Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №375/1065/26 — Київський апеляційний суд

Справа №375/1065/26 Суддя в суді першої інст. -Антипенко В.П.

Провадження № 33/824/3473/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

за участю особи,

яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 04 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 24.04.2026 о 21:00 год., у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , що виражалось у висловлюванні нецензурною лайкою в його бік, та не впускала його до спільного місця проживання, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, 24.04.2026 о 21:00 год., по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_3 , що виражалось у висловлюванні нецензурною лайкою в присутності дитини, не впускала дитину до місця проживання, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, апелянт подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 напередодні вчинив з нею сварку у присутності дітей, поводив себе агресивно, та вчинив фізичне насилля щодо неї. Крім того, агресивну поведінку чоловіка підтверджено записом лікаря-психіатра, яка додається.

Вказує, що в протоколах про адміністративні правопорушення, складених стосовно неї, відсутні відомості, які підтверджують наявність усіх ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, зокрема щодо заподіяння або можливості заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю.

Заслухавши думку ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені апелянтом, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №331628 від 24.04.2026, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №331629 від 24.04.2026; заявою потерпілого ОСОБА_2 , його поясненнями від 24.04.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.04.2026 відносно ОСОБА_1 ; матеріалами відеозапису з нагрудної камери поліцейського та записаного на СД-диск.

Зазначені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності - достатніми для підтвердження висновку суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколах про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , відсутні відомості, які підтверджують наявність усіх ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством визнається діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Диспозицією ч. 2 с. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №331629 від 24.04.2026 року, ОСОБА_1 , 24.04.2026 о 21:00 год., у АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру, відносно свого чоловіка, ОСОБА_2 , що виражалось у висловлюванні нецензурною лайкою в його бік, та не впускала його до спільного місця проживання, чим завдала шкоди його психологічному здоров`ю, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №331628 від 24.04.2026 року, ОСОБА_1 , 24.04.2026 о 21:00 год., по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно своєї доньки, ОСОБА_3 , що виражалось у висловлюванні нецензурною лайкою в присутності дитини, не впускала дитину до місця проживання, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Зазначені протоколи відповідаю вимогам ст. 256 КУпАП, та є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, відповідно до яких у протоколах про адміністративне правопорушення зазначено: дата і місце їх складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протоколи; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративних правопорушень; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення; засвідчений підпис посадової особи, яка склала протоколи; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Від підпису ОСОБА_1 відмовилась.

Будь-яких порушень при складанні адміністративних протоколів, що стали би підставою для скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Окрім цього, матеріали справи містять відеозапис із нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що працівники поліції прибули за викликом ОСОБА_2 . На відеозаписі зафіксовано, що в темну пору доби ОСОБА_2 разом із двома малолітніми дітьми перебував на вулиці, оскільки ОСОБА_1 не впускала їх до будинку. При цьому малолітня донька плакала. Працівники поліції звернулися до ОСОБА_1 з проханням вийти та впустити до будинку свого чоловіка і дітей. ОСОБА_1 вийшла до працівників поліції, однак чоловіка та своїх двох малолітніх дітей до будинку не пустила. Працівники поліції повідомили про даний випадок відповідні соціальні служби та запропонували ОСОБА_2 поїхати зі своїми малолітніми дітьми до закладу соціальної підтримки, де вони зможуть залишитись на ніч.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім обставинам справи та обґрунтовано встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, які виразилися у вчиненні домашнього насильства економічного та психологічного характеру щодо свого чоловіка, а також домашнього насильства щодо своєї дитини. Зазначені висновки були перевірені судом апеляційної інстанції та знайшли своє підтвердження.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 04 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига