Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №460/6311/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/6311/25 пров. № А/857/14552/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львів апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року, головуючий суддя – Максимчук О.О., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2025 року №17 в частині призову та направлення на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 відповідно до поіменного списку №01-5/578 у складі Військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2025 року №37 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 та призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школі індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити рядового ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку з необхідністю подання заяви на продовження відстрочки від призову, яка була чинною до 07.02.2025 року, позивач особисто прибув 04.02.2025 року до відповідача-1, який в подальшому протиправно направив позивача до КП «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В. Поліщука» для проходження ВЛК. Вважав, що вказані дії відповідача-1 порушують п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2024 року №560, оскільки у позивача на час звернення до відповідача-1 була діюча відстрочка від призову на військову службу. Крім того зауважує, що такі дії відповідача-1 слугували підставою для зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 , за відсутності на те правових підстав, відтак просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 №17 в частині призову та направлення на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 відповідно до поіменного списку № 01-5/578 у складі Військової частини НОМЕР_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2025 року №37 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 та призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школі індивідуальної підготовки; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виключити рядового ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 06.02.2025 та від 10.02.2025 року про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач 04.02.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого було здійснено перевірку автоматизованою системою «Оберіг» та виявлено відсутність даних щодо проходження військово – лікарської комісії протягом останніх 5 (п`яти) років та відсутність даних щодо користування правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Після виявлення вищезазначеної інформації позивач був направлений на військово – лікарську комісію, в результаті якої був визнаний придатним до військової служби, з огляду на що ІНФОРМАЦІЯ_5 було прийнято рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації. 18.02.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла заява позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», проте розгляд заяви було унеможливлено з зв`язку з тим, що позивач станом на 18.02.2025 рік перебував в статусі військовослужбовця, про що позивачу було повідомлено в листі, що був відправлений рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. З огляду на вказане, на момент розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки, відповідач діяв в межах норм чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач є військовозобов`язаним та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Корець), що підтверджується наявною в матеріалах справи паперовою копією електронного військово-облікового документа із застосунку "Резерв+" (сформований 20.11.2024 року та дійсний до 07.02.2025 року), відповідно до якого позивач має відстрочку до 07.02.2025 року відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII.

Позивач 04.02.2025 року звернувся до відповідача-1 із заявою про продовження йому відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, після чого позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії, що не заперечується відповідачем-1 та підтверджується у його відзиві.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки ВЛК від 04.02.2025 року позивача визнано придатним до військової служби.

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2025 року №17 позивача з 05.02.2025 року призвано на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 - підстава: поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.02.2025 року №01-5/578.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2025 року №37 позивача з 05.02.2025 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

06.02.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача-1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII. До вказаної заяви позивач додав засвідчені копії таких документів: паспорта громадянина України, витягу з наказу Приватного вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» від 19.08.2024, довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, витяг з бази «Резерв+».

Зазначену заяву з додатками відповідач-1 отримав 18.02.2025 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Відповідач-1 розглянув вказану заяву позивача та надав відповідь оформлену листом від 20.02.2025 року №01-5/1278, у якій повідомив, що позивач не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такий, що був призваний на військову службу по мобілізації 05.02.2025 року, що відповідно унеможливлює оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

10.02.2025 року позивач повторно звернувся до відповідача-1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII. До вказаної заяви позивач додав засвідчені копії таких документів: паспорта громадянина України, витягу з наказу Приватного вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» від 19.08.2024 року, довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, витяг з бази «Резерв+».

Зазначену заяву з додатками позивач надіслав цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на поштову адресу відповідача 10.02.2025, водночас відповіді на вказану заяву відповідач-1 не надав та матеріали справи такої відповіді не містять.

Позивач також 10.02.2025 року звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про звільнення його з військової служби, у зв`язку з тим, що на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII позивач не підлягає призову на військову службу, оскільки є студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти у Приватному вищому навчальному закладі «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж».

У позовній заяві позивач стверджує про те, що жодної відповіді від відповідача-2 на адресу позивача щодо розгляду його рапорту від 10.02.2025 року позивач не отримував.

Позивач не погоджується з діями відповідачів щодо призову та направлення його на військову службу під час мобілізації, що слугувало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем-1 не було належним чином з`ясовано, що позивач, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, не вжито жодних заходів щодо з`ясування таких обставин. Крім того, необізнаність відповідача-1 про наявність у позивача права на відстрочку від призову не спростовує того факту, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє і на час розгляду справи.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять "мобілізація" та "особливий період", відповідно до яких:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Загальна мобілізація, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Суд враховує, що реалізація права на відстрочку від призову під час мобілізації здійснюється у порядку, встановленому законодавством, і саме військовозобов`язаний повинен, за наявності у нього законних підстав для отримання відстрочки, вживати невідкладних заходів для її оформлення у визначеному порядку.

Так, з 18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі - Порядок № 560 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм оформлення відстрочки.

Відповідно до пунктів 56 та 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Пункт 60 Порядку № 560 установлює, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

При цьому, колегія суддів враховує, що після зарахування до особового складу військової частини позивач набув статусу військовослужбовця і припинення військової служби (звільнення, виключення зі списків) стало можливим лише на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" та відповідними положеннями про проходження військової служби.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 року в справі №200/4189/22 звернув увагу на те, що право на відстрочку повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ТЦК). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття статусу військовослужбовця.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у справі №160/10728/23.

Суд зауважує, що після мобілізації виникають нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ № 1153/2008.

Рішення про призов та про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їхнє скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

Накази є актами індивідуальної дії, які на момент розгляду справи вичерпали свою силу фактом їх виконання. З моменту відправлення до військової частини позивач втратив статус військовозобов`язаного та набув статусу військовослужбовця, у зв`язку з чим правовідносини перейшли у площину проходження військової служби, що регулюється Законом № 2232-XII.

Колегія суддів також враховує правовий висновок Верховного Суду, згідно з яким сама по собі протиправність дій щодо призову (навіть за наявності права на відстрочку) не є автоматичною підставою для звільнення особи з військової служби після її зарахування до лав Збройних Сил України, якщо відсутні підстави, прямо передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №460/6311/25 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич