Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №120/16232/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №120/16232/25

Суддя: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16232/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

16 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №440/11441/25, за заявою відповідача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.7 ч.1 ст.306, ст.307, ст. 311 КАС України.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №440/11441/25 та даній справі свідчить про те, що остання має всі ознаки типової справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду по суті спору, виходячи з наступного.

Так, позовні вимоги позивача мотивовані протиправністю відмови відповідача у поновленні надання позивачу з 01.05.2025 пільг по сплаті житлово-комунальних послуг.

Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, суд зважає на таке.

Підстави та порядок зупинення провадження у справі врегульовані статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України, де частиною 1 цієї статті передбачено обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті наведено факультативні підстави.

Тобто, суд вправі зупинити провадження у справі на підставі пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України за умови розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі.

Так, суд першої інстанції встановив, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд ухвалою від 22.12.2025 відкрив провадження в зразковій справі №440/11441/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 22.12.2025 ознаками типової справи №440/11441/25 є такі:

а) позивачі є особами із статусом ветерана служби відповідно до Закону №203/98-ВР та мають право на виплату пільги для оплати житлово-комунальних послуг;

б) позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебувають позивачі;

в) спірні відносини стосуються припинення із 01.05.2025 виплат територіальними органами Пенсійного фонду України зазначеним особам пільг для оплати житлово-комунальних послуг на підставі пункту 7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

г) позивачі заявили тотожні позовні вимоги.

Порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №440/11441/25 та даній справі свідчить про те, що остання має всі ознаки типової справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що існують підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій адміністративній справі №440/11441/25.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій адміністративній справі №440/11441/25.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua