Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №260/3982/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3982/24 пров. № А/857/6329/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Луцович М.М.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ від 07.06.2024 № 8-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07 червня 2024 року відповідачем прийнято наказ № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII. Заперечує наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, оскільки не приймав протиправних рішень, не вчиняв винних, протиправних дій або бездіяльності, які б призвели до наслідків, про які зазначає відповідач у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказує, що наказ ГУ ДПС від 09.04.2024 № 17-дп (із змінами), який слугував підставою для порушення дисциплінарного провадження не містив обставин неналежного виконання ним посадових обов`язків щодо незабезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету. Зауважує, що підстави для дисциплінарної відповідальності, які вказані в оскаржуваному наказі № 8-дс від 07.06.2024 не були вказані в наказі від 09.04.2024 № 17-дп як підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно нього. Описуючи зміст дисциплінарного проступку, відповідач у наказі не покликається на конкретні положення з посадових обов`язків відповідача, які на його думку не були належно виконані особисто позивачем. Відповідачем не встановлено вину позивача та наявність причинно-наслідкового зв`язку між його ймовірними діями (бездіяльністю) та обставинами, з якими відповідач пов`язує факт неналежного виконання позивачем посадових обов`язків. Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за наслідками проведення дисциплінарного провадження щодо позивача встановлено неналежне виконання посадових обов`язків, що полягає у незабезпеченні відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету. Суд першої інстанції вказав, що забезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету відноситься до посадових обов`язків позивача, а тому неналежне виконання такого обов`язку є підставою для застосування до державного службовця дисциплінарної відповідальності. Відповідач довів наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, який полягав у неналежному виконанні посадових обов`язків щодо організації та контролю роботи управління податкового аудиту. Суд першої інстанції встановив, що такі обов`язки прямо передбачені посадовою інструкцією та положенням про структурний підрозділ, а матеріалами дисциплінарної справи підтверджено їх неналежне виконання. При цьому, дисциплінарне провадження проведено з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» та Порядку № 1039, строки притягнення до дисциплінарної відповідальності не порушені, а застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани є пропорційним характеру вчиненого проступку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що дисциплінарне стягнення накладено без належних доказів вчинення дисциплінарного проступку, оскільки дисциплінарна комісія не дослідила акт тематичної перевірки, який фактично став підставою для притягнення до відповідальності, а посадова інструкція, на яку посилався суд, не діяла протягом більшої частини періоду, за який його притягнуто до відповідальності. Крім того, вважає, що відповідач пропустив установлений законом строк для накладення дисциплінарного стягнення, наказ не містить належної юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку, не визначає конкретних невиконаних посадових обов`язків, не встановлює вини позивача та причинно-наслідкового зв`язку між його діями і виявленими порушеннями, а використані в наказі формулювання є неконкретними та не відповідають вимогам законодавства щодо обґрунтованості дисциплінарного стягнення.

Головне управління ДПС у Закарпатській області подало відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає про те, що судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, надано належну юридичну оцінку доказам, повно, всебічно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 29.12.2020 по теперішній час перебуває на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Державною податковою службою України в ході проведення виїзної наради на базі Головного управління ДПС у Львівській області (п.3 протоколу наради ДПС від 01.03.2024 № 8-пк) визнано незадовільним стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового аудиту.

Відповідно до наказу від 09.04.2024 № 17-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі п.3 Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 № 8-пк (вх. №836/8/01 від 25.03.2024).

Згідно подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Закарпатській області про результати розгляду дисциплінарної справи начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Ковбина Д.В. від 05.06.2024, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що призвело до неналежного рівня організації та контролю в частині забезпечення роботи з питань відпрацювання доведених ДПС переліків суб`єктів господарювання - юридичних осіб, по яким отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету. Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, що є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Згідно з наказом від 07.06.2024 № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: неналежне виконання посадових обов`язків, що полягає у незабезпеченні відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону № 889-VIII державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно частини 3 статті 66 Закону № 889-VIIІ у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі – дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно частини першої статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

За правилами частини першої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною другою статті 73 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі – Порядок № 1039).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Вказана процедура є обов`язковою, а вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Пунктом 13 Порядку № 1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Згідно із пунктом 24 Порядку № 1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до пункту 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку – об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом № 889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі № 420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі № 826/6165/17 .

Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження на підставі п.3 Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 № 8-пк, згідно якого визнано незадовільним стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового аудиту.

За результатами планової тематичної перевірки, проведеної відділом забезпечення відомчого контролю, управління податкового аудиту ГУ ДПС з питань організації роботи по відпрацюванню доведених ДПС переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, по яким отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету станом на 30.09.2023 року, за результатами якої складено акт від 03.11.2023 № 07-16-02/9/00-03, встановлено:

- що залишок неопрацьованих повідомлень банківських установ станом на 30.09.2023 (на момент завершення перевірки) складав 940 таких повідомлень по 160 суб`єктах господарювання;

- не вжиття контрольно - перевірочних заходів по 65-ти платниках відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, які станом на 30.09.2023 (на момент завершення перевірки) надали пояснення та їх документальне підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства.

Також Дисциплінарною комісією враховано доведені листом ДПС України від 23.05.2024 № 15120/7/99-00-19-01-03-07 (вх. ГУ ДПС від 24.05.2024 № 1475/8/19) рейтингові оцінки ефективності роботи ГУ ДПС за період січень-грудень 2023 та січень-березень 2024 для врахування та вжиття заходів із метою поліпшення роботи структурних підрозділів за відповідними напрямами.

За наслідками проведення дисциплінарного провадження щодо позивача встановлено неналежне виконання посадових обов`язків, що полягає у незабезпеченні відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення ним п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII. В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.

Відповідно до Посадової інструкції державного службовця, затвердженої начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 26.09.2023, метою посади начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області є здійснення керівництва діяльністю та організація роботи структурного підрозділу ГУ ДПС відповідно до Регламенту ГУ та положення про структурний підрозділ.

Одними з основних посадових обов`язків керівника даного підрозділу є, зокрема, здійснення керівництва діяльністю, організація та забезпечення виконання структурним підрозділом завдань і функцій, визначених у положенні про структурний підрозділ; доручень керівництва, в тому числі, організація роботи та здійснення контролю щодо проведення документальних та фактичних перевірок з питань дотримання платниками податків – юридичними особами, фізичними особами, самозайнятими особами та громадянами вимог податкового ти іншого законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності нарахування та сплати до бюджетів податків, зборів; моніторинг, оцінка стану виконання покладених на структурний підрозділ завдань і функцій; визначення та погодження завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності підпорядкованих працівників, моніторинг їх виконання та проведення оцінювання результатів службової діяльності підпорядкованих працівників.

Відповідно до Положення про управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Закарпатській області, затвердженим наказом ГУ ДПС у Закарпатській області № 164 від 11.05.2023 (далі – Положення) основними завданнями управління в т.ч. є здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарської діяльності порядку розрахунків відповідно до законодавчих актів, які регулюють питання готівкового обігу, дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, та розробка методичних рекомендацій з питань, пов`язаних з контролем за розрахунками у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (2.1.2.); збір та аналіз інформації щодо платників податків, створення інформативних баз даних (2.1.5.); аналіз та опрацювання інформації, отриманої від структурних підрозділів органів ДПС, ГУ, державних органів, органів місцевого самоврядування, інших джерел, що свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства, у межах компетенції підрозділу (2.2.11.5.); ведення обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску та моніторинг обліково-звітних показників (2.2.13.), сум пені, нарахованих на грошові зобов`язання, визначені контролюючим органом за результатами податкової перевірки (2.2.13.1.1.) тощо.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що забезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету відноситься до посадових обов`язків позивача, а тому неналежне виконання такого обов`язку є підставою для застосування до державного службовця дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем, як начальником управління податкового аудиту, не були дотримані вищевказані вимоги Посадової інструкції, Положення про управління, що призвело до неналежної координації роботи в управлінні та контролю за підлеглими працівниками та відповідно вказані обставини були встановлені дисциплінарною комісією.

Посилання скаржника на те, що вказана посадова інструкція не діяла протягом більшої частини періоду, за який його притягнуто до відповідальності, не мають визначального значення, оскільки позивачем не доведено, що попередня редакція посадової інструкції не містила аналогічних обов`язків.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що підстави для дисциплінарної відповідальності позивача, які вказані в оскаржуваному наказі № 8-дс від 07.06.2024, не були вказані в наказі від 09.04.2024 № 17-дп, як підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача, колегія суддів вказує, що «незабезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб`єктів господарювання – юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету», встановлене за результатами дисциплінарного провадження, безпосередньо пов`язане та прямо впливає на стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового аудиту та жодним чином не виходить за межі підстави, за якою порушено дисциплінарне провадження відносно позивача.

Щодо доводів про порушення відповідачем визначених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Наказом ГУ ДПС від 09.04.2024 № 17-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі п.3 Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 № 8-пк (вх. ГУ ДПС у Закарпатській області від 25.03.2024 № 836/8/01).

Тобто, 25.03.2024, день отримання відповідачем Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 № 8-пк, у розумінні вимог частини п`ятої статті 74 Закону України № 889-VIII, є днем виявлення дисциплінарного проступку, з огляду на що відсутнє порушення відповідачем визначених законом строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обставинами, що призвели до вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є несумлінне, недобросовісне виконання ним обов`язків державного службовця, про що свідчать матеріали дисциплінарної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду даної справи відповідачем не допущено будь-яких процедурних порушень, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Доводи апеляційної скарги стосуються виключно процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та не містять спростувань щодо вчинення вищевказаного дисциплінарного проступку.

Колегія суддів враховує і те, що вид дисциплінарного стягнення, який застосовано відповідачем, не є найсуворішим, та при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем, з метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, враховані в тому числі інформація про наявність та відсутність дисциплінарних стягнень; його особисті пояснення про спірні обставини; матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, тощо.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення наказу від 07.06.2024 № 8-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Головне управління ДПС у Закарпатській області під час винесення оскаржуваного наказу діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України,тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 260/3982/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська