Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №320/6835/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Басай О.В., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Справа № 320/6835/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:?

Головуючого судді Епель О.В.,?

суддів:? Кузьменка В.В., Мєзєнцева Є.І.,?

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач) в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування періодів трудової діяльності до страхового стажу ОСОБА_1 , а саме з 20.09.1987 до 15.02.1988 у зоні, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 20.09.1987 до 15.02.1988 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.10.2023 № 262240016774 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 20.09.1987 по 15.02.1988 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, починаючи з 26.09.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю, посилаючись на порядок прийняття та розгляду документів для призначення (перерахунку) пенсій.

При цьому, Апелянт зазначає, що до загального страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 20.09.1987 по 15.02.1988, оскільки наказ на прийняття має виправлення.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що довідка №273 не відповідає довідці за формою 122 та не надані первинні документи, що підтверджують стаж роботи в зоні відчуження.

З цих та інших підстав Відповідач вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 та від 19.12.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

7. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданим Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.08.2001.

26.09.2023 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням від 03.10.2023 № 262240016774 Головного управління ПФУ в м. Києві ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не підтверджено роботу з ліквідації аварії в зоні відчуження та відсутній необхідний страховий стаж.

Не погоджуючись з неправомірними діями Відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить його задовольнити.

8. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Таким чином до 01.01.2004 стаж підтверджується документально, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

При цьому, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).

Згідно з положеннями статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році зменшення віку на 5 років.

Підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Висновки суду апеляційної інстанції.

9. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави дійти висновку, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

10. При цьому працівник не може нести відповідальність за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому наявність недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду, від 06.04.2022 у справі № 607/7638/17.

11. Перевіряючи доводи Апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що трудова книжка Позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період і такі записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його стажу, зокрема з 20.09.1987 по 15.02.1988.

12. Водночас, аналізуючи доводи Апелянта, колегія суддів також зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 43 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

13. Отже, у разі виникнення в ході розгляду заяви про призначення пенсії у ГУ ПФУ в м. Києві сумніву щодо окремих періодів роботи Позивача, Відповідач був наділений правом щодо витребування додаткових доказів, які підтверджували б або спростовували б наявність страхового стажу ОСОБА_1 , втім не вжив жодних заходів щодо усунення таких сумнівів.

14. Також судова колегія акцентує увагу на тому, що підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1, документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

15. Отже, підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено перелік альтернативних документів, якими підтверджується право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, що не було враховано Відповідачем.

16. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач надав Відповідачу довідку від 02.10.1992 № 273, яка містить відомості про місце роботи: м. Чорнобиль зони відчуження та період роботи з 16.10.1987 по 30.10.1987. Окрім того, Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 згідно посвідчення серії НОМЕР_3 (категорія 2).

17. Отже, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1 підтвердив належними і допустимими у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України доказами, період роботи з ліквідації аварії в зоні відчуження. І такі документи були надані Відповідачу, втім не були враховані в порушення приписів підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1.

18. Водночас, посилання Відповідача на порядок прийняття документів, розгляду заяви та прийняття рішення органами пенсійного фонду не спростовують висновків суду першої інстанції.

19. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

20. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

21. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

22. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року - без змін.

23. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, витрати на сплату судового збору перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 15 липня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: В.В. Кузьменко

Є.І. Мєзєнцев