Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №500/1622/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/1622/26 пров. № А/857/34572/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі №500/1622/26 (головуючий І інстанції Грицюка Р.П.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням довідки №11/1/412 від 09.01.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/412 від 09.01.2026 про розмір грошового забезпечення загиблого сина ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана представником позивачки адвокатом Дяків Оксаною Ярославівною, яка діє на підставі довіреності від 17.03.2026 №017/04.1/2948.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області й отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-XII). ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду сформував і направив ГУ ПФУ в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення загиблого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023. У відповідь на звернення позивачки щодо перерахунку пенсії, відповідач листом від 12.02.2026 повідомив, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2026 №11/1/412 про розмір грошового забезпечення загиблого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2026 №11/1/412 про розмір грошового забезпечення загиблого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 із урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Кабінет Міністрів України не приймав рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців у 2023 році, а тому немає підстав для перерахунку пенсії позивача, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Тернопільській області без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 без змін.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області й отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII.

ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду сформував і направив ГУ ПФУ в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення загиблого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивачки з 01.02.2023.

У відповідь на звернення позивачки щодо перерахунку пенсії, відповідач у листі від 12.02.2026 зазначив, що умови проведення перерахунку відповідно до Постанови №704 були передбачені пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». З 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103. Після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Враховуючи наведене, ГУ ПФУ в Тернопільській області вважає, що підстав для перерахунку пенсії немає.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту Закон № 2262-XII).

Відповідно до норм частин 2 та 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За приписами частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Зміни, що вносились до п. 4 Постанови №704 скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, а тому починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення військовослужбовцям розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в редакції, що діє після набрання законної сили судового рішення по справі №826/6453/18, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 року у зразковій справі №160/8324/19 серед іншого, зазначено, що алгоритм дій, який повинні вчинити, обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України та територіальне управління ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пп.1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

На час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Судом встановлено, що уповноваженим на видачу довідок органом складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновлену довідку, видану станом на 01.01.2023 року.

Слід зазначити, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.

Верховний Суд у своїх постановах, від 03.07.2018 у справі № 709/2728/16-а, від 10.07.2018 у справі №553/3053/16-а зазначав, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.

Апеляційний суд вважає, що пенсійне законодавство, в контексті спірних правовідносин, покладає обов`язок на орган пенсійного забезпечення провести перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому, однією із підстав для вчинення таких дій є звернення пенсіонера із наданням додаткових документів, що підтверджують наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії.

Таким чином, з огляду на виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, враховуючи те, що повноважною установою була складена довідка, та звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2026 №11/1/412, виданої станом на 01.01.2023 рік, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

За правилами ст. 51 Закону № 2262-ХІІ пенсія підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде наступним за місяцем, в якому виникли підстави для перерахунку пенсії, в даному випадку з 01.02.2023, як то правильно встановлено судом першої інстанції.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII, а також враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2024 року у справі №300/7182/21, суд апеляційної вважає помилковими аргументи скаржника стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з Законом № 2262-ХІІ, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому, встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у цій категорії спорів не є застосовним, що вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі № 500/1622/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк

Повне судове рішення складено 16.07.26