Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №420/12785/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12785/26

Суддя першої інстанції - Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №420/12785/26 за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ВП №79769130 від 06 лютого 2026 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №420/12785/26.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що ним вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання рішення суду. Водночас, фактичне виконання судового рішення було об`єктивно ускладнене відсутністю бюджетного фінансування, а також наслідками збройної агресії Російської Федерації, зокрема, пошкодженням службового приміщення, втратою доступу до окремих документів та перебуванням відповідального офіцера у службовому відрядженні.

Просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №420/12785/26.

15 липня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі №420/32150/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

01 липня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/32150/24.

08 грудня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кліміченко Галиною Сергіївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79769130 за виконавчим листом №420/32150/24 виданим 24 листопада 2025 року.

06 лютого 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кузьменком Ігорем Миколайовичем прийнято постанову ВП №79769130 про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в розмірі 5100 грн.

Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

19 березня 2026 року за вих. №79769130/1 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено вимогу виконавця щодо необхідності повідомлення про хід виконання вимог виконавчого листа №420/32150/24 виданим 24 листопада 2025 року.

24 квітня 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кузьменком Ігорем Миколайовичем прийнято постанову ВП №79769130 про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в розмірі 10200 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження”, який визначає правові та організаційні засади примусового виконання судових рішень, повноваження органів державної виконавчої служби та порядок здійснення виконавчого провадження.

Статтею 1 вищевказаного Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ст.63 ч. 1-3 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.

Обов`язковою умовою застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу є встановлення невиконання рішення суду та відсутності поважних причин такого невиконання.

Колегія суддів зазначає, що станом на день винесення державним виконавцем постанови від 06 лютого 2026 року про накладення штрафу рішення суду залишалось невиконаним, що сторонами не заперечується.

Вирішальне значення має не лише встановлення факту невиконання рішення, а й перевірка того, чи були причини такого невиконання об`єктивними, непереборними та підтвердженими належними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які створюють об`єктивні та непереборні перешкоди для виконання рішення і не залежать від волевиявлення боржника.

При цьому, саме боржник, який посилається на існування таких обставин, повинен довести їх наявність належними та допустимими доказами, відповідно до вимог статті 77 КАС України.

Як підтверджено матеріалами справи, у встановлений строк Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі №420/32150/24 виконане не було, а належних доказів, які б підтверджували виконання рішення або існування обставин, які об`єктивно унеможливили його виконання, державному виконавцю не надано.

Обставини, пов`язані з проходженням бюджетних процедур, внутрішньою організацією діяльності боржника, погодженням видатків чи отриманням бюджетних асигнувань, самі по собі не свідчать про існування поважних причин невиконання рішення суду та підлягають оцінці лише у сукупності з іншими доказами.

Такі дії характеризують організаційне забезпечення виконання судового рішення, однак не підтверджують, що боржник вжив усіх залежних від нього заходів для його фактичного виконання або що виконання було об`єктивно неможливим.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на пошкодження службових приміщень, втрату доступу до окремих документів, перебування відповідального офіцера у службовому відрядженні та інші наслідки збройної агресії Російської Федерації. Наведені обставини не підтверджують об`єктивної неможливості виконання рішення суду та не перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з невиконанням, покладеного виконавчим документом обов`язку.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв