Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №420/33802/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33802/25

Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі № 420/33802/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії з 31.05.2024, з врахуванням заробітних плат, отримуваних ним під час роботи з 09.09.1986 по 29.07.1995 в управлінні технологічного транспорту НГДУ Повнафта, з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві Когельмське грузове автотранспортне підприємство, з 14.11.1995 по 25.06.1996 в нафтогазодобувному управлінні Дружбанафта АООТ Лукойл-Когалимнафтогаз, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ Моноліт, з 26.01.1999 по 02.06.2000 в управлінні виробничо-технічного обслуговування і комплектації обладнання ТПП Когалимнафтогаз, з 18.07.2000 по 02.03.2002 в ТОВ Лукойл-АИК;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 31.05.2024, з врахуванням заробітних плат, отримуваних ним під час роботи з 09.09.1986 по 29.07.1995 в управлінні технологічного транспорту НГДУ Повнафта, з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві Когельмське грузове автотранспортне підприємство, з 14.11.1995 по 25.06.1996 в нафтогазодобувному управлінні Дружбанафта АООТ Лукойл-Когалимнафтогаз, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ Моноліт, з 26.01.1999 по 02.06.2000 в управлінні виробничо-технічного обслуговування і комплектації обладнання ТПП Когалимнафтогаз, з 18.07.2000 по 02.03.2002 в ТОВ Лукойл-АИК.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що відмова відповідача щодо перерахунку розміру пенсії з 31.05.2024 з урахуванням заробітних плат, отриманих під час роботи з 09.09.1986 по 29.07.1995 в управлінні технологічного транспорту НГДУ Повнафта, з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві Когельмське грузове автотранспортне підприємство, з 14.11.1995 по 25.06.1996 в нафтогазодобувному управлінні Дружбанафта АООТ Лукойл-Когалимнафтогаз, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ Моноліт, з 26.01.1999 по 02.06.2000 в управлінні виробничо-технічного обслуговування і комплектації обладнання ТПП Когалимнафтогаз, з 18.07.2000 по 02.03.2002 в ТОВ Лукойл-АИК є прямим порушенням його конституційного права на соціальний захист, а тому він вимушений звернутися до суду.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням № 154950005366 від 24.04.2025 було призначено позивачу пенсію за віком з 31.05.2025 з зарахуванням до страхового стажу всіх спірних періодів. При цьому, по 30.06.2000 може бути враховано лише один період отримання заробітної плати, який не перевищує 60 календарних місяців (підряд). В порушення вимог норми законодавства позивач просить суд зобов`язати Головне управління врахувати декілька періодів заробітної плати, які значно виходять за межі 60 календарних місяців підряд. Також, обов`язковою умовою для врахування періоду отримання заробітку до 30.06.2000 згідно довідки про заробітну плату є підтвердження відомостей, зазначених у такій довідці, первинними документами підприємства. Як вбачається з долучених позивачем довідок, вони видані підприємствами, розташованими на території РФ. З об`єктивних та загальновідомих причин територіальні органи Пенсійного фонду України не мають можливості здійснити зустрічну перевірку з підприємствами, розташованими на території держави-агресора. Відтак, відсутність можливості підтвердити довідки про заробітну плату первинними документами підприємства не дає можливості врахувати такі довідки під час обчислення розміру пенсійної виплати.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26.05.2026 у справі № 420/33802/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково.

Визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 31.05.2024, з урахуванням сум заробітку, зазначених в довідка про заробітну плату № 67/2-1-505 від 10.11.2021, № 67/2-1-506 від 10.11.2021, № 67/2-1-507 від 10.11.2021, № 75 від 11.08.2021.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 31.05.2024, з врахуванням сум заробітку, зазначених в довідка про заробітну плату № 67/2-1-505 від 10.11.2021, № 67/2-1-506 від 10.11.2021, № 67/2-1-507 від 10.11.2021, № 75 від 11.08.2021.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей щодо заробітної плати позивача на підставі первинних документів на підприємстві, яке знаходиться на території російської федерації, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на належний розмір пенсійного забезпечення.

Водночас суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працював позивач, або архівними установами, за період роботи з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві Когельмське грузове автотранспортне підприємство, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ Моноліт, а також за 2002 рік.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції виснував, що позовні вимоги щодо вищевказаного періоду не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що обов`язковою умовою для врахування періоду отримання заробітку до 30.06.2000 згідно довідки про заробітну плату є підтвердження відомостей, зазначених у такій довідці, первинними документами підприємства, однак, з об`єктивних та загальновідомих причин територіальні органи Пенсійного фонду України не мають можливості здійснити зустрічну перевірку з підприємствами, розташованими на території РФ;

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 01.05.2024 про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності зазначена заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким було встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. У зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу у розмірі 31 рік, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 154950005366 від 09.05.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. До страхового стажу позивача не зараховано: - періоди роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 29.07.1995, з 31.08.1995 по 26.10.1995, з 14.11.1995 по 25.06.1996, з 09.06.1996 по 12.01.1999, 26.01.1999 по 02.06.2000 та з 18.07.2000 по 02.03.2002, згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відповідно до Закону України від 23.12.2022 “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року” до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на РРФСР по 31.12.1991.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 по справі № 420/19161/25, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення № 154950005366 від 09.05.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15.02.1985 з 01.01.1992 по 29.07.1995 в управлінні технологічного транспорту НГДУ “Повхнафта”, з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві “Когельмське грузове автотранспортне підприємство”, з 14.11.1995 по 25.06.1996 в нафтогазодобувному управлінні “Дружбанафта” АООТ “Лукойл-Когалимнафтогаз”, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ “Моноліт”, з 26.01.1999 по 02.06.2000 в управлінні виробничо-технічного обслуговування і комплектації обладнання ТПП “Когалимнафтогаз”, з 18.07.2000 по 02.03.2002 в ТОВ “Лукойл-АИК” та призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 01.05.2024, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 15.02.1985: з 01.01.1992 по 29.07.1995 в управлінні технологічного транспорту НГДУ “Повхнафта”, з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві “Когельмське грузове автотранспортне підприємство”, з 14.11.1995 по 25.06.1996 в нафтогазодобувному управлінні “Дружбанафта” АООТ “Лукойл-Когалимнафтогаз”, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ “Моноліт”, з 26.01.1999 по 02.06.2000 в управлінні виробничо-технічного обслуговування і комплектації обладнання ТПП “Когалимнафтогаз”, з 18.07.2000 по 02.03.2002 в ТОВ “Лукойл-АИК”.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням № 154950005366 від 24.04.2025 було призначено позивачу пенсію за віком з 31.05.2025 з зарахуванням до страхового стажу всіх спірних періодів.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо перерахунку розміру пенсії з врахуванням заробітних плат, отримуваних ним під час роботи з 09.09.1986 по 29.07.1995 в управлінні технологічного транспорту НГДУ Повнафта, з 31.08.1995 по 26.10.1995 в муніципальному підприємстві Когельмське грузове автотранспортне підприємство, з 14.11.1995 по 25.06.1996 в нафтогазодобувному управлінні Дружбанафта АООТ Лукойл-Когалимнафтогаз, з 29.06.1996 по 12.01.1999 в ТОВ Моноліт, з 26.01.1999 по 02.06.2000 в управлінні виробничо-технічного обслуговування і комплектації обладнання ТПП Когалимнафтогаз, з 18.07.2000 по 02.03.2002 в ТОВ Лукойл-АИК.

Листом від 21.07.2025 № 20186-19180/Ж-02/8-1500/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь, в якій зазначено, що рішенням від 24.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву від 01.05.2024 про призначення пенсії за віком та призначено В пенсію за віком відповідно до Закону з 31.05.2024 із врахуванням вищезазначених періодів. Оскільки судом не покладено зобов`язань щодо врахування довідок про заробітну плату, розмір пенсії обчислено із заробітку за період з 01.07.2000 по 31.12.2023. Звернуто увагу, що в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 по справі № 420/19161/24 відсутні будь-які зобов`язання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 44 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Згідно частини першої статті 40 Законом №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Згідно частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд=(Д/Т)*100%, де

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Статтею 41 Закону №1058-IV врегульовано, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону; 4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Порядок обчислення пенсії також регламентовано Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ).

Згідно статті 64 Закону № 1788-ХІІ пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Відповідно до статті 65 Закону № 1788-ХІІ середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала менший період, ніж передбачено частиною першою цієї статті, середньомісячний заробіток визначається за фактичний період роботи шляхом ділення загальної суми заробітку за цей період на число місяців у ньому.

Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п`ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується заробіток у розмірі не більше двох тарифних ставок (окладів).

У разі призначення пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 66 Закону № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У заробіток для обчислення пенсії членам колгоспів включається оплата в усіх її видах за роботу в громадському господарстві колгоспу.

У заробіток для обчислення пенсії включається за відповідні періоди допомога по тимчасовій непрацездатності чи середній заробіток, що зберігається за працівником.

У заробіток для обчислення пенсії особам, які не підлягають державному соціальному страхуванню (пункт “д” статті 3), включаються всі види грошового забезпечення, аналогічні тим видам оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Членам колгоспів, інших кооперативів, працівникам радгоспів та інших підприємств і організацій, які одержують поряд з грошовою оплатою натуральну, на вартість якої нараховуються страхові внески, ця натуральна оплата при визначенні середньомісячного заробітку враховується за державними роздрібними цінами того періоду, коли провадилася оплата праці.

Згідно ч. 1, 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Тотожні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року по справі № 539/3234/16-а, від 04 травня 2022 року по справі № 819/946/18.

Поряд з цим колегія суддів зауважує, що в додатку № 1 до Порядку № 22-1 передбачено, що в довідці про заробітну плату повинні міститись штамп органу, що видав довідку, назва первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, вказівку про те, що орган, що видав довідку не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у довідці, а також підпис, прізвище та ініціали керівника та головного бухгалтера органу, що видав довідку.

Положеннями підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначено, що для підтвердження заробітної плати особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про міжнародні договори України” припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов`язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України “Про міжнародні договори України” припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023 року, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.

Україна вжила заходів щодо денонсації Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 лише в листопаді 2022, і вказана угода припинила свою дію для України 19.06.2023.

Отже, в періоди роботи позивача на території РФ Україна не вводила заборон на працевлаштування (в спірному випадку за сферою роботи позивача) її громадян на території РФ, а також визнавала для пенсійного забезпечення в Україні трудовий стаж та заробіток за вказані періоди роботи, здобуті на території РФ.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем надавались наступні довідки про заробітну плату:

- № 67/2-1-505 від 10.11.2021, видана ТОВ “Лукойл-Західна Сибір”, яка містить відомості про заробіток ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що враховується при нарахуванні пенсії за період вересень-грудень 1986 р., 1987-1990 рр.;

- № 67/2-1-506 від 10.11.2021, видана ТОВ “Лукойл-Західна Сибір”, яка містить відомості про заробіток ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що враховується при нарахуванні пенсії за період 1991 – 1994 рр. та січень-липень, листопад-грудень 1995 р.;

- № 67/2-1-507 від 10.11.2021, видана ТОВ “Лукойл-Західна Сибір”, яка містить відомості про заробіток ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що враховується при нарахуванні пенсії за період січень-липень 1996 року, січень-грудень 1999 року, січень-червень 2000 р.;

- № 75 від 11.08.2021, видана ТОВ “Лукойл-АИК”, яка містить відомості про заробіток ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що враховується при нарахуванні пенсії за період липень-грудень 2000 р., січень-грудень 2001 р.;

Вказані довідки про заробітну плату містять дату їх видачі та номер, прізвище та ініціали керівника органу, що видав довідку та підпис, прізвище та ініціали начальника відділу (головного бухгалтера). Довідки завірені штампом органу, що їх видав довідку.

Також, у вказаних довідках зазначені підстави їх видачі – особові рахунку за відповідні роки.

При цьому, довідках зазначено про сплату страхових внесків із заробітної плати, що вказані у довідках.

Вказані відомості, наведені у вищевказаних довідках відповідачем не спростовано.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм законодавства випливає значний обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду України під час вирішення питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи, заробітної плати для її призначення. Органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії з урахуванням тих обставин, що склалися. До того ж позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист збоку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Також, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов`язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції (підпункт 13 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014 року).

Обов`язок отримання інформації від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків за періоди роботи особи після 01 січня 2004 на підставі приписів Порядку № 22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію.

Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, нездійснення такого обов`язку або неотримання інформації з причин, які не залежать від волі пенсіонера, не є належною підставою для неврахування як стажу роботи за спірні періоди, так і заробітної плати (доходу), отриманої за періоди такої роботи.

Відтак, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей щодо заробітної плати позивача на підставі первинних документів на підприємстві, яке знаходиться на території РФ, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на належний розмір пенсійного забезпечення.

За наведеного, на думку колегії суддів, є правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційних скарг.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі № 420/33802/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк