Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №140/4759/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №140/4759/25

Суддя: Димарчук Тетяна Миколаївна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/4759/25 пров. № А/857/42084/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Гінди О.М., Заверухи О.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Дружба" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 140/4759/25 (суддя Смокович В.І., м. Луцьк) за адміністративним позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Дружба" до Боратинської сільської ради Луцького району Волинської облаті про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство “Дружба” (далі – СГПП “Дружба”, позивач) у травні 2025 року звернулося з позовом до Боратинської сільської ради про визнання незаконним рішення Боратинської сільської ради від 15.04.2025 №30/19 “Про відмову у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради” та зобов`язання розглянути повторно заяви СГПП “Дружба” від 21.03.2025 та від 07.04.2025 про зарахування вартості будівельних робіт з влаштування транспортної та інженерної інфраструктури у розмір пайової участі для зменшення розміру пайової участі, а також про передачу результатів зазначених робіт у комунальну власність на баланс Боратинської сільської ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазнача, що СГПП “Дружба” здійснило забудову об`єкту дорожнього сервісу в села Рованці у період з березня 2019 року по грудень 2022 року згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 27.03.2019 № ВЛ 112190860737: “Нове будівництво об`єктів дорожнього сервісу в с. Рованці, Луцького району, Волинської області”.

Унаслідок виконання робіт, передбачених договорами щодо будівельних робіт по влаштуванню благоустрою та розвитку інфраструктури населеного пункту, було здійснено облаштування дорожнього покриття та тротуару по вулиці Ранкова та вулиці Північна. Асфальтне покриття, мощення бруківкою пішохідної зони були виконані саме поза межами земельної ділянки, що належить позивачеві, чим було фактично облаштовано транспортну інфраструктури села Рованці Боратинської територіальної громади. Загальна сума виконаних робіт з облаштування доріг в с. Рованці СГПП “ДРУЖБА” становить 2 735 514,24 грн, що передбачено договірною ціною на будівництво “Часткове облаштування дороги по вулиці Ранкова та Північна в села Рованці Луцького району Волинської області, що здійснюється в 2022 роцi”, станом на 12.01.2022.

Таким чином, СГПП “Дружба” зробило прямий вклад у розвиток інфраструктури с. Рованці Боратинської територіальної громади, чим виконало обов`язок з внесення пайової участі, як замовник об`єкта будівництва у відповідному населеному пункті у зв`язку із чим позивач звернувся до Боратинської сільської ради з заявою від 07.04.2025 про зарахування вартості будівельних робіт з влаштування інженерної інфраструктури у розмір пайової участі для зменшення розміру пайової участі, а також про передачу результатів зазначених робіт у комунальну власність на баланс Боратинської сільської ради. 15.04.2025 Боратинською свльською радою було прийнято рішення №30/19 “Про відмову у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради”. У своєму рішенні сільська рада прийняте рішення обґрунтувала тим, що СГПП “Дружба” не надала технічних умов про необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки СГПП “Дружба”. Позивач вказує, що усі вище описані технічні умови погоджувалися із Боратинською сільською радою, а саме відповідальними посадовими особами про, що свідчать відповідні підписи на схемах та проектах, які додавалися до технічних умов. Також уважав, що у випадку необхідності для належного розгляду заяв СГПП “Дружба” додаткових документів чи сумнівів у поданих документах Боратинська сільська рада повинна була звернутися з запитом/вимогу чи роз`ясненням до СГПП “Дружба” про необхідність надання додаткових документів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського приватного підприємства “Дружба” до Боратинської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що у випадку якщо сільська рада не мала технічних умов та їй були необхідні додаткові дані вона повинна була затребувати їх у позивача, а не формально використати вказану обставину для відмови. Посадовим особам сільської ради було відомо про необхідність створення об`єктів інфраструктури в силу виконання своїх обов`язків і законом не передбачено жодних умов за яких з сільською радою слід було погоджувати технічні умови чи створення об`єктів інфраструктури для зменшення розміру пайової участі. Зазначає, що у законодавстві відсутня норма права яка б прив`язувала зменшення розміру пайової участі від безпосередньої передачі створених об`єктів інфраструктури на баланс сільської ради, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості які б вказували на те, що позивач уникав передачі даних об`єктів на баланс сільської ради. Вказує, що під час будівництва об`єкта позивач не уклав договору про пайову участь, у якому мало бути унормовано таке зменшення – ні законодавством ні положенням відповідача не передбачено укладення договору про пайову участь у якому б унормовувалося зменшення розміру пайової участі. Відсутня будь-яка процедура яка б передбачала дії позивача для зменшення пайової участі окрім як самого створення об`єкта інфраструктури поза межами земельної ділянки.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито апеляційне провадження, апеляційний розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Боратинська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити таку без задоволення. Вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам та прийняв законне рішення, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Розпорядженням від 26.03.2026 №2148/26 у зв`язку із звільненням у відставку судді-доповідача ОСОБА_1 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого призначено головуючу суддю Димарчук Т.М.

Ухвалою суду від 31.03.2026 адміністративну справу прийнято до провадження.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що СГПП «Дружба» здійснило забудову об`єкту дорожнього сервісу в селі Рованці у період з березня 2019 року по грудень 2022 року.

Боратинська сільська рада, у зв`язку із отриманням листа Луцької окружної прокуратури від 14.01.2025 надіслала позивачу претензію у якій зазначила про необхідність сплати коштів – пайової участі від СГПП «Дружба» у зв`язку із будівництвом об`єкту «Нове будівництво об`єктів дорожнього сервісу в с. Рованці Луцького району Волинської області» у розмірі 1,5% загальної кошторисної вартості будівництва (том 1 а.с. 14-15).

Відповідно до розрахунку пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Боратинської сільської ради, розмір пайової участі юридичній особі СГПП «Дружба» у розвитку інфраструктури сіл Боратинської сільської ради за об`єкт «Нове будівництво об`єктів дорожнього сервісу в с. Рованці Луцького району Волинської області» становить 1 989 305,81 грн (том 1 а.с. 16).

Позивач 21.03.2025 звернувся до Боратинської сільської ради із заявою №21 у якій зазначив, що відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинна станом на 27.03.2019) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з частиною п`ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинна станом на 27.03.2019) величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати па придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Незважаючи на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 вказані положення втратили чинність з 01.01.2020, у рамках будівництва об`єкту «Нове будівництво об`єктів дорожнього сервісу в с. Рованці Луцького району Волинської області» СГПП «Дружба» було здійснено облаштування транспортної інфраструктури села Рованці, чим фактично виконано обов`язки щодо участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом облаштування доріг та освітлення по вулиці Ранкова та вул. Будівельній, що в селі Рованці.

Оскільки зазначені роботи проводилися добровільно та за власні кошти СГПП «Дружба», а також є ділянками загального користування жителів та відвідувачів села Рованці, а вартість робіт станом на 2019 рік перевищувала 3 000 000,00 гривень (що свою чергу перевищує обрахований Боратинською сільською радою розмір пайової участі), позивач вважав, що роботи з облаштування дорожньої інфраструктури можуть бути зарахованими у розмір пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Боратинської сільської ради.

У зв`язку з вищезазначеним просив: винести на розгляд сесії Боратинської сільської ради цю заява і прийняти рішення про врахування вартості робіт, здійснених СГПП «Дружба», по облаштуванню освітлення та доріг загального користування у рахунок сплати пайової участі у розвитку інфраструктури селі Рованці та прийняти облаштування освітлення та частину доріг загального користування в селі Рованці (вулиці Ранкова, вулиці Будівельна) на баланс Боратинської сільської ради (том 1 а.с. 11).

Відповідач листом від 02.04.2025 №598/01-19/2-25 повідомив СГПП «Дружба», що вказане у заяві від 21.03.2025 питання буде винесене на розгляд сесії сільської ради та про прийняте рішення буде повідомлено додатково (том 1 а.с. 13).

Позивач заявою №27 від 04.04.2025 додатково повідомив Боратинську сільську раду, що частиною п`ятою статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. Таким чином, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами. СГПП «Дружба» виконала роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації, електромонтажні роботи та нестандартне приєднання до газових мереж на виконання Технічних умов на загальну суму 2 697 032,28 грн, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання будівельних робіт, товаро-розпорядчими документами, виписками байку про оплату будівельних матеріалів та виконаних робіт та іншими документами.

Оскільки зазначені роботи проводилися добровільно та за власні кошти СГПП «Дружба», а також виконувалися за межами земельної ділянки, належної СГПП «Дружба», а вартість робіт становить понад 2,6 млн грн, є підстави для зменшення розміру пайової участі для СГПП «Дружба» як замовника будівництва.

Рішенням Боратинської сільської ради від 15.04.2025 №30/19 «Про відмову у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради» відмовлено СГПП «Дружба» у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради щодо будівництва об`єкту «Нове будівництво об`єктів дорожнього сервісу в с. Рованці Луцького району Волинської області», у зв`язку із ненаданням технічних умов про необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, враховуючи пропозицію постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, енергозбереження та будівництва (том 1 а.с. 9).

Уважаючи таке рішення селищної ради протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що будівництво об`єкту дорожнього сервісу в селі Рованці було розпочато до 2020 року, однак станом на 01.01.2020 він не був введений в експлуатацію і договір про сплату пайової участі не укладений, про що свідчить лист Боратинської сільської ради від 02.04.2025 №594/0-19/2-25. Відтак, на відповідача, як замовника об`єкта будівництва, у силу приписів абзацу 2 пункту 2 розділу розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», був покладений обов`язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету пайову участь (кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) - до прийняття такого об`єкта в експлуатацію. Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. Суд вказав на те, що абзацом 1 частини п`ятої статті 30 Закону № 3038-VI (у редакції до 1 січня 2020 року), якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. З системного аналізу вказаної норми вбачається, що остання передбачає саме зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, і які обов`язково передаються у комунальну власність.

Водночас, як встановлено судом, позивач не уклав відповідний договір пайової участі, як і не звертався до Боратинської сільської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази передачі інженерних мереж та/або об`єктів у комунальну власність. Такі докази також не були надані позивачем суду під час розгляду даної справи. Разом із цим, судом встановлено, що відповідач під час будівництва об`єкта не уклав договору про пайову участь, у якому мало бути унормовано таке зменшення. Наведені норми законодавства, а також встановлені обставини справи свідчать про правомірність прийняття Боратинською сільською радою рішення від 15.04.2025 №30/19 «Про відмову у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради».

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції правильними та обгрунтованими з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення й розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до статті 40 Закону № 3038-VI (у редакції до 01.01.2020), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у редакції до 01.01.2020) вбачається, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, належну до перерахування. Укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18, від 22.08.2018 у справі №339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

Разом із цим, стаття 40 Закону № 3038-VI на час здійснення будівництва об`єкта була виключена на підставі Закону, який набув чинності 01.01.2020.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15-ти робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту наведених норм убачається, що передбачений розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем: для об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Отже, у вказаних випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

При цьому, норми абзацу 1 та 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21.

Разом із тим, частиною першою та п`ятою статті 30 Закону № 3038-VI (у редакції до 01.01.2020) визначено, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Боратинської сільської ради від 15.04.2025 №30/19 «Про відмову у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради» відмовлено СГПП «Дружба» у зв`язку із ненаданням технічних умов про необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, враховуючи пропозицію постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, енергозбереження та будівництва.

До заяв СГПП «Дружба» від 21.03.2025 №21 та від 04.04.2025 №27 було додано: схему земельних ділянок Боратинської сільської ради в селі Рованці на яких проводилися роботи; довідка про вартість виконаних робіт і витрат; акт приймання виконаних будівельних робіт; схема благоустрою за межами земельної ділянки СГПП «Дружби» в селі Рованці, на яких проводила проводилися роботи; узагальнена таблиця вартості робіт і матеріалів на влаштування інженерної інфраструктури селі Рованці Боратинської територіальної громади; виписки з банку на підтвердження оплати робіт з будівництва інженерної інфраструктури; договори на виконання робіт з будівництва інженерної інфраструктури та акти виконаних робіт.

Колегія суддів зауважує, що однією з умов для зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідно до частини п`ятої статті 30 Закону № 3038-VI (у редакції до 01.01.2020) є необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, що передбачається технічними умовами.

Поряд із тим, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції констатує, що технічні умови про необхідність такого будівництва не було надано на розгляд Боратинської сільської ради, що і слугувало причиною винесення оскаржуваного рішення.

В матеріалах справи наявні технічні умови нестандартного приєднання (додаток до договору приєднання до електричних мереж від 20.10.2020 № 528-4171/20), технічні умови нестандартного приєднання (додаток до договору приєднання до електричних мереж від 09.10.2018 № 528-4093/18); технічні умови № 32 від 19.03.2018 на приєднання приміщення дорожнього сервісу до централізованих систем водопостачання та водовідведення; технічні умови приєднання до газорозподільної системи від 23.03.2020, а також інші документи (схеми та проєкти), які були виконані на підставі наведених технічних умов (том 1 а.с. 17-60).

Однак, при дослідженні вказаних документів судом встановлено відсутність будь-яких погоджень Боратинською сільською радою, що свідчить про безпідставність тверджень сторони позивача про ознайомлення відповідача із технічними умовами про необхідність будівництва інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки.

Поряд із тим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що будівництво об`єкту було розпочато до 2020 року, однак станом на 01.01.2020 він не був введений в експлуатацію і договір про сплату пайової участі не укладений, про що свідчить лист Боратинської сільської ради від 02.04.2025 №594/0-19/2-25. Відтак, на відповідача, як замовника об`єкта будівництва, у силу приписів абзацу 2 пункту 2 розділу розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», був покладений обов`язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету пайову участь (кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) - до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Як зазначалось судом вище, за абзацом 1 частини п`ятої статті 30 Закону № 3038-VI (у редакції до 1 січня 2020 року), якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що остання передбачає саме зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, і які обов`язково передаються у комунальну власність. Тобто, наведена норма у будь-якому випадку передбачає дотримання замовником будівництва всіх необхідних процедур та вимог Закону № 3038-VI.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, позивач не уклав відповідний договір пайової участі, як і не звертався до Боратинської сільської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази передачі інженерних мереж та/або об`єктів у комунальну власність.

Наведені норми законодавства, а також встановлені обставини справи свідчать про правомірність прийняття Боратинською сільською радою рішення від 15.04.2025 №30/19 «Про відмову у зменшенні розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Боратинської сільської ради».

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Дружба" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 140/4759/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua