Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №621/726/26 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

Справа № 621/726/26

Провадження № 2-др/621/10/26

16 липня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – суддя В. Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання – А. Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (не з`явилась),

представник позивачки - адвокат О. Кравченко (не з`явився),

відповідач - ОСОБА_2 (не з`явився),

третя особа - ОСОБА_3 (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Кравченко Олександри Олександрівни,

про ухвалення додаткового рішення,

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 09.07.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - 05.03.2026 року, - і до закінчення дочкою навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років. Рішення допущено до негайного виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

14 липня 2026 року від представника позивача - адвоката О.Кравченко через підсистему "Електронний Суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, яким просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.07.2026 року прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено судове засідання у приміщенні Зміївського районного суду Харківської області.

16.07.2026 року учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник позивачки - адвокат О.Кравченко в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначила про те, що 09 липня 2026 року у вищевказаній справі було ухвалено рішення, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Представник зазначає, що позивачка понесла на професійну правничу допомогу - 7000,00 гривень. Під час подання позову до суду позивач заявила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який А. Доброскок понесе у зв`язку із розглядом справи становить 7000,00 гривень, що складається з витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках справи № 621/726/26, який складає 7000,00 гривень, представник позивачки звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивачки додано наступні докази: Договір № 33 про надання правової допомоги від 23.02.2026 року; Акт від 13.07.2026 року виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 33 від 23.02.2026 року; платіжну інструкцію АТ КБ "Приватбанк" про сплату ОСОБА_1 коштів в сумі 7000,00 гривень за договором № 33 від 23.02.2026 року (отримувач ФОП Кравченко О.О.); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З акту виконаних робіт вбачається, що адвокатом були надані А. Доброскок наступна правова допомога:

- первісна консультація, аналіз судової практики - 2000,00 гривень;

- написання позовної заяви до суду - 4500,00 гривень;

- написання заяви про розгляд справи за відсутності учасника справи - 500,00 гривень;

- відправка поштової кореспонденції, роздруківка матеріалів;

Відповідач А. Доброскок у письмовій заяві від 09.07.2026 року висловив позицію щодо позовних вимог, в тому числі щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, розмір якої вважав достатнім в сумі не більше 500,00 гривень, оскільки заявлений розмір 7000,00 гривень є явно завищеним і необґрунтованим, оскільки справа є малозначною, шаблонною, яка не потребує вивчення судової практики та значного часу на підготовку процесуальних документів.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 статті 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

За змістом положень статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка учасників, відповідно до вище наведених норм законодавства, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а учасники висловили свої позиції в поданих суду письмових заявах, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Дослідивши доводи представника позивачки та заперечення відповідача, суд зазначає наступне:

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч.1 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової (правничої) допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивачки просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень, надавши відповідне документальне обґрунтування понесених витрат, а відповідач вважав вказаний розмір явно завищеним

При вирішенні вказаного питання, враховуючи вище наведені норми законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що справа про стягнення аліментів на повнолітню доньку сторін, що продовжує навчання, розглядалася в порядку спрощеного провадження за відсутності сторін та без участі представника позивача, є малозначною та не потребує тривалої підготовки для формування правової позиції та витрат часу для складання позовної заяви. Відповідач повністю визнав позовні вимоги.

За таких обставин, з урахуванням принципу співмірності й обгрунтованості, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги представника позивача та стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,12, 13, 15, 133, 137, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Кравченко Олександри Олександрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі ) гривень 00 копійок.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В . Філіп`єва