Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №344/3047/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3047/26

Провадження № 2/344/3497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.03.2011 року, який рішенням Івано-Франківського міського суду 21 лютого 2023 року у справі № 344/16251/22 розірвано.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.11.2023 року відповідачу, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2019, видавник: між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; Договору, серія та номер: Г/80, виданий 21.03.2019, видавник: між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; Витягу із переліку інвесторів, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2019, видавник: ФОП ОСОБА_3 на праві власності, в розмірі часток 1/1, належить двокімнатна квартира, загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795795626101 Дата, час державної реєстрації: 25.03.2019 14:12:07.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.10.2024 відповідачу, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2019, видавник: між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; Договір, серія та номер: Г/19г, виданий 21.03.2019, видавник: між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; Витяг із переліку інвесторів, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2019, видавник: ФОП ОСОБА_3 на праві власності, в розмірі часток 1/1, належить гараж №ХХХІІІ, А , Загальна площа (кв.м): 16.1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795773626101 Дата, час державної реєстрації: 25.03.2019 14:16:49 .

Так, як за час шлюбу, подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за рахунок спільних зусиль подружжя, було набуто 25.03.2019 у власність : двокімнатну квартиру загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795795626101 право власності зареєстровано за Відповідачем, гараж №ХХХІІІ, А, Загальна площа (кв.м): 16.1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795773626101 право власності зареєстровано за Відповідачем, тоді як, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована, а відповідачка вважає що двокімнатна квартира і гараж є лише її власністю, і доступ позивача до квартири та гаражу, в силу конфлікту між сторонами, відсутній, тому для захисту прав позивача, слід за ст. 60 Сімейного кодексу України , 1 ст. 70 СК України, ст. 69 СК України, ст. 71 СК України, ч. ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України, ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України, ст. 392 ЦК України визнати: двокімнатну квартиру загальною площею 52.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795795626101, гараж № НОМЕР_1 , А , Загальна площа (кв.м): 16.1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17957736261 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та здійснити поділ майна, а саме: визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на: 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , А , Загальною площею: 16.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 визнати за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер невідомий позивачу, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на: 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , А , Загальною площею: 16.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Враховуючи наведене просить суд визнати двокімнатну квартиру загальною площею 71.8 кв.м., житлова площа (кв.м): 34.1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795795626101, Дата, час державної реєстрації: 25.03.2019 14:12:07 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати гараж № ХХХІІІ, А , Загальною площею: 16.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795773626101, Дата, час державної реєстрації: 25.03.2019 14:16:49, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на: 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , А , Загальною площею: 16.1 кв.м., , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер невідомий позивачу, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на: 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , А , Загальною площею: 16.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.02.2023 року по справі №344/16251/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01.03.2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за №249 розірвано.

Як вбачається із копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.11.2023 року та від 16.06.2026 року за ОСОБА_2 25.03.2019 року зареєстровано право приватної власності в розмірі частки 1/1 на квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795795626101 (а.с.11).

Із копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.10.2024 року та 16.06.2026 року встановлено, що 25.03.2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності в розмірі частки 1/1 на гараж № ХХХІІІ, А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 16.1 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795773626101. (а.с.17).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, частки майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є їх спільною сумісною власністю, є рівними.

За змістом ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

В матеріалах справи відсутні докази про домовленість між сторонами про порядок поділу майна.

За змістом статей 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Судом враховано, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 було придбано у власність квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 71,8 кв.м. та гараж № ХХХІІІ, А, загальною площею: 16.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем зазначається, що згоди стосовно порядку розподілу спільної сумісної власності між ними не досягнуто, а тому такий спір підлягає вирішенню судом.

Суд вважає доведеним, що квартира АДРЕСА_5 , та гараж № ХХХІІІ, А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя та кожному з них, згідно ч. 1 ст. 70 СК України на праві власності належить по 1/2 частці зазначеної квартири АДРЕСА_5 , та гаража № ХХХІІІ, А, загальною площею: 16.1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим, оскільки сторонами в період шлюбу були придбані квартира АДРЕСА_5 , та гараж № ХХХІІІ, А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, належних доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя сторонами не надано, а тому суд дійшов висновку про поділ між сторонами набутого під час шлюбу нерухомого майна, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, по 1/2 частині квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 71,8 кв.м. та гаража № ХХХІІІ, А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 16.1 кв.м.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2026 року позивачу було відстрочено сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. при зверненні до суду з даним позовом, до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, оскільки позов задоволено, сума відстроченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 60, 69 ч.1, 70 ч.1, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 368 ч.3 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795795626101.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на 1/2 частину квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795795626101.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795773626101.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795773626101.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2664 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Татарінова