Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №400/2425/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2425/26

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Дата і місце ухвалення: 29.05.2026р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за вересень місяць 2024 року грошової винагороди в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за жовтень місяць 2024 року грошової винагороди в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за листопад місяць 2024 року грошової винагороди в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за грудень місяць 2024 року грошової винагороди в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за січень місяць 2025 року грошової винагороди в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за лютий місяць 2025 року грошової винагороди в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за вересень місяць 2024 року грошову винагороду в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань з урахуванням раніш виплачених коштів додаткової винагороди;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за жовтень місяць 2024 року грошову винагороду в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань з урахуванням раніш виплачених коштів додаткової винагороди;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за листопад місяць 2024 року грошову винагороду в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань з урахуванням раніш виплачених коштів додаткової винагороди;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за грудень місяць 2024 року грошову винагороду в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань з урахуванням раніш виплачених коштів додаткової винагороди;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за січень місяць 2025 року грошову винагороду в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань з урахуванням раніш виплачених коштів додаткової винагороди;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за лютий місяць 2025 року грошову винагороду в повному обсязі за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань з урахуванням раніш виплачених коштів додаткової винагороди;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не щодо не розгляду та не надання відповіді на рапорт позивача від 09.10.2025 року про виплату недоплаченої суми коштів додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань у вересні, жовтні, листопаді та грудні місяці 2024 року, а також січні та лютому 2025 року;

- зобов`язати відповідача розглянути рапорт позивача від 09.10.2025р. про виплату недоплаченої суми коштів додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен день виконання таких завдань у вересні, жовтні, листопаді та грудні місяці 2024 року, а також січні та лютому 2025 року, за результатом чого в чотирнадцяти денний строк відповідно до п.9 Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531, надати позивачу письмову відповідь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В жовтні 2025 року позивач довідався про те, що відповідач не в повному обсязі виплатив йому грошову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно а також перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (районах бойових дій) з розрахунку 100 000 гривень за кожен місяць виконання таких завдань за вересень - грудень 2024 року, січень-лютий 2025 року. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 поштовою кореспонденцією направив до військової частини НОМЕР_1 рапорт від 09.10.2025р. з вимогою виплатити недоплачену суму коштів додаткової винагороди. Однак, військова частина у встановленому порядку рапорт ОСОБА_1 не розглянула, відповіді не надала, недоплачену грошову винагороду не виплатила, що є протиправною бездіяльністю відповідача.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду та не надання відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2025р. про виплату недоплаченої суми коштів додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації про України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р., із розрахунку 100000 гривень за кожен день виконання таких завдань у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2024 року, січні та лютому 2025 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2025р. про виплату недоплаченої суми коштів додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р., із розрахунку 100000 гривень за кожен день виконання таких завдань у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2024 року, січні та лютому 2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 29.05.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення – про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що право ОСОБА_1 на виплату в належному розмірі додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р., із розрахунку 100000 гривень на місяць за вересень-грудень 2024 року, січень-лютий 2025 року, не порушено військовою частиною НОМЕР_1 , так як у спірний період позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка являлась окремим батальйоном територіальної оборони. Судом не враховано, що відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №237 від 31.07.2025р., військова частина НОМЕР_2 увійшла в склад військової частини НОМЕР_1 як батальйон територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 . А відтак, в розумінні ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 .

Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору необґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано доказів безпосередньої його участі в бойових діях чи в забезпеченні відповідних заходів та не наведено конкретних періодів часу участі у бойових діях або заходах. Апелянт стверджує, що відповідні документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах) не можуть знаходитися у ОСОБА_1 , оскільки зазначені вище документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець. Суд першої інстанції не дотримався передбаченого статтею 9 КАС України принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та не витребував такі докази у військової частини НОМЕР_1 , незважаючи на подання 06.03.2026р. позивачем клопотання про витребування доказів.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019р. у справі №826/15560/15, де зазначено, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. У зв`язку з цим, апелянт в поданій скарзі, серед іншого, заявив клопотання про витребування доказів, аналогічне за своїм змістом клопотанню, яке ним подавалося до суду першої інстанції та не розглянуто останнім.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в 2024-2025 роках проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , яка є окремим батальйоном військ територіальної оборони Збройних Сил України та знаходилася на фінансовому і матеріальному забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

За вересень 2024 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошове забезпечення в розмірі 88049,83 грн., за жовтень 2024 року - 24966,46 грн., за листопад 2024 року - 20716,50 грн., за грудень 2024 року - 50840,65 грн., за січень 2025 року - 50586,30 грн., за лютий 2025 року - 50586,30 грн.

25.10.2024р. командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця несення служби», відповідно до якого за порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ та самовільне залишення розміщення роти військової частини НОМЕР_2 в районі розташування АДРЕСА_1 ОСОБА_1 оголошено стягнення у вигляді суворої догани та вирішено не включати його до наказів про преміювання та нарахування додаткової винагороди за жовтень 2024 року.

09.10.2025р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав на адресу командування військової частини НОМЕР_1 рапорт про виплату йому додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 грн. за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року.

Військова частина НОМЕР_1 відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2025р. не надала.

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168, у збільшеному до 100 000,00 грн. розмірі в розрахунку на місяць, а також щодо не розгляду та не надання відповіді на рапорт від 09.10.2025р., ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 лише в частині, що стосуються оскарження бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду та не надання відповіді на рапорт позивача від 09.10.2025р. про виплату недоплаченої суми коштів додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації про України, передбаченої Постановою №168.

Рішення суду першої інстанції у відповідній частині сторонами у справі не оскаржено, у зв`язку з чим колегія суддів не надає правової оцінки висновкам суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 .

Поряд з цим, суд не знайшов правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про оскарження бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати на користь позивача за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168, у збільшеному до 100 000,00 грн. розмірі в розрахунку на місяць. Суд зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). За висновками суду, ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, де військовослужбовець проходить службу (у даному випадку – військової частини НОМЕР_2 ), питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях підтверджено бути не може.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якою, серед іншого, установлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень із розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В свою чергу, п.2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р., визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Відповідно до п.4 цього ж розділу Порядку, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пункт 9 цього розділу визначає, що виплата додаткової винагороди особовому складу військової частини здійснюється на підставі наказів командирів цих військових частин.

Таким чином, механізм нарахування та виплати додаткової винагороди складається з наступних етапів: видання бойового наказу (розпорядження); запис в журнал бойових дій; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань; видання наказу командиром військової частини; виплата додаткової винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірний період ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка являлась окремим батальйоном територіальної оборони.

Військова частина НОМЕР_1 на той момент являлася органом забезпечення, який, як розпорядник бюджетних коштів, фінансував нарахування, відповідно до відомостей, що містились в наказах командирів військових частин про виплату додаткової винагороди.

Відповідно до Порядку №260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Відповідно до п.3 розд. І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань.

Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. №280 затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Правила №280), які визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (ТЦК та СП), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Із змісту пункту 1.5 Правил №280 вбачається, що військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).

Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини - розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.

Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та забезпечення інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

Згідно пункту 1.8 Правил №280 командир військової частини керує фінансово-господарською діяльністю частини, розпоряджається згідно з законодавством коштами, забезпечує законне, цільове та ефективне їх використання в суворій відповідності із затвердженим кошторисом і зобов`язаннями перед державним бюджетом, несе відповідальністю за організацію фінансового забезпечення військової частини, стан фінансового господарства і забезпечення збереження готівки, організовує бухгалтерський облік активів і зобов`язань, доходів і видатків.

Командир військової частини зобов`язаний, зокрема, особисто підписувати першим підписом фінансові документи, заяви на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату, грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, договори і угоди, фінансову звітність та службове листування з питань фінансового забезпечення; забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу в установлені законодавством терміни.

З метою своєчасного та повного отримання коштів відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та плану спеціального фонду протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану виконання кошторису, уточнює потребу в коштах на наступний місяць і до 20 числа кожного місяця подає заявки (крім потреби в коштах на виплату грошового забезпечення та підйомної допомоги).

Відповідно до пункту 4.3 Правил №280 грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Таким чином, командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів (в даному випадку командир військової частини НОМЕР_2 ), організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів (тобто, військовій частині НОМЕР_1 ) усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Обов`язок щодо нарахування військовослужбовцю грошового забезпечення, в тому числі у випадку перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині, покладені на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходить військову службу.

Грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби. Кошти на здійснення відповідних виплат надаються розпорядником на підставі відповідних наказів, заявок, кошторисів, розрахунків тощо, що надаються військовою частиною, яка перебуває на фінансовому забезпеченні такого розпорядника коштів.

Таким чином, військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник коштів третього рівня, на фінансовому забезпеченні якого перебуває військова частина НОМЕР_2 , здійснює фінансування, у тому числі грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям інших військових частин, але підстави вказаних виплат суворо регламентовані.

Колегія суддів зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не є юридичною особою, відповідальною за правильність обчислення та нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, оскільки такими повноваженнями щодо позивача наділена виключно військова частина НОМЕР_2 , в штаті якої позивач проходив військову службу.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у справі, адже не є особою, відповідальною за правильність обчислення та нарахування позивачу грошового забезпечення, в т.ч. додаткових та одноразових його видів. Такими повноваженнями щодо позивача наділена військова частина НОМЕР_2 , вимоги до якої у межах цього спору не заявлялися.

На військову частину НОМЕР_1 у спірний період було покладено обов`язок лише з виплати позивачу нарахованих військовою частиною НОМЕР_2 коштів, що виключає можливість стверджувати про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Без належним чином оформлених військовою частиною НОМЕР_2 розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у військової частини НОМЕР_1 не виникає і не може виникнути обов`язку виплати грошового забезпечення позивачу.

Що ж до посилань апелянта на те, що військова частина НОМЕР_1 наразі є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д/321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Силах України в 2025 році», наказу начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26 травня 2025 року №46дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Регіональному управлінні Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році» та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №237 від 31.07.2025р., військова частина НОМЕР_2 увійшла в склад військової частини НОМЕР_1 як батальйон територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 окрема бригада територіальної оборони) не є правонаступником військової частини НОМЕР_2 . Вони є структурними підрозділами однієї військової вертикалі: військова частина НОМЕР_2 — це НОМЕР_4 окремий батальйон територіальної оборони, а військова частина НОМЕР_1 — це управління НОМЕР_5 окремої бригади ТрО.

За своєю структурою, батальйон входить до складу бригади, тому вони діють як взаємопов`язані військові одиниці, але їх юридичні та кадрові статуси розділені, і батальйон не ставав правонаступником бригади (або навпаки).

Оскільки НОМЕР_4 окремий батальйон ТрО є окремою військовою частиною з власним кодом ЄДРПОУ, він має свій автономний баланс, рахунок та фінансовий орган.

Нарахування здійснюється виключно на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині). У цих наказах фіксується прибуття у частину, заступання на посаду, присвоєння звань, надання відпусток, а також вихід на бойові завдання для розрахунку додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Установлені обставини у їх сукупності виключають можливість стверджувати про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 протиправних дій щодо нарахування та виплати позивачу у меншому за встановлений законодавством розмірі додаткової грошової винагороди за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року.

За наведених обставин, оскільки позовні вимоги заявлено до особи, яка не має відповідати за ними, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, а тому відсутні підстави для задоволення скарги позивача.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі №400/2425/26.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 липня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук