Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №371/1779/25 — Київський апеляційний суд

Справа №371/1779/25 Суддя в суді першої інст. - Кириленко М.О.

Провадження № 33/824/3356/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

за участю:

захисника - адвоката Шкребтія В.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шкребтія В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Миронівського районного суду Київської області від 01 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 27.10.2025 о 18 год. 39 хв. на автодорозі Київ-Знам`янка 103 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ОСОБА_1 заперечував наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Наступного дня ОСОБА_1 добровільно пройшов тест на визначення наркотичних засобів у сечі та крові, результати якого були негативними. Вважає, що ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 є надуманими працівниками поліції.

Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки діям працівників поліції щодо переривання відеозапису з нагрудної камери.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про день, час і місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не з`явився, захисник не заперечував щодо розгляду справи без його участі.

Заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №495844 від 27.10.2025; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 беззастережно мав виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки таке прямо передбачено п. 2.5 ПДР України та абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника про те, що встановлені працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 є надуманими, апеляційний суд вважає безпідставними.

Так, до обов'язків поліцейських входить, зокрема виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що визначено Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом із тим, поліцейський може встановити наявність ознак наркотичного сп`яніння безпосередньо під час спілкування з водієм на підставі власного безпосереднього сприйняття та оцінки його поведінки. Саме виявлення таких ознак є підставою для пропозиції водію пройти огляд на стан сп'яніння у порядку, встановленому законом.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №495844 від 27.10.2025, ОСОБА_1 , 27.10.2025 о 18 год. 39 хв. на автодорозі Київ-Знам`янка 103 км, керував транспортним засобом ЗАЗ LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Зазначений протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколізазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, роз`яснено водію його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Із даним протокол ОСОБА_1 ознайомився, де засвідчив свій підпис. Тобто, ОСОБА_1 погодився з фактом вчинення ним зазначеного правопорушення. Разом з тим, ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 зафіксовані в направленні на огляд водія з метою виявлення ознак наркотичного сп`яніння до закладу охорони здоров`я «КНП Миронівська ОБЛ» від 27.10.2025 року (а.с.6).

Окрім цього, матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що 27.10.2025 року він керував транспортним засобом ЗАЗ LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Миронівка, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України. Під час спілкування працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився.

Аналізуючи викладене, апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень в діях працівників поліції, оскільки працівники поліції діяли згідно вимог чинного законодавства.

Апеляційний суд відхиляє доводи захисника про те, що наступного дня після події ОСОБА_1 добровільно пройшов тест на виявлення наркотичних речовин у сечі та крові, за результатами якого їх не виявлено, оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення та стало підставою для складання зазначеного протоколу. Окрім цього, факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених доказів, наявних у матеріалах справи.

Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Шкребтія В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Миронівського районного суду Київської області від 01 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига