Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №2605/7014/12 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 2605/7014/12

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/10237/2026

Головуючий у суді першої інстанції А. В. Шевчук

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

15 липня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

учасники справи

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа головний державний виконавець Оболонського відділу

державної виконавчої служби у м. Києві

Центрального міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко Катерина

Юріївна

заінтересована особа Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6»

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року, ухвалену у складі судді А. В. Шевчук в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва,

в с т а н о в и в :

20 червня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю., заінтересована особа - Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6» у якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 від 04.10.2024 року про примусове стягнення 06.06.2025 року за платіжною інструкцією №70308 коштів у розмірі 6 881 грн. 71 коп. з депозитного рахунку № НОМЕР_1 , належного заявниці та розміщеного в АТ «Акцент банк», зобов`язати державного виконавця по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 від 04.10.2024 року Ярмоленко К.Ю. скасувати свої дії від 06.06.2025 року по примусовому стягненню коштів з рахунку № НОМЕР_1 , розміщеного в АТ «Акцент банк», зобов`язати головного державного виконавця по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 від 04.10.2024 року Ярмоленко К.Ю. повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 6 881 грн. 71 коп., примусово стягнені нею 06.06.2025 року з рахунку заявниці № НОМЕР_1 , розміщеного в АТ «Акцент банк».

23 червня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю., заінтересована особа - Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6» у якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 від 04.10.2024 року про примусове стягнення 23.10.2024 року за платіжною інструкцією №38213 коштів у розмірі 8 175 грн. 21 коп. з депозитного рахунку НОМЕР_2 , належного заявниці та розміщеного в АТ «ПриватБанк», зобов`язати державного виконавця по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 від 04.10.2024 року Ярмоленко К.Ю. скасувати свої дії від 23.10.2024 року по примусовому стягненню коштів з рахунку № НОМЕР_2 розміщеного в АТ «ПриватБанк», зобов`язати головного державного виконавця по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 від 04.10.2024 року Ярмоленко К.Ю. повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 8 175 грн. 21 коп., примусово стягнені нею 23.10.2024 року з рахунку заявниці № НОМЕР_2 , розміщеного в АТ «ПриватБанк».

В обґрунтування скарг ОСОБА_1 вказувала, що виконавець стягнула кошти без процесуального оформлення такого свого рішення у вигляді постанови про примусове стягнення, вказану постанову виконавець їй не надсилала, в матеріалах виконавчого провадження вона також відсутня, що тим самим позбавило можливості оскарження цього рішення.

Також, за твердженням ОСОБА_1 , для примусового стягнення її коштів виконавець направила до Банку платіжну інструкцію №70308 від 06.06.2025 року та №38213 від 23.10.2024 року з зазначенням конкретних рахунків для стягнення ( НОМЕР_1 розміщеного в АТ «Акцент банк»; НОМЕР_2 розміщеного в АТ «ПриватБанк»), але в матеріалах виконавчого провадження відсутні запити до Банку щодо розкриття банківської таємниці, що на думку заявниці свідчить про отримання вказаної інформації виконавцем у незаконний спосіб.

Крім того, ОСОБА_1 не визнає відкриття виконавчого провадження правомірним, про що звернулася зі скаргою до суду (справа № 2605/7014/12, провадження № 22-ц/824/9495/2025). Станом на 03.06.2025 року вона ще не вичерпала можливості для реалізації права на оскарження неправомірності відкриття виконавчого провадження, а тому примусове стягнення коштів в той час, як триває оскарження відкриття виконавчого провадження є передчасним та неспівмірним заходом, що порушує засади виконавчого провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.02.2026 року скаргу (унікальний №2605/7014/12, провадження №4-с/756/7/26) ОСОБА_1 на дії державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. та скаргу (унікальний №2605/7014/12, провадження №4-с/756/13/26) ОСОБА_1 на дії державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю., об`єднано в одне провадження, присвоївши їм єдиний реєстраційний номер - унікальний №2605/7014/12, провадження №4-с/756/7/26.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року у задоволенні скарг ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю., заінтересована особа - Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6» відмовлено.

У задоволенні клопотання головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою.

В обґрунтування скарги зазначає, що вимоги поданих нею до суду скарг аргументувала тим, що у результаті вчинених порушень головним державним виконавцем Оболонського ВДВС у місті Києві КМУ МЮ (м. Київ) (далі по тексту ВДВС) Ярмоленко К. Ю. (далі по тексту державний виконавець) у процесі примусового стягнення її коштів 06.06.2025 було завдано шкоди її правам та, на думку апелянта, порушено вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», в тому числі засади виконавчого провадження, що робить таке примусове стягнення її коштів незаконним та протиправним.

Зауважує, що порушення виконавцем ст. ст. 2, 19, 28 ЗУ «Про виконавче провадження», як відсутність процесуального оформлення у вигляді постанови рішення про примусове стягнення її коштів, без доведення його до відома та надання можливості скористатися правом на оскарження є таким, що суперечить висновку суду, що, державним виконавцем виконано примусове стягнення коштів боржника за виконавчим провадженням у законний спосіб та без порушення її прав.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що виконавець отримала реквізити її рахунку, які зазначила у платіжних інструкціях №38213 та №70309 у незаконний спосіб, оскільки в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_4 (далі по тексту ВП) відсутні документи, що є джерелом такої інформації.

А, отже, виконавець отримала інформацію, що є її банківською таємницею у не передбачений законодавством спосіб, що суперечить вимогам п. 3 ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

На думку апелянта, оскільки у платіжній інструкції виконавець вказала її конкретний банківський рахунок для здійснення примусового стягнення, інформація про її рахунок є банківською таємницею, яку для дотримання вимог ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження» та п. 3 ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» Виконавець зобов`язана була отримати виключно у передбачений законом спосіб, Отже, у матеріалах ВП має бути наявний документ, який став джерелом її банківської таємниці для Виконавця. Для перевірки законності примусового стягнення Виконавцем її коштів суд має перевірити і встановити, чи є у матеріалах ВП документальні докази, що містять відомості про джерело інформації про рахунок боржника та є доказом отримання Виконавцем банківської таємниці у законний спосіб.

Заінтересовані особи Головний державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю., представник Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

01 липня 2026 року заявник, заінтересовані особи та їх представники не з`явилися в судове засідання, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином. Від ОСОБА_1 до суду 01.07.2026надійшла заява про відкладення розгляду справи через вилучення у неї паспорта. Суд не вбачав підстав для відкладення розгляду справи, оскільки причина на яку послалась заявник не є поважною щодо її неявки в судове засідання. Так, ОСОБА_1 10.06.2026 видано довідку зі світлиною обличчя ОСОБА_1 , яка підтверджує її особу.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника, заінтересованих осіб, оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає вирішенню розгляд справи, та скласти постанову у визначений законом строк. Вступна та резолютивна частини постанови не виготовлялись та не проголошувалися судом 01.07.2026.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.08.2012, залишеним без змін 12.12.2012 постановою апеляційного суду м. Києва у цивільній справі №2-3075/12 за позовом ЖБК «Суднобудівник-6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ЖБК «Суднобудівник-6» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7 831,53 грн., судовий збір у розмірі 94,10 грн.

На виконання вищезазначеного рішення суду, 29.05.2013 було видано виконавчий лист №2-3075/12, який 03.06.2013 стягувачем було пред`явлено до примусового виконання до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що виконавчий лист №2-3075/12 стягувачем неодноразово пред`являвся до примусового виконання та повертався стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна у боржника на яке може бути звернуто стягнення, в тому числі постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.10.2023 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Із матеріалів справи вбачається, що 23.09.2024 представник стягувача «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник -6» - адвокат Фогель В.В. звернувся до Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 29.05.2013 по справі №2-3075/12. До якої, серед іншого, додана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник -6», договір про надання правничої допомоги №292 від 17.09.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Постановою головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. від 04.10.2024 відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3075, виданого 29.05.2023 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь «Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7831,53 грн., судовий збір 94,10 грн.

08.10.2024 головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою встановлено, що канцелярією відділу, спеціалістом Дмитренко Л.Д. при реєстрації виконавчого документу допущено помилку в частині внесення дати видачі виконавчого листа та поставлено внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Дата видачі: 29.05.2023 зазначити Дата видачі: 29.05.2013.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд відхилив доводи заявниці щодо ненаправлення державним виконавцем запитів та отримання відомостей банківської таємниці у незаконний спосіб та дійшов висновку, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно отримувати від банків та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками шляхом безпосереднього доступу до інформації про боржників, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Суд також дійшов висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про арешт коштів з метою забезпечення виконання рішення суду (вилучення, списання коштів з рахунків).

З таким висновком суду погоджується і суд апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третя статті 451 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. від 04.10.2024 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3075, виданого 29.05.2013 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7831,53 грн., судового збору у розмірі 94,10 грн.Того ж самого дня, 04.10.2024 головний державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. керуючись статтями 18, 48 та 56 Закону України «Про виконавче провадження», ухвалила постанову про накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, які містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику ОСОБА_1 .

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 6 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29 вересня 2016 року), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не направлення державним виконавцем запитів та отримання відомостей банківської таємниці у незаконний спосіб, оскільки, за загальним правилом, визначеним статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, причому стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що виконуючи рішення суду, виконавець має право накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які прямо заборонено законом (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20).

Під час вчинення виконавчих дій головним державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. встановлено наявність рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк», після чого через АСВП до банку надіслано платіжну інструкцію №38213 від 23.10.2024 на примусове списання коштів у розмірі 8175,21 грн. з виконання виконавчого листа №2-3075/12, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29.05.2013.

За результатом обробки АТ «Ощадбанк» вказаної платіжної інструкції 26.10.2024 року банком відмовлено у списанні коштів у сумі 8175,21 грн. у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копій платіжних інструкцій № 70309, № 38213, № 37842, № 39071, № 40580, № 45276 списання коштів у сумі 8175,21 грн. за виконавчим провадженням № НОМЕР_4 не відбулося (т. 2 а.с. 2-7).

За правилами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, лише згодом, здійснюючи заходи примусового виконання рішення головним державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. встановлено наявність рахунку № НОМЕР_1 розміщеного в АТ «Акцент банк», після чого через АСВП до банку надіслано платіжну інструкцію №70308 від 06.06.2025 на примусове списання коштів у розмірі 6 881,71 грн. з виконання виконавчого листа №2-3075/12, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29.05.2013.

За результатом обробки в АТ «Акцент банк» вказаної платіжної інструкції 06.06.2026 банком виконано її в повному обсязі та списано кошти у сумі 6 881,71 грн. з рахунку боржника ОСОБА_1 .

Колегія суддів зауважує, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент банк», є звичайним поточним рахунком фізичної особи, а не рахунком зі спеціальним режимом використання, арешт якого заборонено законом. Грошові кошти після зарахування на такий поточний рахунок боржника набувають статусу банківського вкладу, на який у загальному порядку може бути звернуто стягнення та накладено арешт для забезпечення реального виконання судового рішення.

Таким чином, головний державний виконавець Ярмоленко К.Ю. діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а права боржника в межах виконавчого провадження порушені не були. Суд першої інстанції на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та правильного застосування норм матеріального і процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Отже оскаржувана ухвала суд першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлені.

За змістом ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено усі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права при постановленні ухвали.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, про незаконність чи необґрунтованість ухвали не свідчать, а тому відсутні підстави для їх задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна