Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №359/1409/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Київ

Справа № 359/1409/25

Провадження № 22-ц/824/9042/2026

Резолютивна частина постанови оголошена 15 липня 2026 року

Повний текст постанови складено 16 липня 2026 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д.,Шкоріної О.І.

секретаря: Узлій М.М.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідачі Головне управління Національної поліції в Київській області, Бориспільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Бориспільського міськрайонного суду Київської області , в якому просила суд: визнати протиправними висновок Головного Управління Національної поліції в Київської області Бориспільського районного Управління поліції про результати перевірки громадянки ОСОБА_1 про зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » без зазначення дати, складений старшим лейтенантом поліції ПОГ Бориспільського РУП ГУ НП в Київський області та відмову Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.10.2023 року; зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Київської області Бориспільського районного Управління поліції надати позитивний висновок ОСОБА_1 про зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 »; зобов`язати Бориспільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти відповідний актовий запис ОСОБА_1 про зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » та видати свідоцтво про зміну імені.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 10 травня 2023 року вона звернулась до Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». 17 жовтня 2023 року позивач отримала відповідь від Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відмову у зміні імені. Так, згідно Висновку № 10 про відмову у зміні імені позивачу відмолено у зміні прізвища, оскільки по відношенню до ОСОБА_1 відбувається розгляди декількох кримінальних проваджень в суді.

Позивач вважає відмову у зміні прізвища необґрунтованою з наступних підстав. 02 березня 2018 року Державним Бюро Розслідування їй, тоді ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 62019000000000911 від 20 червня 2019 року. 03 квітня 2020 року обвинувальний акт, щодо ОСОБА_4 направлено до Шевченківського районного суду м. Києва. На даний час кримінальна справа розглядається в Шевченківському районному суді м. Києва, справа №761/10203/20. 21 листопада 2022 року Шевченківським управлінням ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42016110000000082 від 12 лютого 2016 року. 01 вересня 2022 року обвинувальний акт, щодо ОСОБА_4 направлено до Шевченківського районного суду м.Києва. На даний час кримінальна справа розглядається в Шевченківському районному суді м. Києва, справа №761/17626/22.

Незважаючи на це, 25 травня 2021 року позивач змінила своє прізвище з ОСОБА_4 на своє дівоче прізвище ОСОБА_1 . 20 січня 2023 року отримала паспорт на ім?я ОСОБА_1 .

Зміни в прізвищі з ОСОБА_4 на своє дівоче прізвище ОСОБА_1 необхідні були для зміни прізвищ двох моїх малолітніх дітей.

23 лютого 2023 року позивач змінила прізвища своїх малолітніх дітей: ОСОБА_5 на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так як всі підозри та обвинувальні акти були та є на прізвище ОСОБА_4 , позивач хоче повернутись на дане прізвище, але висновок Бориспільського РУП ГУ Національної поліції в Київський області про результати перевірки громадянки України ОСОБА_1 та відповідь від Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не дають їй можливості зробите це, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій овна просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, Що рішення суду є незаконним і таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ГУ НП у Київській області Оверчук О.М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

В судовому засіданні представник ГУ НП у Київській області Жеребят`єв Д.С. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 та представник Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації атів цивільного стану міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та представника Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації атів цивільного стану міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м.Київ)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, що 10 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зміну імені, а саме прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

17 жовтня 2023 року Бориспільським РУП ГУ Національної поліції в Київській області після проведення перевірки за справою про зміну прізвища гр. ОСОБА_1 сформовано висновок про заперечення зміни прізвища гр. ОСОБА_1 , оскільки по відношенню до ОСОБА_1 відбувається розгляд декількох кримінальних проваджень в суді (а.с. 14).

17 жовтня 2023 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) сформо-вано висновок про відмову у зміні імені, оскільки відповідно до висновку Бориспільського РУП ГУ Національної поліції Київській області, що згідно витягу інформаційно-аналітич-ної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної на наявності судимості» встановлено, що у ОСОБА_1 не знятої чи непогашеної судимості немає та в розшуку не перебуває. Одночасно по відношенню ОСОБА_1 відбуваються розгляди декількох кримінальних проваджень в суді. На підставі викладеного не можливо змінити прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (а.с. 13).

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 917/1307/18 23 жовтня 2019 року, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану є Закон України від 01 липня 2010 року за №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон №2398-VI). Цей Закон регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 2 Закону №2398-VІ).

Частинами 1-3 ст. 9 Закону №2398-VI передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цвільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.

Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цвіль-ного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 6 Закону №2398-VІ органами державної реєстрації актів цивільного стану є:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськ-районних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

За приписами статті 22 Закону №2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви (частина друга).

Згідно ч. 5 ст. 9 Закону №2398-VІ правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року за №96/5 затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793; далі - Правила).

Пунктами 1.1, 1.5 розділу I Правил передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіо-нального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомо-гою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану використовує усі відомості, отримані за результатами відповідної перевірки, для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряю-ться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Пунктом 2.12 розділу ІІ Правил встановлено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України (підпункт 2.13.3 пункту 2.13 розділу ІІ Правил).

Відповідно пункту 2.15 розділу ІІ Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо актовим записом про народження передбачені, але в ньому відсутні прізвище, власне ім`я, по батькові або громадянство батьків; якщо прізвище, власне ім`я та по батькові зазначено без урахування національних традицій; якщо при державній реєстрації народження дитині присвоєне прізвище або власне ім`я без урахування побажань батьків або одного з них; якщо дитина має власне ім`я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини; при необхідності зміни прізвища, власного імені, по батькові у зв`язку із зміною статі; при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої (за наявності протоколу впізнання трупа); при зміні громадянства; при зміні батьком або матір`ю прізвища відповідно ст. 53 Сімейного кодексу України та необхідності внесення змін до актового запису про народження їх дитини (висновок складається з урахуванням вимог, зазначених у статті 148 Сімейного кодексу України); якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості); в інших окремих випадках, що не суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно п. 2.16 розділу ІІ Правил зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Як установлено пунктом 2.19 розділу ІІ Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про внесення змін до актового запису цивільного стану складається у двох примірниках, з яких один разом із зібраними документами не пізніше наступного робочого дня надсилається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису цивільного стану, до якого вносяться зміни. Другий примірник залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичному представництві чи консульській установі України за місцем його складання. Якщо актовий запис цивільного стану, у який потрібно внести зміни, міститься в даному відділі державної реєстрації актів цивільного стану, висновок складається в одному примірнику.

Відповідно п. 2.20 розділу ІІ Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику, який запрошується до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України не пізніше наступного робочого дня з дня складання висновку.

Водночас у висновку зазначається про можливість оскарження відмови про внесення змін до актового запису цивільного стану в судовому порядку. На прохання заявника пред`явлені ним документи, крім заяви, повертаються, про що здійснюється запис на заяві, який скріплюється його підписом.

Отже, за змістом наведених положень за результатами розгляду заяви про внесення змін до актового запису відділ державної реєстрації актів цивільного стану на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки складає обґрунтований висновок: 1) про внесення змін до актового запису цивільного стану або 2) про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану.

Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичних осіб - громадян України визначає Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року за № 915 (далі по тексту Порядок).

Відповідно пунктів 2-11 Порядку заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - імені) громадян України, які проживають на території України, приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; громадян України, які постійно проживають за кордоном, - дипломатичне представництво або консульська установа України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Заява про зміну імені подається громадянином України (далі - заявник) особисто у письмовій формі за умови пред`явлення паспорта громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - за умови пред`явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

До заяви про зміну імені додаються: свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі); свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано); свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; фотокартка заявника; письмове зобов`язання заявника, складене у довільній формі, справжність підпису на якому нотаріально засвідчена, про обізнаність заявника щодо встановленої законом відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інших документів у разі зміни імені (у разі подання заяви через представника або надіслання поштою у випадку, передбаченому пунктом 3 цього Порядку); квитанція про сплату державного мита.

Під час подання заяви про зміну імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України попереджає заявника про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта громадянина України або паспорта громадяни-на України для виїзду за кордон та інших документів у разі зміни імені, крім подання заяви через представника або надіслання поштою у випадку, передбаченому пунктом 3 цього Порядку.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, перевіряють відомості, зазначені у заяві та в документах, що додаються до неї.

Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.

Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Зміна імені проводиться за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану України відповідних актових записів цивільного стану та даних в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

У разі відсутності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану України актових записів цивільного стану, в які за результатами державної реєстрації зміни імені необхідно внести зміни відповідно до закону, або даних в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян заяву про зміну імені може бути розглянуто тільки після їх поновлення та внесення відомостей до зазначеного Реєстру в установленому порядку.

Заява про зміну імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня її подання.

За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання.

Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені.

Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.

Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.

Підставами для відмови у наданні дозволу на зміну імені є: здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом; наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника; подання заявником неправдивих відомостей; подання заяви про зміну імені у спосіб, що не передбачений цим Порядком.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що по відношенню до позивача ОСОБА_1 відбуваються розгляди декількох кримінальних проваджень в суді.

Вказане, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню, оскільки визнається сторонами і у суду відсутні сумніви у добровільності такого визнання.

Висновком Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 жовтня 2023 року відмовлено позивачу у зміні прізвища, оскільки відповідно висновку Бориспіль-ського РУП ГУ Національної поліції Київській області, по відношенню ОСОБА_1 відбуваються розгляди декількох кримінальних проваджень в суді.

Водночас встановлено, що у оскаржуваному висновку чітко наведено підставу визначену пунктом 11 Порядку, а саме: здійснення стосовно заявника кримінального провадження.

Таким чином, оскільки оскаржуваний висновок містить законодавчо визначену підставу для відмови у зміні прізвища, передбачених пунктом 11 Порядку, вказаний висновок є законним, а тому не підлягає скасуванню.

Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2025 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Бориспілського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна