Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №711/7523/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №711/7523/26

Суддя: Михальченко Ю. В.

Справа № 711/7523/26

Номер провадження 3/711/1799/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженця м. Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , діловод речової служби секції тилу в/ч НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 30 червня 2026 року о 13-00 год. старший солдат ОСОБА_1 з`явився на територію військової частини за адресою: АДРЕСА_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, нечітке мовлення. Того ж дня ст. солдата ОСОБА_1 було направлено для освідування. Відповідно до висновку КНП «Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру» № 390 від 30.06.2026 року щодо результатів медичного огляду, останній відмовився від медичного огляду (відмова продути алкотестер), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі. В скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо не карати. Крім того, просив розстрочити суму штрафу у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, оскільки не може сплатити всю суму штрафу одним платежем.

Заслухавши поясненням ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX « Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов`язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов`язків військової служби (відпустка, тощо).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Відповідно до ст.11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Відповідно до ст.ст.1, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, віднесене до адміністративних правопорушень. Відповідно до вимог ч.3 ст.172-20 КУпАП дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчиненні особою в умовах особливого періоду.

У той же час, 30 червня 2026 року о 13-00 год. старший солдат ОСОБА_1 з`явився на територію військової частини за адресою: АДРЕСА_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, нечітке мовлення. Того ж дня ст. солдата ОСОБА_1 було направлено для освідування. Відповідно до висновку КНП «Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру» № 390 від 30.06.2026 року щодо результатів медичного огляду, останній відмовився від медичного огляду (відмова продути алкотестер),.

Викладене свідчить про недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду старшим солдатом ОСОБА_1 .

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ № 077426 від 01.07.2026 року; висновком КНП «ЧОПНД» № 390 від 30.06.2026 року, та іншими матеріалами справи.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, наявності обставин, що пом`якшують його відповідальність та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах мінімальної межі санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Що стосується заяви ОСОБА_1 про розстрочку штрафу суд приходь до наступного:

У відповідності до приписів ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За нормою ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Тим самим, розстрочка штрафу чинним КУпАП не передбачена.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про розстрочку штрафу по суті, суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року), дійшов переконання, що порушене заявником питання слід розглянути за аналогією закону, відповідно до частини 4 статті 53 КК України, яка визначає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в першу чергу з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, адміністративне стягнення не має на меті лише кару, воно не має стати для особи непосильним тягарем, адже в такому разі справжня його мета не буде досягнута.

Зважаючи на обставини, що ускладнюють виконання постанови, на даний час заявник має скрутне матеріальне становище, в силу чого йому дійсно складно здійснити оплату штрафу в розмірі 17000 гривень, а тому заява про розстрочку виконання постанови підлягає задоволенню.

Виходячи із вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, ч.3 ст.172-20, 283, 284, 301, 304, КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку штрафу - задовольнити.

Розстрочити штраф, накладений на ОСОБА_1 постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2026 року, в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на 10 (десять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами щомісяця по 1700 (одна тисяча сімсот) грн., починаючи з дня набрання даною постановою законної сили.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення платіжного документу (квитанції).

Перебіг строку давності виконання постанови, в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу, зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ю. В. Михальченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua