Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №629/2171/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2171/26

Номер провадження 2-о/629/65/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

встановив:

Заявник звернулася до суду із заявою до заінтересованої особи, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 1990 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 , з 1990 року по 03.02.2025 між ними були відносини як у дружини та чоловіка. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років. Після його смерті ОСОБА_1 особисто звернулась до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини за законом. Однак, отримала від державного нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки з наданих документів не вбачаються шлюбні відносини спадкоємця ОСОБА_1 із спадкоємцем ОСОБА_3 . Так як шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не був зареєстрований, а встановлення даного юридичного факту має значення для забезпечення прав та інтересів заявниці (зокрема спадкових), у неї виникла необхідність для звернення до суду про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу. Визнання факту сумісного проживання з ОСОБА_3 має для неї важливе юридичне значення, а саме прийняття спадку.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її представник адвокат Дегтярчук І.О. надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягала з наведених в заяві підстав.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явалась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги заявника ОСОБА_1 визнала повністю, просила їх задовольнити, підтвердила факт сумісного проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, близько 30-35 років у злагоді. Зазначила, що померлий ОСОБА_3 є її батьком. На спадщину після смерті батька не претендує.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В ст.55 Конституції України зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно п.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п.1 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3,74 СК України)».

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1990 року по 03.02.2025 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.02.2025 Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №154.

Після його смерті відкрилася спадщина, на належне йому майно, яке складається з грошових вкладів з відсотками на рахунках в установі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк».

Після смерті ОСОБА_3 , заявниця ОСОБА_1 звернулася до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80929736 від 24.04.2025, Лозівською державною нотаріальною конторою 24.04.2025 було заведено спадкову справу №72/2025 (номер у реєстрі 73979304), після смерті ОСОБА_3 , на підставі заяви ОСОБА_1

24.02.2026 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, які встановлюють родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем.

Як зазначила заявник у своїй заяві, протягом їх спільного проживання з ОСОБА_3 , вони мали взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, піклувались один про одного, розпоряджалися грошовими коштами, мали спільний бюджет.

Згідно Акту від 06.03.2026 складеного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яким останні підтверджують той факт, що ОСОБА_1 , 1952 року народження та ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю, як чоловік і дружина за адресою: АДРЕСА_2 , в квартирі, що належала ОСОБА_1 . У 2003 році вони переїхали у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживали по день смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 продовжує жити у цьому будинку і до цього часу доглядає його, сплачує комунальні послуги. За весь час що вони знають цю родину, останні проживали дружно, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали спільні права та обов`язки, піклувались один про одного. Разом займались господарством, благоустроєм будинку, замінили паркан, вікна у будинку на пластикові у кількості 9 штук, облаштували у будинку ванну кімнату, встановили душову кабіну, пральну машину, замінили газову плиту, капітально відремонтували 3 кімнати. У 2007 році придбали автомобіль, яким керували ОСОБА_7 та її син ОСОБА_8 , бо мали водійське посвідчення, також придбали холодильник, разом працювали на присадібній ділянці, вирощували городину, фрукти. ОСОБА_7 , як дружина померлого, займалась похованням свого цивільного чоловіка ОСОБА_3 на високому рівні, доглядає за могилою.

Даний факт також підтверджується фотознімками ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ; накладною №1774 від 27.05.2007 магазину «Олимп» та товарним чеком від 27.08.2007 магазину «Идеал» на придбання товарів.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01.01.2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років), мета встановлення факту (розподіл спільного набутого майна, спадкування за законом), тощо. Доказами про наявність факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу також можуть бути спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, тощо.

Судом встановлено та підтверджується доказами і поясненнями свідків, що заявник ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, з 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели спільне господарство, несли спільні витрати на організацію спільного існування, несли спільні витрати та у відповідності до чинного законодавства України. Наведене свідчить про досить тривалі стосунки між сторонами та усталені відносини між ними, які притаманні подружжю.

Як зазначено в Постанові №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд, проаналізувавши все в сукупності, прийшов до висновку, що в судовому засіданні встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_3 з 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, а саме оформлення спадщини, і встановити його іншим шляхом неможливо.

Керуючись ст.ст.4,13,258,259,263-265,293, 294,315,319 ЦПК України, ст.ст.3,74 СК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Лозова, Харківської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Баранове, Валківського району, Харківської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, факт того, що вони з 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без шлюбу (понад п`ять років).

Рішення може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представник заявника: адвокат Дегтярчук Ірина Володимирівна, адреса здійснення професійної діяльності: Харківська область, м.Лозова, вул.Ярослава Мудрого, б.14.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО