Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №495/9224/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 495/9224/25

Категорія: 112030000Головуючий у суді І інстанції: Бездрабко О. І. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвокатки Реви Світлани Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року про закриття провадження у справі за позовом адвокатки Реви Світлани Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и В:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала дана адміністративна справа за позовом адвокатки Реви С. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій позивач визначив такі вимоги:

- визнати бездіяльність щодо ненадання житла або компенсації його вартості, як дитині, позбавленій батьківського піклування, що перебуває на соціальному квартирному обліку;

- зобов`язати забезпечити житлом згідно норм, передбачених Житловим кодексом Української РСР, а в разі відсутності житла у комунальній власності ради – зобов`язати виплатити грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2025 року справу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Дану ухвалу позивач не оскаржував.

09 лютого 2026 року дана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 13 лютого 2026 року відкрив спрощене провадження у справі.

05 березня 2026 року відповідач подав до суду першої інстанції відзив, в якому повідомив про наявність ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 420/6809/25, якою закрито провадження в адміністративній справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2026 року закрив провадження в даній адміністративній справі №495/9224/25.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, яка передбачає, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд першої інстанції, застосовуючи пункт 4 частини 1 статті 238 КАС України, виходив із того, що, згідно даних КП «ДСС», ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, яка набрала законної сили на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, закрито провадження у справі № 420/6809/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Зіставляючи предмет і підстави позовів у справі №420/6809/25 та у справі, що розглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про їхню тотожність, а тому застосував положення пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, адвокатка Рева С. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про закриття провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції закрив провадження у справі №495/9224/25 через наявність ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але такі обставини, на думку адвокатки, суд мав з`ясувати при відкритті провадження, та, як наслідок, відмовити у відкритті провадження у справі.

Водночас, під час відкриття провадження у справі №495/9224/25 суд першої інстанції не виявив таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тому, на думку адвокатки, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на вказані обставини, як на підставу для закриття провадження є надмірним формалізмом і надуманою причиною з метою ухилення від розгляду цієї справи по суті.

Крім того, адвокатка указує, що її довірителю з формальних причин відмовлено у доступі до правосуддя.

Ні суд спеціальної юрисдикції, ні суд загальної юрисдикції, не змогли визначитись з предметною підсудністю даної справи, що призвело до відмови у доступі до правосуддя та покриття неправомірних дій органу влади, про протиправність яких порушено питання в позовній заяві.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ураховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Якщо у справі було відкрито провадження, то суд керується пунктом 4 частиною 1 статті 238 КАС України, яка передбачає, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тобто, відмова у відкритті провадження або закриття провадження у справі у такому випадку можливі за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Підстава позову – це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову – це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №320/225/23, від 07.12.2023 у справі №160/19012/21, від 05.12.2019 у справі №826/3678/16.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Як свідчать обставини справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року закрито провадження у справі № 420/6809/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання житла або компенсації його вартості ОСОБА_1 , як дитині, позбавленій батьківського піклування, що перебуває на соціальному квартирному обліку та зобов`язання забезпечити ОСОБА_1 , житлом згідно норм, передбачених Житловим кодексом Української РСР, а в разі відсутності житла у комунальній власності ради зобов`язати виплатити грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.

Також роз`яснено позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишено без змін.

Далі, 28 листопада 2025 року адвокатка Рева С. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства, як було роз`яснено ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі № 420/6809/25, звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (справа №495/9224/25), в якій заявила ідентичні вимоги, заявлені у справі № 420/6809/25.

Отже, підстави, предмет позову та сторони у справі №495/9224/25 та у справі №420/6809/25 співпадають.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги у цій справі №495/9224/25 є ідентичними, які були заявлені у справі №420/6809/25, де є ухвала про закриття провадження у справі, яка набрала законної сили.

Відповідаючи на довід апеляційної скарги щодо відмови у доступі до правосуддя, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається зі змісту ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, якою закрито провадження у справі № 420/6809/25, суд роз`яснив позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, звернувшись до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом, після закриття провадження в адміністративній справі № 420/6809/25, авокатка Рева С. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , знову посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що, у межах даної справи, Одеський окружний адміністративний суд не відмовляв позивачу у доступі до правосуддя, а лише керувався нормами процесуального законодавства, які зобов`язують закрити провадження у справі за наявності умови, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України.

За таких умов, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з даним позовом, але в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.

Те, що Одеський окружний адміністративний суд, при відкритті провадження у справі №495/9224/25, не встановив підстави для відмови у відкритті провадження у справі, передбачені статтею 170 КАС України, не позбавляє його права закрити провадження у справі під час її розгляду на підставі статті 238 КАС України.

Зважаючи на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів констатує, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Керуючись статтями 294, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвокатки Реви Світлани Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року про закриття провадження у справі за позовом адвокатки Реви Світлани Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, в порядку статті 328 КАС України, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик