Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №380/4871/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4871/23 пров. № А/857/34125/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Валюха В.М.,

суддів Бруновської Н.В., Калмикової Ю.О.,

розглянувши без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/4871/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (суддя Хома О.П.; час і місце постановлення ухвали - 29 травня 2026 року, м. Львів),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 380/4871/23 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 06.12.2021 №С/8178 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в яку включено як основні так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.12.2021 №С/8178 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 11.04.2023 у справі № 380/4871/23 шляхом стягнення з ГУ ПФУ у Львівській області на користь ОСОБА_1 не виплаченої пенсії в сумі 100688,65 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 380/4871/23 в частині «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 …» на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку у розмірі 100 688 (сто тисяч шістсот вісімдесят вісім ) грн 65 к.».

ГУ ПФУ у Львівській області, не погодившись із вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 у справі № 380/4871/23 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що невиконання судового зобов`язання в частині виплати нарахованої доплати на виконання рішення суду через відсутність відповідних бюджетних призначень в розумінні частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки така виплата здійсниться після надходження коштів із Державного бюджету України. Зміна способу і порядку виконання рішення суду не сприятиме ефективному виконанню судового рішення та відновленню порушеного права позивача.

Позивач не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, з урахуванням пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 380/4871/23 позов задоволено. Зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019, пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.12.2021 №С/8178 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області виплатило позивачу в жовтні 2025 року кошти в сумі 187,35 грн, в листопаді 2025 року в сумі 187,35 грн, в грудні 2025 року в сумі 187,35 грн, в лютому 2025 року в сумі 103 грн та в березні 2026 в сумі 101 грн. У зв`язку з цим несплачена сума заборгованості станом на травень 2026 року становить 100688,65 грн.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-ІХ (далі - Закон № 4094-ІХ) Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Станом на дату постановлення ухвали, ГУ ПФУ у Львівській області не виплатило на користь позивача у повному обсязі заборгованість по пенсії, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 101454,70 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Викладене зумовило висновок суду першої інстанції про наявність підстав для заміни невиконаного зобов`язання з «перерахування та виплатити» грошові кошти на «стягнути» з ГУ ПФУ у Львівській області ці кошти для забезпечення належної реалізації права позивача.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

19.12.2024 набрав чинності Закон № 4094-ІХ, відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 зазначив, що ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду (постанова від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22) до спірних відносин, які виникли у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 380/4871/23 відповідачем не виконано в повному обсязі (несплачена сума заборгованості станом на травень 2026 року становить 100688,65 грн), тому наявні підстави для заміни невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з ГУ ПФУ у Львівській області цих коштів.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно із Законом № 4094-ІХ, а також вважає посилання відповідача на висновки Верховного Суду нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на те, що такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19.12.2024. Мотиви апеляційної скарги не спростовують той факт, що рішення суду першої інстанції (про зміну порядку і способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання судового рішення, керувався чинним положенням статті 378 КАС України, гарантувавши позивачеві реальний та ефективний механізм захисту його соціальних прав, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на застарілому правовому підході.

З цих підстав суд апеляційної інстанції також не бере до уваги покликання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», та звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, у справі № 320/51895/25 зазначену постанову Уряду визнано протиправною та нечинною.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 139, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/4871/23 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Валюх

судді Н. В. Бруновська

Ю. О. Калмикова