Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №400/8863/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8863/25

Категорія: 112030700 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:24.02.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

при секретарі – Алексєєвій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі – МОУ), треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про:

- визнання протиправними і скасування рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20 червня 2025 року №48/д, затвердженого 23 червня 2025 року заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язання МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 лютого 2025 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька, ОСОБА_2 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням правової оцінки у судовому рішенні в цій справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що вона є донькою військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 при захисті Батьківщини, у зв`язку із чим вона звернулась до МОУ за виплатою одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №168. Однак, у призначенні та виплаті вказаної допомоги було відмовлено. Крім того, комісією Міноборони було винесено рішення від 20 червня 2025 року №48/д про повернення документів на доопрацювання. Позивач не погоджується із діями та рішеннями МОУ, оскільки має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 Постанови №168.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що за поданими документами Комісією Міноборони неможливо було встановити, чи була повнолітня донька загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 на дату смерті військовослужбовця членом сім`ї (проживала разом з батьком, вела з ним спільне господарство, мала взаємні права та обов`язки) або чи перебувала вона на його утриманні. Отже, рішення Комісії МОУ від 20 червня 2025 року №48/д про повернення документів, поданих позивачкою, законне та прийняте в межах наданих повноважень.

Треті особи до суду першої інстанції надали пояснення, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 загинув у зв`язку з отриманою мінно-вибуховою травмою. Згідно витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 17 жовтня 2022 року №2197 травма ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини. Комісія МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ухвалила рішення, яке оформлено протоколом від 20 червня 2025 року №48/д (затверджене 23 червня 2025 року заступником Міністра оборони України) про повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що згідно поданих ОСОБА_1 документів, вона не відноситься до категорії "неповнолітня дитина загиблого". Також за поданими документами неможливо встановити, чи являється ОСОБА_1 повнолітньою дочкою загиблого військовослужбовця, яка перебувала на його утриманні. ОСОБА_1 не надавалось на розгляд Комісії МОУ підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або на підтвердження факту призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №22626-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ). Також відповідним листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30 червня 2025 року вих.№2004/2 ОСОБА_1 було поінформовано про прийняте рішення Комісією МОУ з роз`ясненням положень чинного законодавства щодо надання документів, які можуть підтверджувати факт перебування на утриманні на дату загибелі, яким, зокрема, є судове рішення про встановлення факту перебування на утриманні. Окрім того, доцільно враховувати той факт, що ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі №472/703/25 за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебувала на утриманні у свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня його смерті. визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 право на отримання одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до п.2 Постанови №168.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано протиправними і скасоване рішення МОУ, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20 червня 2025 року №48/д, затвердженого 23 червня 2025 року заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується ОСОБА_1 ..

Зобов`язати МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 лютого 2025 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька, ОСОБА_2 , відповідно до Постанови №168, з урахуванням правової оцінки у судовому рішенні в цій справі.

В апеляційній скарзі МОУ ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

- у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/1999 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, цей принцип закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абз.2 п.2). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" №3515-IX від 09 грудня 2023 року (далі – Закон №3515-IX) встановлено ретроспективну дію цього Закону до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, тільки лише стосовно призначення та отримання одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті;

- таким чином в іншій частині Закон №3515-IX поширюється на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності (29 березня 2024 року). За таких обставин Комісія Міноборони ухвалила цілком законне та обґрунтоване рішення від 20 червня 2025 року №48/д про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання. Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції є незаконними, а позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії необґрунтованими та безпідставними.

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги МОУ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

05 червня 2022 року під час проходження військової служби загинув батько позивача - ОСОБА_1 — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який брав безпосередньо участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави під час збройної агресії російської федерації.

Факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 05 червня 2022 року підтверджується наступними доказами:

1) Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 16 червня 2022 року Вознесенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом №153;

2) Лікарським свідоцтвом про смерть (форма 106/о) №307 від 08 червня 2022, виданим КП "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи", яким підтверджено настання смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Адреса проживання загиблого зазначена: АДРЕСА_1 ;

3) Довідкою про причину смерті (до форми №106/о) №307 віл 08.08.2022 року, згідно до якої встановлена причина смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 05 червня 2022 року — мінно-вибухова травма з розтрощенням грудного відділу хребта та спинного мозку та внутрішніх органів;

4) Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії (підстава Протокол №2197 від 17 жовтня 2022 року), якою підтверджено що "Травма сержанта ОСОБА_2 , 1970 р.н., "Мінно-вибухова травма з розтрощенням грудного відділу хребта та спинного мозку та внутрішніх органів, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, лікарським свідоцтвом про смерть №307 від 08 червня 2022 р., свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 серія НОМЕР_3 від 16 червня 2022р. – Травма, яка призвела до смерті, так, пов`язана із захистом Батьківщини";

5) Довідкою від 16 червня 2022 року №05-03/589 про те, що ОСОБА_2 , 1970 р.н., дійсно був похований 11 червня 2022 року в с. Покровка, Вознесенського району Миколаївської області.

Згідно Витягу з Наказу №14 від 15 липня 2022 року командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_2 , колишнього інструктора танкової роти НОМЕР_5 танкового батальойну військової частини НОМЕР_4 , виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як зазначено в даному наказі, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання. ОСОБА_1

19 вересня 2022 року позивачка, як донька загиблого військовослужбовця, сержанта ОСОБА_2 , 1970 р.н., звернулась із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату одноразової грошової допомоги (ОГД) у зв`язку із загибеллю батька, відповідно до положень Постанови №168.

До даної заяви позивачкою були надані документи (згідно переліку) для підтвердження її права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю батька – ОСОБА_2 , 1970 р.н. та копії паспорту, РНОКПП, рахунки банку.

02 березня 2023 року позивач отримала повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28 лютого 2023 року вихідний №319/2, згідно зі змістом якого, 11 лютого 2023 року Міністерством оборони України, затверджено протокол засідання Комісії МОУ №2/д від 10 лютого 2023 року, розглянувши надані документи, Комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п.2 Постанови №168, у зв`язку з ненаданням мною доказів на підтвердження фактів спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність спільних прав та обов`язків між мною та загиблим ОСОБА_2 та доказів перебування на утриманні у загиблого ОСОБА_2 , а також чи маю власну сім`ю.

05 червня 2023 року позивач, після доопрацювання, звернулась до МОУ через ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою на виконання рішення від 28 лютого 2023 року №318/2 про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 2 Постанови №168, про надання доказів на підтвердження спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності спільних прав та обов`язків між нею та загиблим ОСОБА_2 та перебування на його утриманні.

У вказаній заяві позивачка просила розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду про надання їй одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до п.2 Постанови №168.

Листом за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 20 липня 2023 року за вихідним №1600/2 позивачку було повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 були повернуті документи щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 Постанови №168.

Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_11 , позивачка звернулася до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі №400/524/24, яке набрало законної сили 02 липня 2024, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатом опрацювання документів за заявою ОСОБА_1 від 05 червня 2023 щодо складення висновку та доповіді, та надіслання їх разом з іншими Документами до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки) МОУ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 за заявою ОСОБА_3 від 05 червня 2023 року скласти висновок (додаток 4 Порядку №45) та доповідь (додаток 3 Порядку №45), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 Порядку №45, надіслати до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки) Міністерства оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомленням від 05 липня 2024 року №9/1/7336 сповістило позивачку про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №400/524/24 від 26 квітня 2024 року за заявою від 05 червня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 складений висновок та доповідь, які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 Порядку №45 надіслані до Департаменту соціального забезпечення (через управління соціальної підтримки) МОУ за вихідним від 04 липня 2024 No9/1/7878.

05 лютого 2025 позивачка отримала лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17 січня 2025 року №115/2, яким було повідомлено, що протоколом засідання Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №47/д від 27 грудня 2024 року. Розглянувши надані документи, Комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги.

26 лютого 2025 року позивачка, після доопрацювання, звернулась до МОУ через ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою на виконання рішення від 17 січня 2025 року №115/2 про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до п.2 Постанови №168, про надання додаткових доказів на підтвердження мого перебування на утриманні свого батька ОСОБА_2 .

У вказаній заяві позивачка просила розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду про надання їй одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до п.2 Постанови №168.

До заяви позивачка додала наступні документи:

1. Копія свідоцтва про народження;

2. Копія ID-картки заявника та рнокпп;

3. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

4. Копія паспорта ОСОБА_2 ;

5. Копія військового квитка ОСОБА_2 ;

6. Копія витягу з протоколу засідання комісії від 17 жовтня 2022 року;

7. Копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ;

8. Копія довідки про причину смерті ОСОБА_2 ;

9. Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ;

10. Копія довідки про поховання ОСОБА_2 ;

11. Копія Рішення МОУ ІНФОРМАЦІЯ_12 №319/2 від 28 лютого 2023 року;

12. Копія Заяви від 05 червня 2023 року на виконання рішення від 28 лютого 2023 року;

13. Копія листа ІНФОРМАЦІЯ_12 від 20 липня 2023 року;

14. Копія листа МОТЦК від 07 липня 2023 року;

15. Копія листа МОТЦК від 05 липня 2024;

16. Копія листа від 24 вересня 2024 №220/13/Вих3BГ/8042;

17. Копія Рішення МОУ ІНФОРМАЦІЯ_12 №115/2 від 17 січня 2025 року;

18. Копія Договору про навчання №262/19 від 01 вересня 2019 року;

19. Копія Контракту №19/302/1 від 04 жовтня 2019 року;

20. Копія Договору про навчання №262/21 від 31 серпня 2021 року;

21. Копія Довідки про навчання від 03 квітня 2023 року;

22. Копія Диплому від 30 червня 2023 року;

23. Копія трудової книжки ОСОБА_1 :

24. Копія Відомості з Державного реєстру ф.о. - платників податку про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 09 березня 2023 року;

25. Копія довідок ОК-5 та ОК-7;

26. Копія Витягу з Реєстру територіальної громади

27. Колія акту обстеження матеріально-побутових умов №1 від 29 червня 2022 року;

28. Копія довідки від 20 вересня 2022 року;

29. Копія витягу з наказу від 15 липня 2022 року №140

30. Копія Довідки про проходження служби ОСОБА_2 :

31. Копія Сповіщення №33:

32. Копія реквізитів банківського рахунку заявниці.

30 липня 2025 року позивачка отримала від ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомлення від 30 червня 2025 року №2004/2, в якому йдеться, що заступником МОУ затверджений протокол засідання Комісії МОУ щодо повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової допомоги відповідно до п.2 Постанови №168.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи ч.1 ст. 58 Конституції України, ст.ст. 87 і 88 Закону України "Про адміністративну процедуру" та правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 липня 2024 у справі №280/3308/23, Комісія при прийняті рішення за результатами розгляду заяви позивачки зобов`язана була застосовувати Закон №2011-ХІІ в редакції Закону №3515-ІХ, оскільки останній вже був чинним (набрав чинності 29 березня 2024 року) як в день подання позивачами відповідної заяви, так і в день прийняття оскаржуваного рішення. Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №3515-ІХ) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пп.1-3 п.2 ст. 16 цього Закону, належать, зокрема, діти. Водночас абз.2 ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ встановлює право на отримання цієї допомоги для всіх дітей загиблого не залежно від їх віку (повнолітні або неповнолітні) чи факту перебування їх на утриманні загиблого тощо. Тому позивач, як рідна донька загиблого ОСОБА_2 , має право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленої Постановою №168, відповідно до абз.2 ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №3515-ІХ). Відтак рішення відповідача, оформлене протоколом засідання Комісії від 20 червня 2025 року №48/д, затвердженого 23 червня 2025 року заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується повернення на доопрацювання документів позивачці, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, Наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45 ''Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану'', який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року №176/39232.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі – Закон №2011-ХІІ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно ч.10 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.1 п.20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року №714 (далі – Порядок №975), особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

Абзацами 1, 2 п.23 Порядку №975 встановлено, що керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Відповідно п.4.1 Наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45 ''Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану'', який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року №176/39232 (далі - Порядок №45).члени сім`ї звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

Абзацем 1 п.4 Порядку №45 встановлено, що районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки за підпорядкуванням.

Відповідно абз.3 п.4.3 Порядку №45 результати опрацювання документів обласним ( ІНФОРМАЦІЯ_14 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки).

Згідно абз.абз.3, 4 п.4.4 Порядку №45 після тримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_15 результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Таким чином, рішення за результатами розгляду заяв про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн, встановленої Постановою №168, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України приймається Комісією Міноборони.

Колегія суддів зазначає, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум мала повноваження щодо розгляду заяви позивачки про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька та прийняття за результатами її розгляду відповідних рішень.

Згідно абз.абз.1, 2 ч.3 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень.

Відповідно ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній з 01 серпня 2021 року, тобто станом на день загибелі батька позивачки) у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Абзацами 1, 2 п.2 Постанови №168 (у редакції, станом на день загибелі батька позивачки) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.2022 року Вознесенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом №153.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату видачі вищезазначеного свідоцтва законодавством було передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн., встановлену Постановою №168, мали: члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Відповідно ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно 199 СК України виникає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, а саме: якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Колегія суддів звертає увагу, що пп.2 п.2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" (далі – Закон №3515-ІХ) ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ викладено в новій редакції.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №3515-ІХ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом 2 розділу ІІ Закону №3515-ІХ встановлено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Отже, за новою редакцією ст. 16-1 Закону №2011-XII, дітей, незалежно від умови досягнення чи не досягнення ними повноліття, включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім`ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів зазначає, що ч.1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, колегія суддів, що в теорії права дія нормативно-правових актів у часі розглядається як інтегративна категорія, що включає такі моменти тривалості та особливості реалізації акта у часі (темпоральні характеристики нормативно-правового акта), як: 1) дата набрання актом чинності та дата введення його в дію, а також дата втрати актом (повністю або в певній частині) чинності та, відповідно, припинення його дії; 2) чинність та дія акта; 3) способи (види) дії акта у часі.

Дія нормативно-правових актів у часі є, як правило, перспективною, тобто розрахованою на поведінку суб`єктів права, що виникає після набрання чинності актом. Проте, у деяких випадках нормативно-правові акти можуть мати зворотну (так звану ретроспективну) дію у часі, тобто поширюватись в цілому або в певній частині на відносини, що виникли до набрання ним чинності.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

У разі коли на момент прийняття суб`єктом владних повноважень у межах визначених законодавством строків рішення про призначення ОГД у законодавстві запроваджено нове правове регулювання цих правовідносин, відмінне від того, яке існувало на момент звернення особи із відповідною заявою, вказаний суб`єкт не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 23 липня 2024 року у справі №280/3308/23 та від 02 жовтня 2024 року у справі №340/2273/23, аналізуючи зазначені вище правові норми щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, констатував, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією.

Таким чином, при прийнятті рішення Комісія повинна була застосовувати ті нормативно-правові акти, які були чинні на момент прийняття відповідного рішення.

Тобто, при прийнятті рішення Комісія повинна була застосовувати ті нормативно-правові акти, які були чинні на момент прийняття відповідного рішення.

Матеріалами справи встановлено, що батько позивача загинув при виконанні обов`язків військової служби при безпосередній участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з російською військовою агресією проти України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно абз.2 ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №3515-ІХ) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пп.1-3 п.2 ст. 16 цього Закону, належать, зокрема, діти.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що абз.2 ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ встановлює право на отримання цієї допомоги для всіх дітей загиблого не залежно від їх віку (повнолітні або неповнолітні) чи факту перебування їх на утриманні загиблого тощо.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач, як рідна донька загиблого ОСОБА_2 , має право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленої Постановою №168, відповідно до абз.2 ч.4 ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №3515-ІХ).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом засідання Комісії від 20 червня 2025 року №48/д, затвердженого 23 червня 2025 року заступником Міністра оборони України, в частині, що стосується повернення на доопрацювання документів позивачці, є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 16 липня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.