Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №569/7785/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7785/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Калетинця Б.Р.,

прокурорів Федорова О.В., Гандзілевського Н.А.,

особи, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Повчине, Звягельського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , провідного фахівця ДЦКЗ ДССЗЗІ України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушень, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду спеціаліста 1 відділу Управління CERT-UA Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі – Адміністрація Держспецзв`язку), будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до пункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, а саме: щорічну декларацію за 2023 рік – 08.04.2024 о 19 год 45 хв; декларацію при звільненні, яке відбулося 31.08.2024, – 29.09.2025 о 16 год 28 хв; щорічну декларацію за 2024 рік (після звільнення) – 04.02.2026 о 17 год 03 хв.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, наголосив, що датою виявлення адміністративних правопорушень є день складення протоколів про адміністративні правопорушення, у зв`язку з цим просив визнати останнього винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, подав до суду письмові пояснення, в яких просив закрити провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація). Згідно з приміткою до цієї статті, суб`єктами правопорушень у ній (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, тоді як для повного визначення ознак складу цього правопорушення необхідно звернутися до Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Наказом голови Адміністрації Держспецзв`язку «Про особовий склад» від 01.12.2023 №641-ос ОСОБА_1 призначено на посаду спеціаліста 1 відділу Управління CERT-UA Адміністрації Держспецзв`язку з 15.12.2023.

Присягу державного службовця ОСОБА_1 склав 15.12.2023.

Відповідно до витягу з наказу голови Адміністрації Держспецзв`язку від 12.01.2024 №25-ос ОСОБА_1 присвоєно дев`ятий ранг державного службовця з 15.01.2024.

Відповідно до посадової інструкції спеціаліста 1 відділу Управління CERT-UA Адміністрації Держспецзв`язку, вказана посада належить до категорії «В» посад державної служби.

Відповідно до наказу голови Адміністрації Держспецзв`язку «Про особовий склад» від 20.08.2024 №740-ос ОСОБА_1 спеціаліста 1 відділу Управління CERT-UA Адміністрації Держспецзв`язку звільнено з посади 31.08.2024 за власним бажанням.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є державним службовцем категорії «В» і суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45, абз 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачений обов`язок суб`єктів декларування подавати щорічну декларацію до 1 квітня шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2023 рік – 08.04.2024 о 19 год 45 хв; декларацію при звільненні, яке відбулося 31.08.2024, – 29.09.2025 о 16 год 28 хв; щорічну декларацію за 2024 рік (після звільнення) – 04.02.2026 о 17 год 03 хв, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, суд констатує, що відсутні підстави для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки на час розгляду справи сплинув строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Тобто, приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Враховуючи вимоги Закону України «Про запобігання корупції», у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2023 рік до 00.00 год 31.03.2024.

Таким чином, датою вчинення адміністративного правопорушення є наступний день за встановленою граничною датою подання Декларації, а саме 00 год 01 хв 01.04.2024.

З огляду на викладене, на момент розгляду справи судом минуло більше двох років з дня вчинення правопорушення (епізод, що стосується несвоєчасної подачі щорічної декларацію за 2023 рік ), а відтак сплив строк накладення адміністративного стягнення.

Крім того, судом встановлено також сплив шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення, за епізодами несвоєчасного подання декларації при звільненні, яке відбулося 31.08.2024, та щорічної декларацію за 2024 рік (після звільнення), виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшла будь-яка інформація, з якої вбачається наявність у діянні ознак правопорушення.

Суд зауважує, що день виявлення правопорушення не слід ототожнювати з днем збору достатніх, на переконання прокурора, доказів для складення протоколу, оскільки цей строк слід починати обраховувати з дня, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Такий строк не пов`язаний з процесом доказування, а збір доказів його не перериває і не зупиняє.

Судом встановлено, що 11.12.2025 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (надалі - Департамент) звернувся з запитом до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі – Держспецзв`язку) про надання відомостей та копій документів стосовно ОСОБА_1 .

Зі змісту вказаного запиту вбачається, що документи витребовуються у зв`язку із проведенням Департаментом перевірки по факту несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 .

Таким чином, на день звернення із запитом уповноважені особи Департаменту володіли інформацією про факт несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 .

Надалі, 24.12.2025 до Департаменту надійшла відповідь на вказаний запит, до якої долучені документи стосовно ОСОБА_1 , що стосуються проходження останнім державної служби у Держспецзв`язку.

В свою чергу, 26.12.2025 Департамент скерував матеріали Держспецзв`язку відносно ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в м.Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яке отримало вказані матеріали 29.12.2025, що підтверджується вхідним штемпелем на супровідному листі.

Статтею 255 КУпАП, зокрема, передбачено, що протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 172-4 - 172-9 мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Враховуючи вищезазначене, органу, який уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення у даній справі - Управлінню стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України стало відомо про адміністративні правопорушення 29.12.2025.

На переконання суду, моментом виявлення правопорушення у розумінні ст. 38 КУпАП в даній справі є отримання Управлінням стратегічних розслідувань в м.Києві матеріалів від Держспецзв`язку щодо ОСОБА_1 , тобто 29.12.2025, з якого й розпочинається відлік шестимісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Саме з цього моменту, враховуючи про обізнаність щодо факту несвоєчасної подачі ОСОБА_2 декларацій, уповноважений орган володів всіма необхідними відомостями щодо ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З огляду на викладене, на момент розгляду справи судом минуло більше шести місяців з дня виявлення правопорушень (за епізодами несвоєчасного подання декларації при звільненні, яке відбулося 31.08.2024, та щорічної декларацію за 2024 рік (після звільнення), а відтак сплинув строк накладення адміністративного стягнення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Тлумачення ч. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Тобто, поєднання закриття справи з одночасним встановленням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Суд наголошує на тому, що наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Закінчення у справі строку передбаченого ст. 38 КУпАП є процесуальною перешкодою для суду будь-яким чином продовжувати у ній провадження.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Враховуючи те, що на момент прийняття рішення сплинули законодавчо встановлені строки накладення адміністративного стягнення, вказане провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК