Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №359/6171/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В.

№ 22-ц/824/8699/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 359/6171/25

16 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А

розглянувши в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Скрибки Ігоря Юрійовичана рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Яковлєвої Л. В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

27 травня 2025 року Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк») звернулося досуду з позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019 року (далі - Договір) у розмірі 60 315,34 грн станом на 20.03.2025 року та судові витрати понесені позивачем у розмірі 3 028,00 грн.

Позов мотивувало тим, що 02.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до Договору. За Договором відповідачка отримала 50 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

Вважало, що свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Зазначило, що відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі).

Через неналежне виконанням відповідачкою кредитних зобов`язань в позасудовому порядку, АТ «Універсал банк» змушене звернутися до суду із позовом з метою захисту власних майнових прав.

Рішенням від 27.01.2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської областіпозов АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» суму заборгованості станом на 20.03.2025 року за Договором у розмірі 60 315,34 грн, понесені судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань за Договором, фактично отримані та використані нею кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернула.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 27.02.2026 року адвокат Скрибка І. Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно встановив обставини, що мають значення для справи.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що позивач не надав суду копії договору кредитної лінії. З анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» вбачається, що банк відкрив відповідачці поточний рахунок у банку, вона не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору на умовах, заявлених у позові, даних про суму кредиту, кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, взагалі не містить даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних та підпису відповідача.

Вважає, що оскільки позивач не надав доказів на підтвердження видачі відповідачці кредитної картки та розміру наданого їй кредиту, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачка не має можливості, виписка/розрахунок не дають можливість перевірити структуру боргу та формулу нарахувань.

Таким чином, стверджує, що позивач не надав доказів на підтвердження суми кредиту та графіку платежів, відповідно до яких відповідачка повинна повернути кошти.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, відсутні докази, що саме ці умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять паспорт споживчого кредиту «картка Monobank», таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, тарифи за карткою «Monobank» розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору.

Зазначає, що анкета-заява містить лише анкетні дані відповідачки, її контактну інформацію, інші особисті відомості і не містить інформації про розмір кредитних коштів. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позові, а отже не є належним доказом наявності заборгованості.

Таким чином, адвокат Скрибка І. Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , стверджує, що банк не надав Договору, не довів акцепт відповідачем конкретної версії умов, тарифів, паспорта споживчого кредиту (ані підписом, ані електронними технічними доказами), тоді як підписана анкета-заява містить переважно анкетні дані та не фіксує істотних умов кредитування, а «публічний доступ» до мінливих умов не замінює обов`язку кредитора довести, які саме умови були погоджені споживачем у письмовій (електронній) формі, розрахунок заборгованості без первинних бухгалтерських документів і деталізованих виписок не є достатнім доказом виникнення і розміру боргу.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що 02.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до Договору.

Анкета-заява містить інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме: дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. До анкети-заяви ОСОБА_1 додала в електронному вигляді копії паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Банк долучив витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг.

Із доданого до позову розрахунку заборгованості за Договором вбачається, що станом на 20.03.2025 року у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 60 315,34 грн, у тому числі загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 60 315,34 грн.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідачка не виконала своїх зобов`язання за Договором, фактично отримані та використані нею кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернула.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст. 1055 ЦК України визначає, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ( ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 02.12.2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до Договору. У ній зазначено, що відповідачка погоджується, що анкета-заява разом із умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить Договір.

Банк долучив витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг.

Суд вважає, що позивач не підтвердив, що саме доданий витяг з умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк»відповідачка розуміла, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету.

Такі висновки відповідають висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Надана позивачем анкета-заява містить лише анкетні дані відповідачки, її контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Інформації про те, який кредитний ліміт встановлено, тип картки, розмір процентів за користування кредитом, погоджений сторонами, розмір пені та штрафних санкцій, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту, тощо в анкеті-заяві не зазначено.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 року у справі № 755/557/19.

Таким чином, АТ «Універсал Банк» не надало належних та допустимих доказів видачі ОСОБА_1 банківської картки, відкриття їй відповідного рахунку, виписки за рахунком ОСОБА_1 , із якої можна було б встановити рух коштів за рахунком, наявність або відсутність у відповідачки заборгованості.

Долучений до позовної заяви розрахунок не є належним та достатнім доказом надання відповідачці кредиту, наявності та розміру заборгованості, та був сформований позивачем.

Стаття 13 ЦПК України закріплює принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України)

Зазначені обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, що призвело до невірних висновків суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Пункт 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, у зв`язку з відмовою у позові, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Разом з цим, оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні позову, з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн.

Керуючись ст. 141, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Скрибки Ігоря Юрійовича задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року скасувати.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал банк», код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 26.11.1961 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київської області, РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Судді: