Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №341/879/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/879/26

Номер провадження 2-о/341/88/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

заявник ОСОБА_1 , представник: адвокат за ордером - Свирида Г. М.,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), Дубовецька сільська рада Івано-Франківського району, Івано-Франківської області (юридична адреса: с. Дубівці, площа Незалежності, 2) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Свирида Г. С., яка діє в інтересах заявника звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного місця проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син заявника, ОСОБА_4 , який на час смерті тимчасово був зареєстрований у гуртожитку Київського національного аграрного університету за місцем навчання в м. Київ. 22.08.2006 ОСОБА_4 знятий з реєстрації постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 у зв`язку з навчання в м. Київ. 22.08.2006 також знятий з військового обліку у зв`язку з навчанням у Київському НАУ.

Згідно з перепусткою студмістечка університету ОСОБА_4 проживав у гуртожитку АДРЕСА_4 . Однак, фактично постійним місцем проживання останнього залишилась квартира за адресою: АДРЕСА_3 , де разом із ним постійно проживали його батько, мати та брат.

Заявник є спадкоємцем за законом після смерті сина, який прийняв спадщину. Крім нього, спадкоємицею першої черги за законом є дружина заявника, мати спадкодавця, однак вона на спадкове майно не претендує.

Заявник бажає успадкувати частку квартири по АДРЕСА_3 , яка належала його синові. Після смерті сина для оформлення спадкових прав заявник звернувся до державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори, де отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки не зміг підтвердити факт постійного проживання разом з сином на час його смерті. Просила заяву заявника задовольнити.

Ухвалою суду від 21.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

29.05.2026 приватний нотаріус Борисович Л.Я. скерував до суду повідомлення про те, що згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

ОСОБА_1 та її представник в особі адвоката Свириди Г. С. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області, у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , рідний брат заявниці, не заперечував проти задоволення заяви.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, з`ясувавши позицію заявника, його представника та представника заінтересованої особи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частин 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями частини 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Галицьким РС УДМС 28.01.2016, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 17.03.2002 серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Межигорецької сільської ради Галицького району ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_6 , змінено прізвище на ОСОБА_1 (а. с. 7).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 9) .

Відповідно до заповіту від 16.04.2019, підписаного секретарем сільської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заповів ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право (а. с. 10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11) .

Згідно з копією державного акту на право на земельну ділянку від 02.02.2009 ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 1,3984 га, яка розташована на території Межигорецької сільської ради, Галицького району, Івано-Франківської області (а. с. 12).

Згідно з копією державного акту на право на земельну ділянку від 12.11.2008 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,9348 га, яка розташована на території Межигорецької сільської ради, Галицького району, Івано-Франківської області (а. с. 13).

Постановою приватного нотаріуса Бродовича Л.Я. від 10.03.2026 відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належить ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини.

Довідка Дубовецької сільської ради від 16.03.2026 засвідчує разом з померлою ОСОБА_9 проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_1 постійно проживала з батьками без реєстрації місця проживання. Аналогічною довідкою підтверджується факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_5 (а. с. 18-19).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою заявниці, яку знає з народження. знала добре батьків заявниці. Спочатку її мама хворіла, померла. Потім тато. Заявниця весь час жила з батьками в с. Межигірці. Вона ж займалась і похованням батьків.

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що чоловік заявниці є хрестним татом її дитини. Вона добре знає зявницю і знала її батьків, які проживали разом в с. Межигірці. Галина ОСОБА_12 як донька піклувалась про своїх батьків, вона ж і займалась їх похованням.

Відповідно до статті 315 ЦПК України суд може встановити факт, що має юридичне значення від якого залежить виникнення майнових прав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Встановлення такого факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати право на спадкування. Тобто, ОСОБА_13 зможе прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положенням ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 1 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 від "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем заявнику ОСОБА_1 необхідно встановити для оформлення спадщини. Отже, під час судового розгляду встановлено, що заявник, як того вимагає положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживала постійно зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Доказів, які б спростовували юридичний факт, що просить встановити заявник, суду не надано і таких не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявником документи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_1 , оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підтверджена належними і допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 264, 265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА