Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №420/8398/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8398/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Бутенко А.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів: Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. У відповідь на вказані заяву Позивачу було надано розрахунок страхового стажу, згідно якого Позивачу, як працівнику освіти, не зараховано до пільгового стажу, період роботи вихователем в дошкільній установі ясла-садок “Чайка” військової частини НОМЕР_1 з 04.01.1988 по 06.05.1995 - 7 років 4 місяці 2 дні, хоча даний період відображений в трудовій книжці. Таким чином, до пільгового стажу Позивача, як працівника освіти, що дає їй право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” складає більше 30 років. З огляду на вказане, Позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом з метою захисту власних порушених прав та законних інтересів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.02.2025 року № 155950022879. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 04.01.1988 року по 06.05.1995 року на посаді вихователя в дошкільній установі ясла-садок “Чайка” військової частини НОМЕР_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області зазначає, що справи судом І-ї інстанції не враховані норми законодавства та не з`ясовані фактичні обставини, що мають значення для справи, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, чим порушено вимоги ст. 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позовних вимогах Позивачу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Житомирській області зазначає, що станом на 01.01.2025 - страховий стаж на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788, обчислений відповідно до даних системи персоніфікованого обліку по 01.01.2025 становить 23 роки 05 місяців 01 день тому права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону №1058 Позивач не має.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 20.02.2025 року провадився за принципом “екстериторіальності” Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 28.02.2025 року № 155950022879 про відмову у перерахунку пенсії.

Так, в рішенні зазначено, що ОСОБА_3 не надала уточнюючу довідку про роботу у в/ч НОМЕР_1 на посаді працівника освіти (вихователя) за період з 04.01.1988 по 06.05.1995 із зазначенням форми власності організації та періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

При всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх наданих документів та матеріалів пенсійної справи виявлено, що станом на 01.01.2025 - страховий стаж на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону №1788, обчислений відповідно до даних системи персоніфікованого обліку по 01.01.2025 (згідно з інформацією про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески) становить 23 роки 05 місяців 01 день тому права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV закону №1058 ОСОБА_3 не має.

Вважаючи дії щодо не нарахування та не виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” протиправними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.02.2025 року № 155950022879 є протиправним та підлягає скасуванню.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №1191).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е", пункту "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені:

переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років";

переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е-ж статті 55 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон України №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вказаного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Постанови № 909), серед яких в розділі 1. “Освіта” є заклади “Дошкільні навчальні заклади всіх типів” зазначено посади: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

В примітці 2 Постанови № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

В Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017, слова “дошкільний навчальний заклад” в усіх відмінках і числах замінено словами “заклад дошкільної освіти” у відповідному відмінку і числі.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про дошкільну освіту”, ясла-садок та дитячий садок є закладами дошкільної освіти.

з аналізу положень Закону №1058-IV та Порядку №1191 вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 264/6871/16-а, від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а, суть спірної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 03.03.1987 року позивач працювала, зокрема:

- з 04.01.1988 року по 06.05.1995 року на посаді вихователя в дошкільній установі ясла-садок “Чайка” військової частини НОМЕР_1 .

Отже, відповідно до п. 2 Постанови № 909, право на пенсію за вислугою років мають: завідуючі, вихователі, дитячих садків незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Посади позивача вихователя в дошкільній установі ясла-садок, відносяться до педагогічних посад працівників освіти, а тому стаж роботи вихователя в дошкільній установі ясла-садок “Чайка” військової частини НОМЕР_1 має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” навіть попри те, що позивачем не надана уточнююча довідка про роботу у в/ч НОМЕР_1 на посаді працівника освіти (вихователя) за період з 04.01.1988 по 06.05.1995 роки із зазначенням форми власності організації та періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії”.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.02.2025 року № 155950022879 є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи спосіб захисту, суд виходить із критерію ефективності для відновлення порушених прав, а тому вважає за необхідне застосувати найбільш ефективний спосіб на думку суду, а саме з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, позовна вимога підлягає задоволенню шляхом: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 04.01.1988 року по 06.05.1995 року на посаді вихователя в дошкільній установі ясла-садок “Чайка” військової частини НОМЕР_1 .

Разом з тим, позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, обране за принципом екстериторіальності, мало обов`язок розглянути подану позивачем заяву та прийняти відповідне рішення, однак питання про нарахування та виплату грошової допомоги ОСОБА_1 віднесено до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач перебуває на обліку.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Доводи апеляційних скарг дублюють відзиви на адміністративний позов (а.с. 27 та а.с. 38) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

В апеляційній скарзі апелянт також вважає, що суд першої інстанції, стягуючи за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 302,80 грн, порушив вимоги статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідаючи на такий довід, колегія суддів виходить з такого.

За правилами статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

1-1) здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

1-2) здійснення виплати окремих видів державної соціальної допомоги, інших грошових виплат, повноваження щодо здійснення яких надано Пенсійному фонду;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій, страхових, соціальних та інших виплат, передбачених законодавством України;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Разом з цим, глава 8 КАС України регулює питання судових витрат.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ураховуючи, що позов ОСОБА_1 суд першої інстанції задовольнив частково, у нього не було іншого варіанту вирішення питання судових витрат як стягнення сплаченого судового збору позивачем за подання позову з бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області.

Отже, суд першої інстанції правильно, відповідно до вимог процесуального закону, вирішив питання понесених позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви.

Інші доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року по справі № 420/8398/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик