Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №699/905/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/905/26

Номер провадження № 3/699/287/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельник А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який складений відділенням поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 15.05.2026 серії ЕПР1 № 667007 вбачається, що 15.05.2026 о 20:10 год, вул.Шевченка, 16, м.Корсунь-Шевченківський, ОСОБА_1 керував автомобілем Dozer В2800, н.з. відсутній та після зупинки працівником поліції вживав алкогольні напої, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.10 є ПДР України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст.252 КУпАП, на основі повного, всебічного, об`єктивного й неупередженого дослідження й аналізу матеріалів, направлених правоохоронним органом, доводів та аргументів сторони захисту, діючи виключно у межах власної функції - відправлення правосуддя, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

За змістом ст.252 та ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.

Диспозиція частини 4 статті 130 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Пунктом 2.10«є» Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

У свою чергу, у даному випадку підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 130 КУпАП є встановлення, доведення та підтвердження факту вживання ОСОБА_1 алкоголю після зупинки.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, в даному випадку виражається у вживанні водієм транспортного засобу після зупинки алкоголю.

Тобто, дослідженим відеозаписом не зафіксовано факту встановлення уповноваженими особами правоохоронного органу, вживання водієм ОСОБА_1 алкоголю після зупинки.

Будь-яких дій або заходів, спрямованих на встановлення виду напою, який вживав ОСОБА_1 після зупинки, працівниками поліції не вживалось.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може бути єдиним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлено, що матеріали справи не містять доказу вживання ОСОБА_1 алкоголю після зупинки, а відтак не можна визнати, що водій порушив п. 2.10 є ПДР України, що підпадає під диспозицію ч. 4 ст. 130 КУпАП.

З врахуванням наведеного, встановлені обставини не дають достатніх підстав вважати, що в судовому засіданні знайшли підтвердження подія і склад адміністративного правопорушення, а будь-які інші докази суду надані не були.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене та керуючись ст.130, ст.247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.

Суддя Мельник А.В.