Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №761/21479/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/21479/24 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/1178/2026 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 09.03.2021 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік та покладено на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну свого місця проживання.

Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.

Згідно вироку, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 05 квітня 2024 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено та скеровано для подальшої перевірки до відділу превенції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з метою власного вживання без мети збуту.

05 квітня 2024 року приблизно о 15 год. 20 хв. ОСОБА_7 , зберігаючи у лівій кишені одягнутих на ньому штанів особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 35, був зупинений оперуповноваженими працівниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та на запитання працівників поліції, чи він має при собі заборонені предмети, останній відповів, що у лівій кишені, одягнутих на ньому штанів зберігає особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.

Після цього на місце події викликано слідчо-оперативну групу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.

В подальшому, 05 квітня 2024 року у період часу з 16 год. 22 хв. по 16 год. 55 хв. за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 35, в ході затримання ОСОБА_7 під час проведення його особистого обшуку, працівниками поліції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальною масою 0,266 г.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2024 стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України призначити покарання у виді 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В іншій частині вирок залишити без змін. Вважає за необхідне дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає про те, що відповідно до положень чинного закону України про кримінальну відповідальність, правомірне звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням можливе лише за умови обов`язкового покладення всіх обов`язків, визначених ч.2 ст.59-1 КК України.

Однак, місцевий суд, при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_7 , положення ч.2 ст.59-1 КК України помилково не застосував, поклавши на обвинуваченого лише два із трьох імперативних обов`язків. Тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Прокурор звертає увагу на те, що внаслідок зазначеної помилки місцевого суду, становище обвинуваченого незаконно покращено, передбачені законом важелі позитивного впливу на поведінку ОСОБА_7 знівельовано. Фактично, внаслідок помилки Шевченківського районного суду м. Києва, органи пробації позбавлені можливості контролювати поведінку винної у вчиненні кримінального правопорушення особи.

Отже, на переконання прокурора, ОСОБА_7 призначено явно несправедливе, невиправдано м`яке покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуто у спрощеному порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, та в апеляційній скарзі прокурором не оскаржуються висновки суду про доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.309 КК України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вони є обґрунтованими.

За змістом положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, обираючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до ст.65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який не працює, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття. Обставин, які відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, суд поклав на обвинуваченого обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч.2 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.1 ст.59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, ч.2 ст.59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З аналізу вищевказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, є імперативною нормою.

Зважаючи на викладене, зменшення обсягу таких обов`язків судом та призначення лише двох обов`язків, визначених ч.2 ст.59-1 КК України, не передбачено законом.

Проте, суд першої інстанції, в ухваленому щодо ОСОБА_7 вироку вказаних вимог закону не дотримався, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і у відповідності до ст.ст. 409, 413 КПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового вироку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420, 615 КПК України колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Судді:

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4