Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №240/22599/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №240/22599/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22599/25

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

16 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позов обґрунтований невірним тлумаченням та застосуванням відповідачем пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 при вчиненні дій (бездіяльності), які є предметом спору.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Судовим рішенням у справі №320/29450/24 визнано протиправним та нечинним п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

2.2 За касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на судові рішення суду у справі №320/29450/24 Верховним Судом відкрито касаційне провадження.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року зупинено провадження в адміністративній справі № 240/22599/25 до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції у справі № 320/29450/24.

3.2 Враховуючи предмет та підстави позову, суд першої інстанції вважав за неможливе продовжити розгляд справи до прийняття рішення Верховним Судом за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на судові рішення суду у справі №320/29450/24, а тому, керуючись п. 3 ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 320/29450/24.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не врахування судом першої інстанції усіх обставин, що мають значення для справи та не надання їм належної правової оцінки, що призвело до помилкового висновку суду щодо зупинення провадження у справі.

4.3 Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Перелік підстав зупинення провадження у справі встановлений у статті 236 КАС України. Він є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

1.2 Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Тобто, за визначеною нормою слідує, що зупинення провадження у справі можливе у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

1.3 Справа №320/29450/24 не визначена як зразкова відповідно до вимог статей 290, 291 КАС України та переглядається у касаційному порядку не палатою, не об`єднаною палатою, не Великою Палатою Верховного Суду, а Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

1.4 Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

1.5 Зазначена норма передбачає обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов`язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета позову.

1.6 Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі та зазначити чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

1.7 Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №420/15146/24.

1.8 Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не зазначив обставин, які, з огляду на характер заявлених вимог, не дозволяють розглянути справу №240/22599/25 без попереднього розгляду судом касаційної інстанції адміністративної справи № 320/29450/24, та не обґрунтував неможливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, з огляду на наявні в матеріалах справи докази.

1.9 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

2.2 За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua