Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №300/3302/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 300/3302/25

адміністративне провадження № К/990/16149/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Шевцової Н.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №300/3302/25

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправним та скасування припису від 30.04.2025 №ПЗ/ІФ/4884/024378/П

за касаційною скаргою Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 (колегія у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

У справі, що розглядається, ключовим питанням є наявність підстав для звільнення територіального органу Державної служби з питань праці від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2025 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач, Південно-Західне міжрегіональне управління Держпраці) про визнання протиправним та скасування припису від 30.04.2025 №ПЗ/ІФ/4884/024378/П.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПЗ/ІФ/4884/024378/П від 30.04.2025.

3. Не погодившись із ухваленим рішенням, Південно-Західне міжрегіональне управління Держпраці подало апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 залишено без руху.

5. У зв`язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.04.2026 апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 повернув скаржнику, відмовивши у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати його, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає про необґрунтованість посилань апеляційного суду на приписи частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка регулює питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат через майновий стан сторони, яка у цьому випадку застосуванню не підлягає, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору за нормами Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Шевцова Н.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026.

10. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

13. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

14. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

15. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятними з огляду на таке.

16. Відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.

17. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина 3 статті 2 КАС України).

18. Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

19. Як встановлено матеріалами справи, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору.

20. Водночас ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернено апеляційну скаргу відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у зв`язку із тим, що недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026, у встановлений судом строк, не було усунуто.

21. Верховний Суд критично оцінює висновки апеляційного суду та вважає за доцільне вказати на таке.

22. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

23. Відповідно до частин 5 - 6 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

24. Частинами 2, 3 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

25. Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.

26. Суд звертає увагу на те що скаржник, на виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що відповідно до пункту 20 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI органи Держпраці звільнені від сплати судового збору за подання апеляційних скарг.

27. Колегія суддів зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

28. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.

29. Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

30. Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону №3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина 2 статті 3 цього Закону).

31. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

32. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб`єктів господарювання» від 04.03.2021 №1320-IX, який набрав чинності 27.04.2021, у частину 1 статті 5 Закону №3674-VI включено пункт 20 такого змісту: «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи».

33. Враховуючи наведене, з 27.04.2021 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи.

34. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

35. Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

36. Згідно з пунктом 1 Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - Міжрегіональне управління), затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №172, Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.

37. Отже, Південно-Західне міжрегіональне управління Держпраці є саме тим територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, про який зазначено в пункті 20 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI.

38. З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці подана до апеляційного суду через систему «Електронний суд» 06.01.2026 та підтверджується внутрішнім штампом Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 (т.3 а.с. 1-12).

39. Отже, на момент звернення відповідача з апеляційною скаргою (06.01.2026) Законом №3674-VI передбачено пільги щодо сплати судового збору у справах, у яких стороною є ценральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.

40. Наведене свідчить, що відповідач станом на дату подання такої скарги був звільнений від сплати судового збору відповідно до приписів Закону №3674-VI, про що ним було наголошено у клопотанні про звільнення від сплати судового збору. Проте, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи скаргу відповідачу, вказаних обставин не врахував.

41. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 248 КАС України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Колегія суддів зазначає, що мотивованість судового рішення в адміністративному судочинстві, зокрема, забезпечує: 1) реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принцип верховенства права, змагальності учасників справи, офіційності з`ясування обставин справи та ін.; 2) дотримання основоположних прав та інтересів людини та громадянина у сфері правосуддя; 3) можливість здійснення судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій; 4) можливість здійснення громадського контролю за якістю судових рішень, проведення їх моніторингу та суспільного обговорення; 5) захист людини та громадянина, інших учасників правовідносин від свавілля судової влади.

42. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 20 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у цій справі.

43. Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 20 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №300/741/21, від 31.08.2022 у справі №160/16960/20, від 27.10.2022 у справі №640/21302/19, від 16.04.2023 у справі №380/18653/21.

44. Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо відсутності підстав для повернення апеляційної скарги та неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 20 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI, знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

45. Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

46. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

47. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

Н.В. Шевцова