Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №420/30633/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30633/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/30633/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2502 від 07.07.2025 про прийняття суми переплати пенсії на облік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснивши вхід до свого особистого кабінету Пенсійного фонду України на порталі Електронних послуг позивач дізнався, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 01.07.2025 ОСОБА_1 з 01.05.2024 припинено виплату пенсії по інвалідності. Представник ОСОБА_1 подала до відповідача адвокатський запит з метою уточнення причин припинення виплати позивачу пенсії та для отримання копії рішення №156050023220 від 01.07.2025. З отриманих у відповідь на адвокатський запит разом з листом від 08.08.2025 №1500-0307-8/135519 документів позивачем встановлено таке. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 26.02.2025 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.05.2025 №ЦО-6915 ОСОБА_1 група інвалідності не встановлена з 01.05.2024. З вказаного, позивач робить висновок, що державною установою "Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України 26.02.2025 року прийнято рішення № ЦО-6915, яким скасовано рішення, на підставі якого позивачу встановлено інвалідність ІІ групи. Відповідачем було також надано копію рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 07 липня 2025 року № 2502, у якому зазначено таке: “Розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 і одержував пенсію по інвалідності в розмірі 11909 грн 46 коп. на місяць, встановлено, що сума переплати 128359 грн 96 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 01.05.2024 по 31.03.2025. У зв`язку з тим, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 26.02.2025 № ЦО 6915, не встановлено групу інвалідності з 01.05.2024, утворилася сума переплати 128359 грн 96 коп., яка прийнята на облік в липні 2025 року”. Вказане рішення від 07 липня 2025 року № 2502 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що позивач не вчинив жодних протиправних умисних дій, що давало б пенсійному органу підстави для стягнення надмірно виплачених сум, не допустив зловживання при зверненні за призначенням пенсії.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач мав встановлену ІІ групу інвалідності, яка давала право отримання пенсії по інвалідності. Після рішення експертної команди про скасування інвалідності, позивач втратив право на отримання пенсії з моменту, коли інвалідність не було підтверджено, тобто з 01.05.2024. З урахуванням вищевикладених фактів, за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії в сумі 128359,96 грн, у зв`язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 07.07.2025 № 2502. Позивачу було надіслано лист за вих. №1500-0404-8/119316 від 08.07.2025 з пропозицією повернути переплату пенсії на рахунок Головного управління. Зазначений лист було направлено на адресу Позивача рекомендованим листом у реєстрі відправлень від 09.07.2025 № 4774. Відтак, Головним управлінням належним чином було повідомлено Позивача про прийняте рішення та запропоновано вирішити спір у досудовому порядку. Враховуючи те, що лист Головного управління був фактично проігнорований Позивачем та надміру виплачені кошти не були повернуті добровільно, Головне управління звернулося з позовною заявою до суду для вирішення спору у судовому порядку (справа № 523/17296/25). Отже. з боку Головного управління по відношенню до Позивача не було допущено протиправної поведінки, рішення про утримання надміру виплачених сум пенсійних виплат прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та наявних у матеріалах пенсійної справи письмових доказах.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25.05.2026 у справі № 420/30633/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2502 від 07.07.2025 про прийняття суми переплати пенсії на облік.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відповідач всупереч вимогам ч.1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не навів обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при перерахунку пенсії

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволення адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що з 01.05.2024 позивач не мав права на виплату пенсії по інвалідності та за період з 01.05.2024 по 31.03.2025 безпідставно набув грошові кошти у загальному розмірі 128359,96 грн;

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 01.05.2024 за результатом огляду медико-соціальною експертною комісією встановлено інвалідність ІІ групи (загальне захворювання), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК 12 ААГ №952896.

Як вбачається з пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 29.05.2025, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з датою переогляду 01.05.2025.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 26.02.2025 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.05.2025 №ЦО-6915 ОСОБА_1 група інвалідності не встановлена з 01.05.2024.

Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача від 01.07.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №156050023220, яким припинено виплату пенсії позивачу. У графі “підстава” зазначено “згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання”.

Представнику позивача на адвокатський запит було надано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.07.2025 №1500-0404-8/119316, в якому зазначено, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 26.02.2025 № ЦО-6915, позивачу не встановлено групу інвалідності з 01.05.2024 та що зв`язку з цим у позивача виникла переплата пенсії в сумі 128359,96 грн за період з 01.05.2024 по 31.03.2025.

Вважаючи такі дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) та статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ)

Відповідно до статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 103 Закону №1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3) (далі - Порядок №6-4).

Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Як вбачається з вищенаведених правових норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

Тобто, нормами чинного законодавства визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

Відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону №1788 виключно внаслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Так, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі №638/10460/17, від 22.04.2021 у справі №688/742/17.

В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи. Процедуру проведення медико-соціальної експертизи на момент виникнення спірних правовідносин визначало Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення № 1317).

Відповідно до пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом пункту 15 Положення № 1317 комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Згідно з пунктом 24 Положення № 1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.

Частиною 3 статті 35 Закону № 1058-ІV визначено, що якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.

З наведеного виходить, що обов`язок щодо повідомлення органу Пенсійного фонду про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та його результати, покладається на органи медико-соціальної експертизи.

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що всупереч вимогам ч.1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в оскаржуваному рішенні Пенсійним органом не зазначено які зловживання з боку позивача, як пенсіонера або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.

Відтак, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2502 від 07.07.2025 про прийняття суми переплати пенсії на облік є протиправним.

За наведеного, враховуючи все вищевикладене, на думку колегії суддів є правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційних скарг.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/30633/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик