Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №758/15998/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/15998/25 Головуючий 1-ї інстанції: Гребенюк В.В.

Провадження №33/824/2415/2026 Доповідач: Яковлева В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Шуленковою В.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,представника Енергетичної митниці - Горзов Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці - Хотинського Олега на постанову Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В

Цією постановою провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «Плац», РНОКПП НОМЕР_1 , закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник Енергетичної митниці Хотинський Олег, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у справі №758/15998/25 та прийняти нову постанову про визнання ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (6 473,10 грн.) - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів шляхом стягнення вартості (ч.2 ст.541 Митного кодексу України).

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги представник Енергетичної митниці Хотинський Олег зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, не ґрунтується на приписах діючого законодавства України, зазначена постанова прийнята із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим постанова від 12.01.2026 року у справі №758/15998/25 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Зазначає, що станом на 19.01.2026 а ні повного, а ні короткого тексту постанови Подільського районного суду м .Києва від 12.01.2026 до Енергетичної митниці не надходило. На сайтах «Судова влада України», а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про результати розгляду справи та інформація про наявність зазначеної постанови були відсутні. Враховуючи зазначене Енергетична митниця в межах строків, встановлених для апеляційного оскарження, а саме 22.01.2026 року подала через суд першої інстанції апеляційну скаргу на оскаржувану постанову. Повний текст постанови став загально доступним через реєстр судових рішень 06.04.2026 року.

Вказує, що 01 вересня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» відділи митного оформлення №3-6митного поста «Яготин» Волинської області з Литовської республіки на митну територію України на адресу ТОВ «ПЛАЦ» було ввезено дизельне паливо вагою 24 980 кг, 29,984 тис. л. при 15, вартістю 22 731,80 Євро, оформлення якого здійснювалось на підставі митної декларації типу ІМ 40 ЕА від 01.09.2023 №23UA903040018143U9; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 31.08.2023 №1037; рахунку (Invoice) від 31.08.2023 №ЕКО 7922; сертифіката якості від 14.08.2023 №166785_5278047; зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2023 №2023/07/10.

Як зазначає апелянт, 01 вересня 2023 року митним представником ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, від 23.01.2023 №23, укладеного між ФОП ОСОБА_2 як виконавцем та ТОВ «ПЛАЦ» як замовником, шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення «Коростень» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці було подано митну декларацію типу ІМ40ЕА №23UA903040018143U9, за якою цього ж дня зазначений товар випущено у вільний обіг.

Апелянт звертає увагу, що поставка товару здійснювалася в рамках контракту від 02.05.2023 №2023/05/02, укладеного між ТОВ «ПЛАЦ» в особі керівника ОСОБА_1 як покупцем та литовським підприємством UAB «EKOENERGIJA», розташованим за адресою Granito g. 11, LT-02241, Vilnius, Lithuania, в особі керівника компанії Julijus Srage як продавцем, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує дизельне паливо.

При цьому, відповідно до розділів 2, 3 та 4 контракту від 10.07.2023 №2023/07/10, товар, що поставляється, повинен відповідати встановленим стандартам, а його якість підтверджуватися паспортом якості або сертифікатом відповідності, виданими заводом-виробником або терміналом, розташованим у країнах-членах Європейського Союзу. Одночасно з передачею товару продавець зобов`язаний передати покупцю міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), AAD-документ, паспорти якості або сертифікати відповідності та рахунок-фактуру. Відповідно до умов контракту товар вважається поставленим та прийнятим за якістю саме відповідно до паспортів якості або сертифікатів відповідності. З метою підтвердження фізико-хімічних показників товару, його відповідності стандарту EN 590 та ідентифікації товару посадовими особами ТОВ «ПЛАЦ» митному органу було подано сертифікат якості від 14.08.2023 №166785_5278047, відомості про який внесено до графи 44 митної декларації.

Апелянт зазначає, що листом Державної митної служби України від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 Енергетичну митницю було поінформовано про використання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених у Російській Федерації, підроблених сертифікатів якості, виданих компанією Public Company «Orlen Lietuva». У зв`язку з цим, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» було направлено лист від 13.02.2025 №7.6-3/20-01/13/727 щодо перевірки сертифікатів якості нафтопродуктів, відносно яких існує ризик фальсифікації. Листом від 15.04.2025 №2025-D2(12.11-9)-342, який надійшов до Енергетичної митниці 16.04.2025, виробник повідомив результати перевірки сертифікатів якості

За результатами опрацювання відповіді Public Company «Orlen Lietuva», як зазначає апелянт, встановлено, що сертифікат якості від 14.08.2023 №166785_5278047 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24 801 кг яка була реалізована литовському підприємству UAB «EKOENERGIJA». При цьому Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України, зокрема листами від 16.10.2023 №D2(12.11-9)-2356, 22.11.2023 №D2(12.11-9)-2742, 20.03.2024 №D2(12.11-9)-622 та 06.05.2024 №D2(12.11-9)-1011, що продукція, придбана у Orlen Lietuva, може бути перепродана третім особам лише за умови використання сертифіката якості виключно щодо тієї кількості продукції, на яку він був виданий. У випадку зберігання продукції у резервуарах покупця разом із продукцією з інших джерел або зміни її параметрів покупець зобов`язаний оформити власний сертифікат якості і не має права використовувати сертифікати, видані Orlen Lietuva.

Крім того, апелянт посилається на лист Public Company «Orlen Lietuva» від 13.03.2024№D2(12.11-9)-555, у якому зазначено, що компанія UAB «EKOENERGIJA» була зобов`язана видати власний сертифікат якості на товар, сформований із декількох партій, а внесення будь-яких змін до сертифікатів якості, виданих Orlen Lietuva, категорично забороняється.

Як зазначено в апеляційній скарзі, у відповіді від 11.06.2025 №25/06/11 компанія UAB «EKOENERGIJA» повідомила, що на паливному терміналі здійснювалося змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах підприємства.

Посилаючись на наведені обставини, апелянт стверджує, що ТОВ «ПЛАЦ» із використанням сертифіката якості від 14.08.2023 №166785_5278047 фактично ввезло на митну територію України дизельне паливо у кількості 24 980 кг, тобто на 179 кг більше, ніж було реалізовано компанією Orlen Lietuva підприємству UAB «EKOENERGIJA» за цим сертифікатом якості. На думку митниці, директором ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_1 до митного органу було подано сертифікат якості від 14.08.2023 №166785_5278047, виданий компанією Orlen Lietuva на іншу кількість товару - 24 801 кг.

Крім того, згідно з розділом 4 договору доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 23.01.2023 №23, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ПЛАЦ», саме замовник несе повну відповідальність за достовірність інформації щодо заявленого вантажу у документах, наданих виконавцю відповідно до ч.8 та ч.13 статті 264 Митного кодексу України.

Апелянт вказує, що за даними інформаційної системи «Податковий блок», керівником ТОВ «ПЛАЦ» є ОСОБА_1 . Також, згідно з інформацією АСМО «Інспектор» та ПІК «Провадження у справах про порушення митних правил», протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 482 та 483 МК України не притягувався.

У зв`язку з цим апелянт вважає, що директор ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» у кількості 179 кг, вартістю 162,89 євро, що за офіційним курсом валют на дату перетину кордону становило 6 473,10 грн, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, які містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачене частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

На думку Енергетичної митниці висновок суду першої інстанції, спростовується з таких підстав, а саме: сертифікат якості №166785_5278047 від 14.08.2023 не є документом, який засвідчує кількість товару, не є підставою для переміщення товару через митний кордон України та не є документом, без якого пропуск товару через митний кордон України є неможливим.

Апелянт наголошує, що сертифікат якості, виданий на партію дизельного палива, містить відомості, достатні для ідентифікації товару відповідно до статей 194, 198 та 335 МК України, слугує підставою для ввезення такого товару на митну територію України та є обов`язковим документом для переміщення через митний кордон України. Саме тому, на думку митниці, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність доказів подання директором ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_1 документів, які містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару. На підтвердження своїх доводів апелянт повторно посилається на лист Державної митної служби України від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211, яким Енергетичну митницю було поінформовано про використання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності підроблених сертифікатів якості Public Company «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених у Російській Федерації.

Апелянт зазначає, що саме з цієї причини Енергетична митниця звернулася до Public Company «Orlen Lietuva» листом від 13.02.2025 №7.6-3/20-01/13/727 щодо перевірки сертифікатів якості, стосовно яких існував ризик фальсифікації. Листом від 15.04.2025 №2025-D2(12.11-9)-342, який надійшов до митниці 16.04.2025, виробник повідомив результати проведеної перевірки. За результатами перевірки встановлено, що сертифікат якості від 14.08.2023 №166785_5278047 був виданий на партію дизельного палива у кількості 24 801 кг, яка була реалізована підприємству UAB «EKOENERGIJA». Також Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово повідомляла митні органи України, що сертифікат якості може використовуватися виключно щодо тієї кількості продукції, на яку він був виданий. Якщо продукція зберігається разом із продукцією з інших джерел або її параметри змінюються, покупець зобов`язаний видати власний сертифікат якості і не має права використовувати сертифікати виробника.

Далі апелянт зазначає, що листами від 27.05.2025 №7.6-1/20/14/2186 та від 10.06.2025 №7.6-3/20/14/2418 Енергетична митниця звернулася до UAB «EKOENERGIJA» щодо отримання пояснень про використання сертифікатів якості та виникнення різниці у вазі товару. Відповідно до відповіді від 11.06.2025 №25/06/11, підприємство повідомило про змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах паливного термінала. На думку апелянта, наведене підтверджує, що директором ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_1 із використанням сертифіката якості від 14.08.2023 №166785_5278047 було фактично ввезено на митну територію України дизельне паливо у кількості 24 980 кг, що на 179 кг більше, ніж було реалізовано компанією Orlen Lietuva за цим сертифікатом. Отже, до митного органу було подано сертифікат якості, виданий виробником на іншу кількість товару - 24 801 кг.

Енергетична митниця зазначає, що посилання продавця товару UAB «EKOENERGIJA» на змішування різних партій дизельного палива та твердження про незмінність самих партій товару не спростовують встановлених порушень, а навпаки підтверджують вину імпортера. На думку апелянта, такі пояснення свідчать про те, що після змішування продукції використання сертифіката якості, виданого виробником Public Company «Orlen Lietuva», було неправомірним. Крім того, апелянт зазначає, що змішування різних партій пального не є процесом виробництва товару за однакових умов на одній і тій самій виробничій потужності. У зв`язку з цим UAB «EKOENERGIJA» не може вважатися виробником такого товару, а є лише паливним терміналом, який здійснює його зберігання та перевантаження.

За твердженням апелянта, саме директором ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_1 до митних органів України було подано сертифікат якості від 14.08.2023 №166785_5278047, виданий виробником Public Company «Orlen Lietuva» на меншу кількість товару, ніж фактично була ввезена на митну територію України. При цьому, як зазначає митниця, сертифікат якості підтверджує не лише фізико-хімічні характеристики продукції, а й виробника товару та країну його виробництва.

У скарзі зазначено, що відповідно до інформації, яка міститься в інформаційній системі «Податковий блок», керівником ТОВ «ПЛАЦ» на момент переміщення товару через митний кордон України був ОСОБА_1 .. Саме він як директор товариства організовував зовнішньоекономічну діяльність підприємства, укладав зовнішньоекономічні контракти та забезпечував виконання умов контракту щодо імпорту дизельного палива.

Енергетична митниця також зазначає, що митне оформлення товару здійснювалося митним брокером - ФОП ОСОБА_2 , який діяв виключно як уповноважена особа ТОВ «ПЛАЦ» на підставі договору доручення від 23.01.2023 №23. Водночас, відповідно до умов цього договору, саме ТОВ «ПЛАЦ» несло відповідальність за повноту та достовірність усіх документів і відомостей, переданих митному брокеру для здійснення декларування товару. У зв`язку із цим митниця вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що відповідальність може бути покладена виключно на особу, яка безпосередньо подала митну декларацію. На думку апелянта, митний брокер лише виконував функцію представника декларанта, тоді як рішення про ввезення товару, надання документів для митного оформлення та використання сертифіката якості приймалося самим імпортером - ТОВ «ПЛАЦ» в особі його директора.

Разом з тим, апелянт вказує, що директор ТОВ «ПЛАЦ», будучи стороною зовнішньоекономічного контракту, був обізнаний із його умовами, відповідно до яких продавець був зобов`язаний передати покупцю належним чином оформлений сертифікат якості або інший документ, що підтверджує якість товару. Водночас саме покупець повинен був перевірити відповідність отриманих документів товару, який імпортувався на митну територію України.

Апелянт зазначає, що Енергетична митниця листами від 27.05.2025 №7.6-1/20/14/2186 та від 10.06.2025 №7.6-3/20/14/2418 звернулася до експортера товару UAB «EKOENERGIJA» з метою отримання пояснень щодо використання сертифікатів якості компанії Orlen Lietuva, а також щодо виникнення різниці між вагою товару, на який поширювалася дія сертифіката якості, та вагою товару, фактично відвантаженого українським підприємствам, у тому числі ТОВ «ПЛАЦ».

У зв`язку із наведеним апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність належного суб`єкта адміністративної відповідальності, оскільки саме директор підприємства є посадовою особою, яка відповідно до вимог статті 459 Митного кодексу України підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, вчинене підприємством.

Заслухавши пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника Енергетичної митниці, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Отже, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Суб`єктом правопорушення є декларант, тобто особа, яка подає відповідні документи митному органу з метою переміщення товарів через митний кордон.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 року підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Відповідно до роз`яснень, наведених у зазначеній Постанові, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Тобто, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

Відповідно до даних протоколу про порушення митних правил № 0264/UA903000/2025 Енергетичної митниці Державної митної служби України від 30.07.2025 вбачається, що 01.09.2023 через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділу митного оформлення № 3 - 6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «Плац» (адреса реєстрації підприємства на момент вчинення порушення митних правил: 49000, м. Дніпро, Бабушкінський р-н, вул. Глинки, 7, офіс 1221, код ЄДРПОУ37452046) був переміщений товар «паливо дизельне» загальною вагою 24 980 кг, 29,984 тис. л. при 15°С, вартістю 22 731,80 Євро.

Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі: товаротранспортної накладної CMR: від 31.08.2023 № 1037; рахунка (invoice): від 31.08.2023 NEKO 7922; сертифікату якості від 14.08.2023 № 166785_5278047; зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2023 № 2023/07/10.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митною декларацією типу ІM40ЕА: від 01.09.2023 № 23UA903040018143U9.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2023 № 2023/05/02, укладеного між ТОВ «Плац» в особі керівника ОСОБА_1 (Покупець) та литовським підприємством UAB "EKOENERGIJA" (Granito g 11, LT-02241 Vilnius, Литва) в особі керівника компанії Julijus Srage (Продавець).

На виконання статті 198 Митного кодексу (на далі за текстом - МК України) до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 14.07.2023 № 166785_5278047, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13.02.2025 № 7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

16.04.2025 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15.04.2025 № 2025-D2(12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 14.08.2023 № 166785_5278047 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24 801кг, яка була реалізована литовському підприємству UAB «EKOENERGIJA».

Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356, від 22.11.2023 № D2(12.11-9)-2742, від 20.03.2024 № D2(12.11-9)-622, від 06.05.2024 № D2(12.11-9)-1011), що продукція, придбана в Orlen Lietuva, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат (паспорт) якості, виданий компанією, використовується виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов`язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані Orlen Lietuva.

Листом від 13.03.2024 № D2(12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» зазначала, що компанія UAB «EKOENERGIJA» зобов`язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично забороняється вносити зміни до сертифікатів якості, виданих Orlen Lietuva.

В свою чергу, Енергетична митниця листами від 27.05.2025 № 7.6-1/20/14/2186 та від 10.06.2025 № 7.6-3/20/14/2418 звернулася до експортера товару UAB «EKOENERGIJA» з метою отримання пояснень про обставини використання сертифікатів (паспортів) компанії Orien Lietuva, а також, виникнення різниці у вазі товару, на який поширюється дія сертифікату, та у вазі товару, відвантаженого українським підприємствам, зокрема, ТОВ «Плац».

У своїй відповіді від 11.06.2025 № 25/06/11 UAB «EKOENERGIJA» надала Енергетичній митниці інформацію щодо змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах на паливному терміналі UAB «EKOENERGIJA».

Підприємством ТОВ «Плац» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 14.08.2023 № 166785_5278047 фактично ввезено на митну територію України товар «паливо дизельне» у кількості 24 980 кг, що більше на 179 кг ніж продано (відвантажено) компанією

«Orlen Lietuva» підприємству UAB «EKOENERGIJA» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 14.08.2023 №166785 5278047.

Тобто, посадовими особами ТОВ «Плац» до митних органів України був поданий сертифікат (паспорт) якості від 14.08.2023 №166785_5278047, який виданий компанією «Оrlen Lietuva» на іншу кількість товару (24 801 кг).

Таким чином, посадовими особами ТОВ «Плац» вчинено дії спрямовані на переміщення товару «паливо дизельне» у кількості 179 кг, вартістю 162,89 Євро, що в перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 6 473,10 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу я підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Отже, за висновками Енергетичної митниці, в діях керівника ТОВ «Плац» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, а саме, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Доводи апеляційної скарги представника Енергетичної митниці про наявність у діях директора ТОВ «Плац» ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості 14.08.2023 № 166785_5278047 надавалися отримувачу відправником - компанією UAB «EKOENERGIJA» - при поставці товару, а отже, був отриманий законним шляхом, а сам сертифікат якості не є документом, який засвідчує кількість товару, тому відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України. Дані щодо походження товару підтверджуються сертифікатом про походження товару від 31.08.2023 № A478982 (ч.1 ст. 41 МК України), який міститься в матеріалах справи (а.с.23). Даний сертифікат підтверджує походження всього об`єму переміщеного товару, а саме: 24 980 кг. Тому всі твердження Енергетичної митниці щодо походження товару з російської федерації є припущеннями.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що до митного органу було подано сертифікат якості, який містив неправдиві відомості щодо кількості товару, є безпідставними та правильно відхилені судом першої інстанції.

Як встановлено судом, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту обов`язок щодо оформлення та передачі покупцю сертифіката якості покладався саме на продавця товару - компанію UAB «EKOENERGIJA», яка одночасно виступала відправником товару. Аналогічний обов`язок покладений на відправника також положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (CMR), відповідно до яких саме відправник забезпечує перевізника документами, необхідними для здійснення митних формальностей. Таким чином, ОСОБА_1 не виготовляв сертифікат якості, не мав повноважень щодо його оформлення чи внесення до нього будь-яких змін, а тому сам по собі факт подальшого отримання цього документа від продавця не може свідчити про подання ним документа із завідомо неправдивими відомостями.

При цьому митницею не надано жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 знав про будь-яку невідповідність сертифіката якості або був причетний до його оформлення.

Посилання апелянта на те, що сертифікат якості був виданий на 24 801 кг, тоді як фактично імпортовано 24 980 кг, не доводить вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що матеріали справи взагалі не містять належних доказів того, який саме сертифікат якості мав супроводжувати відповідну партію товару або що поданий сертифікат є підробленим чи отриманим незаконним шляхом. Натомість митний орган фактично обмежився посиланням виключно на листування з виробником без подання будь-якого іншого сертифіката якості або первинних документів, які б беззаперечно підтверджували наведені обставини.

Доводи апеляційної скарги про те, що сертифікат якості є документом, без якого переміщення товару через митний кордон було б неможливим, правильно спростовані судом першої інстанції.

Із матеріалів справи встановлено, що підставою для пропуску товару через митний кордон були контрольний талон, рахунок-фактура та міжнародна автомобільна накладна (CMR), тоді як сертифікат якості не був документом, без якого здійснення пропуску товару було неможливим. Саме тому суд дійшов правильного висновку, що твердження митного органу про використання сертифіката якості як підстави для переміщення товару не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, паспорт (сертифікат) якості відповідно до Інструкції, затвердженої наказом №271/121, є документом, який підтверджує фізико-хімічні показники продукції, а не документом, який посвідчує її кількість.

Посилання апелянта на листи компаній Public Company «Orlen Lietuva» та UAB «EKOENERGIJA» не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Навіть якщо припустити достовірність викладеної у цих листах інформації щодо змішування партій товару чи необхідності оформлення нового сертифіката якості, зазначені документи жодним чином не підтверджують, що саме ОСОБА_1 був обізнаний про такі обставини, організував використання невірного сертифіката або умисно подав митному органу документ із неправдивими відомостями.

Фактично митний орган ототожнює можливі порушення, які могли бути допущені продавцем або виробником під час оформлення документів, із виною покупця, однак жодного належного доказу такого причинного зв`язку матеріали справи не містять.

Безпідставними є й посилання апелянта на те, що саме директор товариства підлягає адміністративній відповідальності лише з огляду на його статус посадової особи.

Стаття 459 МК України визначає лише можливого суб`єкта адміністративної відповідальності, однак не звільняє митний орган від обов`язку довести всі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України.

Отже, перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «ПЛАЦ», укладення ним зовнішньоекономічного контракту або покладення договором із митним брокером відповідальності за достовірність документів не свідчить автоматично про наявність у його діях об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність несе не митний брокер, а директор товариства, також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд не закрив провадження через участь митного брокера, а виходив із того, що митницею не доведено подання саме ОСОБА_1 документів із неправдивими відомостями та не встановлено його умислу на приховування товару від митного контролю. Тому наведені апелянтом аргументи не спростовують встановленої судом відсутності складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга фактично не містить жодного аргументу, який би спростовував висновок суду першої інстанції щодо відсутності прямого умислу.

Суд обґрунтовано зазначив, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, передбачає обов`язкову наявність прямого умислу та спеціальної мети приховування товару від митного контролю. Водночас митницею не надано жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 усвідомлював неправдивість відомостей, які містилися у сертифікаті якості, знав про можливе змішування партій товару або бажав використати такі документи для незаконного переміщення товару через митний кордон України.

Доводи апеляційної скарги також спростовуються поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час розгляду справи судом першої інстанції. Так, ОСОБА_1 пояснив, що після оформлення продавцем усіх товаросупровідних документів вони були передані водієві транспортного засобу, який під час перетину митного кордону надав їх працівникам митниці для здійснення митного контролю. Після перевірки поданих документів товар був пропущений через митний кордон України та випущений у вільний обіг. Лише майже через значний проміжок часу митним органом було зроблено висновок про наявність порушення митних правил.

Наведені обставини свідчать про те, що жодних дій, спрямованих на приховування товару від митного контролю, не вчинялося. Усі документи були відкрито подані митному органу під час митного оформлення, який перевірив їх, здійснив митний контроль та прийняв рішення про пропуск товару через митний кордон України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до повторного викладення обставин, наведених у протоколі про порушення митних правил, та незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції. Водночас вони не спростовують встановлених судом обставин, не містять нових належних і допустимих доказів та не доводять наявності у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, а тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці - Хотинського Олега - залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева