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко