Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №420/36407/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36407/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Лебедєва Г. В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів: Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

в с т а н о в и В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому заявив такі вимоги:

- визнати противоправною відмову у виготовленні та наданні довідки про розмір грошового забезпечення;

- зобов`язати підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.01.2025, відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704) та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі – Порядок №45) з визначенням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 – 3028,00 грн.

Обґрунтування позовних вимог полягає у тому, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену за Законом №2262-ХІІ.

09.09.2025 позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою про надання довідки про грошове забезпечення станом на 01.02.2025. На електронну адресу позивача від суб`єкта владних повноважень надійшла відповідь, викладена у листі від 15.10.2025, якою повідомлено, що для видачі довідки про грошове забезпечення станом на 01.02.2025 відсутні підстави.

Позивач, посилаючись на практику Верховного Суду зі спірного питання, вважає, що положення п. 4 Постанови №704 мають бути застосовані таким чином: обрахунок посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено наступне.

По-перше, апелянт указує, що він звернувся із заявою до відповідача про виготовлення і надання довідки про грошове забезпечення до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань 09 вересня 2025 року, а з позовом до суду 23 жовтня 2025 року. Отже, як на момент звернення із заявою до відповідача так і на момент звернення з позовом до суду, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704 шляхом встановлення, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, був визнаний протиправним та нечинним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.

По-друге, апелянт переконаний в тому, що розрахункова величина для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, рядового та начальницького складу є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Така величина встановлена саме Законом, а Кабінету Міністрів України надано лише право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій. При цьому, величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

На думку апелянта, суд першої інстанції визнав пріоритетність підзаконного акта перед Законом.

По-третє, апелянт звертає увагу на те , що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Відповідач та третя особа не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

У вересні 2025 року позивач звернувся із заявою до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якій просив надати йому довідку про грошове забезпечення станом на 01.02.2025 з урахуванням та зазначенням основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням , надбавки за вислугу років), додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премії розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з положеннями пункту 4 додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом від 15.10.2025 Департаментом з питань виконання кримінальних покарань відмовлено у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2025, посилаючись на те, що умови грошового забезпечення, зокрема розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, з 01 березня 2018 року не змінювалися.

Не погоджуючись з такою відмовою Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у межах спірних правовідносин у Департаменту з питань виконання кримінальних покарань були відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням у ній посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2025.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов ураховуючи те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин лише з 18 червня 2025 року, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Суд першої інстанції відзначив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

За таких умов, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки станом на 01.02.2025 пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 був чинним та відповідач правомірно відмовив у підготовці та направленні до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2025 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2025.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон №2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою Кабінету Міністрів України № 103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року по справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, у зв`язку із скасуванням пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасоване.

Відповідно до п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно із п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Відтак, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, що набрала чинності 01.03.2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова № 704).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

На підставі ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Аналогічний висновок зробив суд у складі Великої Палати Верховного Суду постановою від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Колегія суддів у справі №826/6453/18 дійшла висновку, що оскаржуваний пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, яким внесено зміни у тому числі до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, стосується прав особи та звужує гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, адже призводить до зменшення розміру грошового забезпечення при його обчисленні, яке використовується для перерахунку пенсії.

Починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Разом з тим, 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі – Постанова №481), пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13 і 14».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 481 встановлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

За таких обставин, з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 481 (20 травня 2023 року), Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.

Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

За правилами частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, а саме: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому, скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Отже, у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 814/396/17, від 18.04.2018 у справі № 810/3687/16, від 20.08.2019 у справі № 817/368/16, від 10.09.2019 у справі № 826/3785/16, від 20.05.2020 у справі № 817/57/17.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1540/3828/18 Верховний Суд також вказав, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

За таких умов, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин лише з 18 червня 2025 року.

Разом з цим, суд першої інстанції, встановивши нечинність з 18 червня 2025 року постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що з 18.06.2025 – дня набрання чинності судовим рішенням у справі №320/29450/24 виникли підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язку направлення нової довідки до ГУ ПФУ в Херсонській області у Департаменту з питань виконання кримінальних покарань не виникає, оскільки згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ органи, що призначають пенсії не подавали до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

За наведених обставин, зважаючи, що рішення суду у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025, то у Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, на момент розгляду заяви позивача про видачу довідки, були відсутні правові підстави для відмови у складанні довідки станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2025.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24.

З огляду на викладене, а також враховуючи обставини цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , наступним шляхом:

- визнати противоправною відмову Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, викладену у листі від 15.10.2025, у виготовленні та наданні ОСОБА_1 довідки станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2025;

- зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.

Щодо розподілу судових витрат слід указати таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 3 статті 139 КАС України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову ОСОБА_1 та згідно з частиною 3 статті 139 КАС України, судові витрати позивача, які понесені ним за сплату судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій, в сумі 3028 грн, підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 1514 грн на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року – скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати противоправною відмову Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, викладену у листі від 15.10.2025, у виготовленні та наданні ОСОБА_1 довідки станом на 18.06.2025 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2025.

Зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (код за ЄДРПОУ 43501242) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик