Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №420/18083/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №420/18083/25

Суддя: Градовський Ю.М.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18083/25

Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026р. по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025р. АТ «Одеська ТЕЦ» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу (форма «Ю») від 28.04.2025р. №0007390-1305-1532, видану ГУ ДПС в Одеській області, згідно якої станом на 24 квітня 2025р. сума податкового боргу АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158) становить 33 138 057,61грн;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області здійснити наступні коригування даних інтегрованої картки платника податків АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» (код ЕДРПОУ 05471158):

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спец використання води водних об`єктів місць значення) на загальну суму 191 031, 57 грн., що складається з основного податкового зобов`язання 150 239,76грн. та пені 40 791,81грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім викидів в атмосферу двоокису) на загальну суму 82 439,91грн., що складається з основного податкового зобов`язання 78 527,34грн. та пені 3 912,57грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти на загальну суму 29 694,96грн. що складається з основного податкового зобов`язання 26 424,17грн. та пені 3 270,79грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на загальну суму 666,21грн., що складається з основного податкове зобов`язання 598,2грн. та пені 68,01грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення на суму основного податкового зобов`язання 1 548,89грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по пені, нарахованій на частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на суму 8 954,83грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по пені, нарахованій на податкову декларацію з ПДВ №9421126014 від 18.01.2022р. на суму 69 289,53грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по пені, нарахованій на податкове повідомлення-рішення №0024171407 від 27.05.2019р. на суму 3 213 410,1грн.;

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було отримано податкову вимогу від 28.04.2025р. №0007390-1305-1532, згідно якої зазначається, що станом на 24 квітня 2025р. сума податкового боргу АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» становить 33 138 057,61грн.

Позивач вказує, що АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» була платником рентної плати до 2018р., тобто борг, що обліковується у податкового органу мав сформуватися тільки до 2018р. В період з 13.12.2016р. по 15.01.2019р. тривала ліквідаційна процедура відносно АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», запроваджена в рамках справи про визнання банкрутом АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ». Всі податкові зобов`язання, в т.ч. і з рентної плати, що виникли під час ліквідаційної процедури було зобов`язано податковий орган списати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020р. справа №420/7821/20. Також позивач зауважив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023р. №420/10962/21 було відмовлено в стягненні 150 239,76грн., а рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5.11.2024р. №420/12808/24 було відмовлено в стягненні пені в сумі 40 791,81грн.

Щодо податкового боргу на податку на додану вартість позивач також зазначив, що в період з 13.12.2016р. по 15.01.2019р. тривала ліквідаційна процедура відносно АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», запроваджена в рамках справи №18/01-5010 про визнання банкрутом АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ». Всі податкові зобов`язання, в т.ч. і зі сплати ПДВ, що виникли під час ліквідаційної процедури було зобов`язано податковий орган списати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020р. справа №420/7821/20. Згідно Звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020р. справа №420/7821/20, складеного ГУ ДПС в Одеській області від 5.01.2022р., рішення виконано, податкові зобов`язання списано. Податкові зобов`язання по податковим деклараціям з ПДВ, поданим після завершення ліквідаційної процедури, після 15.01.2019р., виникли на підставі наведених у позові податкових декларацій. Податкові повідомлення-рішення, якими було донараховано штрафні санкції по ПДВ, були скасовані рішеннями судів. З приводу нарахованої пені податковим органом на податкове повідомлення-рішення №0024171407 від 27.05.2019р. за період з 27.05.2019р. по 13.12.2022р., позивач вважає що вона нарахована з порушенням ст. 130.1. ПК України в період з 24.06.2019р. по 3.08.2019р. та підлягає списанню, а пеня, нарахована за період з 1.03.2020р. по 1.07.2023р., підлягає списанню оскільки нарахована в період дії карантину. За даними АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» всього податковий борг із ПДВ складає 23 966 148,51грн.

Щодо екологічного податку (по його видах) позивач зазначає, що ним вчасно сплачено самостійно нараховані податкові зобов`язання по податкових деклараціях та у АТ «Одеська ТЕЦ» жодної заборгованості по екологічному податку немає, а відтак і немає підстав для нарахування пені. Податкові повідомлення-рішення, якими були нараховані штрафні санкції по екологічному податку, були скасовані рішеннями судів.

По частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на загальну суму 8 954,83грн., що є пенею, позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023р. №420/10962/21 було відмовлено в стягненні пені в сумі 8 954,83грн., оскільки, як було встановлено судом, АТ «Одеська ТЕЦ» було задекларовано та сплачено частину чистого прибутку (доходу) в сумі 10 214 100грн., а нарахована пеня за період з 1.05.2020р. по 12.01.2021р., коли діяв карантин, на підставі абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, підлягала списанню.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу (форма «Ю») від 28.04.2025р. №0007390-1305-1532, видану ГУ ДПС в Одеській області, згідно якої станом на 24 квітня 2025р. сума податкового боргу АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» становить 33 138 057,61грн.

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області здійснити наступні коригування даних інтегрованої картки платника податків Акціонерного Товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ»:

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спец використання води водних об`єктів місць значення) на загальну суму 191 031,57грн., що складається з основного податкового зобов`язання 150 239, 76 грн та пені 40 791, 81 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім викидів в атмосферу двоокису) на загальну суму 82 439, 91 грн., що складається з основного податкового зобов`язання 78 527, 34 грн та пені 3 912, 57 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти на загальну суму 29 694, 96 грн. що складається з основного податкового зобов`язання 26 424, 17 грн та пені 3 270, 79 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по екологічному податку з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на загальну суму 666, 21 грн, що складається з основного податкового зобов`язання 598, 20 грн та пені 68,01 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків зобов`язання по пені, нарахованій на частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на суму 8 954, 83 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків зобов`язання по пені, нарахованій на податкову декларацію з ПДВ № 9421126014 від 18.01.2022 на суму 69 289, 53 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків зобов`язання по пені, нарахованій на податкове повідомлення-рішення № 0024171407 від 27.05.2019 на суму 3 213 410, 10 грн.

- припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по податку на додану вартість із основного платежу, що обліковуються в інтегрованій картці станом на 15.08.2025р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» судовий збір у розмірі 26 646,6грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності податкової вимоги (форма «Ю») від 28.04.2025р. за №0007390-1305-1532, а також відображення в інтегрованій картці податкового боргу, у тому розмірі, що визначений в податковій вимозі.

Що стосувалось вимоги позивача про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків по ПДВ шляхом припинення та виключення з інтегрованої картки платника податків податкових зобов`язань по податку на додану вартість, суд першої інстанції вважав, що така вимога підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання припинити та виключити з інтегрованої картки платника податків податкові зобов`язання по ПДВ з основного платежу, облікованих в інтегрованій картці станом на 15.08.2025р., тобто станом на дату, вказану у додаткових поясненнях, поданих ГУ ДПС в Одеській області 3.11.2025р., згідно яких станом на 15.08.2025р. у позивача відсутній податковий борг із основного платежу по ПДВ, з метою недопущення виключення можливих правомірних податкових зобов`язань із ПДВ, що виникнуть до моменту виконання рішення суду у даній справі, у разі набрання ним законної сили, та які не є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що АТ «Одеська ТЕЦ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №15561200000002046, основний вид діяльності - КВЕД 35.11 Виробництво електроенергії.

Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016р. у справі за №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019р. у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 провадження у вказаній справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» закрито, процедуру ліквідації припинено.

ГУ ДПС в Одеській області надіслало АТ «Одеська ТЕЦ» податкову вимогу від 28.04.2025р. №0007390-1305-1532 про те, що станом на 24.04.2025р. сума податкового боргу становить 33 138 057,61грн., який згідно детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги включає заборгованість по:

1. Рентній плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) (б/к 13020100) усього 191 031,57грн. (податкове зобов`язання 150 239,76грн., пеня 40 791,81грн.);

2. Податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (б/к 14060100) усього 32 823 721,24грн. (податкове зобов`язання 19 443 157,37грн., штрафна санкція 10 097 864,24грн., пеня 3 282 699,63грн.);

3. Екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (б/к 19010100) усього 82 439,91грн. (податкове зобов`язання 78 527,34грн., пеня 3 912,57грн.);

4. Надходження вiд скидiв забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об`єкти (б/к 19010200) усього 29 694,96грн. (податкове зобов`язання 26 424,17грн., пеня 3 270,79грн.);

5. Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (б/к 19010300) усього 666,21грн. (податкове зобов`язання 598,2грн., пеня 68,01грн.);

6. Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (б/к 19011000) усього 1 548,89грн. (податкове зобов`язання 1 548,89грн.);

7. Частина чистого прибутку (доходу) господарських органiзацiй (державних унiтарних пiдприємств та їх об`єднань) (б/к 21010100) усього 8 954,83грн. (пеня 8 954,83 грн).

Головне управління ДПС в Одеській області своїм листом від 20.05.2025р. у відповідь на лист АТ «Одеська ТЕЦ» від 8.05.2025р. надало розрахунок податкового боргу із зазначенням декларацій, податкових повідомлень-рішень, пені та періоду нарахування.

Згідно детального розрахунку податкового боргу по податковій вимозі від 28.04.2025р. №0007390-1305-1532 податковий борг, зокрема, включає такі нарахування:

- По рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) (б/к 13020100) у загальній сумі 191 031,57 грн, а саме:

1. 14.01.2019 Нараховано платником самостійно основний платіж по строку (декл.терм.спл.мин.рiк) Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9294479859 вiд 15.01.2018 терм.спл. 14.01.2019 - основний платіж 15 416,08 грн;

2. 14.01.2019 Нараховано платником самостійно основний платіж по строку (декл.терм.спл.мин.рiк) Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9294923145 вiд 16.01.2018 терм.спл. 14.01.2019 - основний платіж 22 019,23 грн;

3. 14.01.2019 Нараховано платником самостійно основний платіж по строку(декл.терм.спл.мин.рiк) Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9295355727 вiд 17.01.2018 терм.спл. 14.01.2019 - основний платіж 112 804,45 грн;

4. 30.12.2021 Нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 15.04.2019 по 30.12.2021 на Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9266654175 вiд 18.01.2017 – пеня 2 425,92 грн;

5. 30.12.2021 Нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 15.04.2019 по 30.12.2021 на Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9266654175 вiд 18.01.2017 - пеня 3 051,62 грн;

6. 30.12.2021 Нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 15.04.2019 по 30.12.2021на Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9266654175 вiд 18.01.2017 – пеня 14 718,31 грн;

7. 30.12.2021 Нараховано пенi IКП на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 15.04.2019 по 30.12.2021 на Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9068823807 вiд 19.04.2017 – пеня 4 962,53 грн;

8. 11.01.2022 Нараховано пенi IКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 15.04.2019 по 11.01.2022 на Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9068823807 вiд 19.04.2017 - пеня 14 718,31 грн;

9. 11.01.2022 Нараховано пенi IКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 15.04.2019 по 11.01.2022 на Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спецiальне використання води N 9294479859 вiд 15.01.2018 – пеня 915,12 грн.

- По податку на додану вартість (б/к 14060100) у загальній сумі 32 823 721,24 грн, а саме:

1. 31.01.2022 Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартiсть N 9421126014 вiд 18.01.2022 терм.спл. 31.01.2022 - основний платіж 9 378 491,37 грн;

2. 04.05.2022 Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартiсть N 9049745391 вiд 03.05.2022 терм.спл. 04.05.2022 - основний платіж 242 330,00 грн;

3. 30.05.2022Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартiсть N 9053530124 вiд 20.05.2022 терм.спл. 30.05.2022 - основний платіж 1 081 909,00 грн;

4. 30.05.2022 Нараховано ПДВ по декларацiї Податкова декларацiя з податку на додану вартiсть N 9086397968 вiд 17.06.2022 терм.спл. 30.06.2022 - основний платіж 795 687,00 грн;

5. 22.08.2022 Нарах. плат. самост. штр.санк.(осн.декл.термiн спл.пот.рiк) Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок N 9163369134 вiд 22.08.2022 - основний платіж 6,00 грн;

6. 22.08.2022 Збiльш.суми ПДВ, що пiдлягала сплатi (ут.роз.до декл.пот.р.) Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок N 9163369134 за 01.03.2022 - основний платіж 191,00 грн;

7. 22.08.2022 Нарах. плат. самост. штр.санк.(осн.декл.термiн спл.пот.рiк) Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок N 9163369139 вiд 22.08.2022 - основний платіж 639,00 грн;

8. 22.08.2022 Збiльш.суми ПДВ, що пiдлягала сплатi (ут.роз.до декл.пот.р.) Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок N 9163369139 за 01.04.2022 - основний платіж 21 290,00 грн;

9. 13.12.2022 Поновлено викл/скасованих в пот роцi ШС за актами мин р рiш.суд. Податкове повiдомлення-рiшення (форма 'ПН') № 0024161407 вiд 27.05.2019 по Рiшення суду про підтвердж.донар.сум № 420/6560/19 вiд 23.11.2022 – штрафна санкція 8 117 210,24 грн;

10. 13.12.2022 Поновлено викл/скасованого в поточ р О.П. за актами минул р рiш.суд. Податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') № 0024171407 вiд 27.05.2019 по Рiшення суду про підтвердж.донар.сум № 420/6560/19 вiд 23.11.2022 - основний платіж 7 922 614,00 грн;

11. 13.12.2022 Поновлено викл/скасованих в пот роцi ШС за актами мин р рiш.суд. Податкове повiдомленнярiшення (форма 'Р') № 0024171407 вiд 27.05.2019 по Рiшення суду про підтвердж.донар.сум № 420/6560/19 вiд 23.11.2022 - штрафна санкція 1 980 654,00 грн;

12. 13.12.2022 Нараховано пенi (ст129 ПКУ) Податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 0024171407 з 27.05.2019 по 13.12.2022 на Рiшення суду про підтвердж.донар.сум N 420/6560/19 вiд 23.11.2022 – пеня 3 213 410,10 грн;

13. 21.07.2023 Нараховано пенi IКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 02.05.2022 по 21.07.2023 на Податкова декларація з податку на додану вартість N 9421126014 вiд 18.01.2022 - пеня 58 445,07 грн;

14. 21.07.2023 Нараховано пені IКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 02.05.2022 по 21.07.2023 на Податкова декларація з податку на додану вартість N 9421126014 вiд 18.01.2022 - пеня 10 844,46 грн.

- По частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) (б/к 21010100) у загальній сумі 8 954,83 грн, а саме:

1. 12.01.2021 нараховано пенi IКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 01.05.2020 по 12.01.2021 на Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (для платника, на якого поширюється стаття 11 прим. Закону України "Про управління об`єктами державної власності") №9312022291 від 31.01.2020 - 8 954,83 грн.

Вважаючи податкову вимогу протиправною та наявними правові підстави для коригування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення податкових зобов`язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій та рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їхню протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Положення пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.36.1, 36.2 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

За правилами п.37.1, 37.2, 37.3 ст.37 ПК України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Згідно п.54.1, 54.3 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Положеннями п. 57.1, 57.3, 57.4 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Приписами п.59.1, 59.3, 59.4 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, що предметом спору у даній справі є податкова вимога, згідно якої загальна сума податкового боргу АТ «Одеська ТЕЦ» складає 33 138 057,61грн., що включає в себе податкові та грошові зобов`язання із рентної плати, ПДВ, екологічного податку (по його окремим видам) та частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.

Зокрема, в частині екологічного податку, податкова вимога містить грошові зобов`язання із екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (б/к 19010100) усього 82 439,91грн. (податкове зобов`язання 78 527,34грн., пеня 3 912,57грн.); надходження вiд скидiв забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об`єкти (б/к 19010200) усього 29 694,96грн. (податкове зобов`язання 26 424,17грн., пеня 3 270,79грн.); надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (б/к 19010300) усього 666,21грн. (податкове зобов`язання 598,2грн, пеня 68,01грн.) та екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (б/к 19011000) усього 1 548,89грн. (податкове зобов`язання 1 548,89грн.).

Однак, під час розгляду даної справи, суд першої інстанції встановив, що ГУ ДПС в Одеській області у своїх заявах по суті справи та в усних поясненнях визнало, що податковий борг з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім викидів в атмосферне повітря двоокису), що складає 83 999,45грн. (в тому числі 82 439,91грн. по податковій вимозі), податковий борг з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти що складає 31 585,91 грн, з яких недоїмка – 29 056,66 грн, пеня – 2 529,25 грн (в тому числі по податковій вимозі 29694,96 грн з яких недоїмка – 26424,17 грн, пеня – 3270,79 грн); податковий борг з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, що складає 674,82 грн, з них недоїмка – 598,2 грн, залишок несплаченої пені – 76,62 гривень (в тому числі по податковій вимозі 666,21 грн, з яких недоїмка - 598,20 грн та пеня – 68,01 грн) та екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення що складає 1 548,89 грн (в тому числі по податковій вимозі 1 548,89 грн), - є необгрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується із вищевказаним висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості нарахування податкового боргу з екологічного податку.

При цьому, податковий орган зазначив, що правомірно нарахована пеня по надходженням за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини складає 0,13грн. та виникла у зв`язку із тим, що станом на 1.01.2017р. борг становив 2 765,67грн. (нарахування 1565,21грн. за 2 квартал 2016р., 1 200,46грн. за ІІІ квартал 2016р.), сплачено 6.11.2017р. – 2 756,67грн., недоплата 9 грн була погашена 17.02.2022р..

Проте, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до детального розрахунку податкового боргу по податковій вимозі грошові зобов`язання (основний платіж та пеня) по надходженням за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, виникли на підставі таких податкових декларацій з екологічного податку: №9266195863 вiд 11.10.2023р., №9133848029 вiд 20.07.2022р., №9373331450 вiд 16.01.2024р., №9099778830 вiд 19.04.2024р., №9217192361 вiд 21.10.2022р., №9203100099 вiд 22.07.2024р., №9310431179 вiд 18.10.2024р., №9296529619 вiд 13.01.2023р., №9082405332 вiд 17.04.2023р., №9172694318 вiд 14.07.2023р., №9412014913 вiд 14.01.2025р..

В той же час, як вбачається із пояснень відповідача, пеня у розмірі 0,13грн. нарахована на податковий борг, що виник у 2016р., та не є складовою податкового боргу за податковою вимогою, що є предметом оскарження.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкова вимога в частині податкового боргу по екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (б/к 19010100) усього 82 439,91 грн (податкове зобов`язання 78 527,34 грн, пеня 3 912,57 грн); по надходженням вiд скидiв забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об`єкти (б/к 19010200) усього 29 694,96 грн (податкове зобов`язання 26 424,17 грн, пеня 3 270,79 грн); по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (б/к 19010300) усього 666,21 грн (податкове зобов`язання 598,20 грн, пеня 68,01 грн) та по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (б/к 19011000) усього 1 548,89 грн (податкове зобов`язання 1 548,89) є неправомірною, визначені нею перераховані зобов`язання відсутні.

Що стосується податкових зобов`язань із рентної плати за спеціальне використання води, то судова колегія зазначає наступне.

Так, із розрахунку податкового боргу до податкової вимоги вбачається, що грошові зобов`язання по рентній платі за спеціальне використання води складають 191 031,57грн. з яких основний платіж 150 239,76грн. та пеня 40 791,81грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представники відповідача в заявах по суті справи та в усних поясненнях визнали, що пеня в сумі 40 781,81грн. є неправомірно нарахованою.

Відтак, спірною є сума основного платежу по рентній платі у розмірі 150 239,76грн., який включає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016р. у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», відкрито ліквідаційну процедуру.

У п.10 резолютивної частини вказаної постанови зазначено, що вважати строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута таким, що настав (у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури).

Відповідно до п.1.3. ПК України (в редакції на час виникнення податкових зобов`язань), цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.38 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Отже, системний аналіз положень п.1.3. ст.1 ПК України та положень ч.1 ст.38 Закону 2343-XII дає підстави стверджувати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із розрахунку податкового боргу до податкової вимоги та пояснень представників сторін, податковий борг по рентній платі за спеціальне використання води у розмірі 150 239,76грн. виник на підставі Додатків 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води до податкових декларацій з рентної плати поданих АТ «Одеська ТЕЦ» у січні 2018р., тобто в період ліквідаційної процедури.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020р. у справі №420/7821/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021р., зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області припинити податкові зобов`язання АТ «Одеська ТЕЦ», що виникли на підставі податкових декларацій, поданих під час ліквідаційної процедури, в тому числі і по рентній платі, окрім податкових зобов`язань по додатках до податкових декларацій, що відображені в оскаржуваній податковій вимозі.

У постанові КАС ВС від 27.05.2022р. у справі №812/1270/18 зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в боржника не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також не здійснюється нарахування штрафних санкцій на будь-які види грошових зобов`язань.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкові зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, що виникли у позивача після визнання банкрутом, в період ліквідаційної процедури, та були ним визначені самостійно шляхом подачі податкових декларацій та додатків до них, не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Окрім того судова колегія зазначає, що Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 21.06.2023р. у справі №420/10962/21, що набрало законної сили 28.08.2023р., встановив, що АТ «Одеська ТЕЦ» не подавалась податкова декларація з рентної плати №9294479859 від 15.01.2018р., насправді, АТ «Одеська ТЕЦ» було подано податкову декларацію з рентної плати № 9294479855 від 15.01.2018 року на суму 22 019, 23 грн. АТ «Одеська ТЕЦ» також не подавало податкову декларацію з рентної плати № 9294923145 від 16.01.2018 року, насправді, АТ «Одеська ТЕЦ» було подано податкову декларацію з рентної плати №9294923159 від 16.01.2018 року на суму 22 019, 23 грн. Також АТ «Одеська ТЕЦ» не подавало податкову декларацію з рентної плати № 9295355727 від 17.01.2018 року, насправді, АТ «Одеська ТЕЦ» було подано податкову декларацію з рентної плати № 9295355823 від 17.01.2018 року на суму 112 804, 45 грн, що було підтверджено у справі копіями відповідних декларацій.

Приписами ч.5 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Також у вказаній справі №420/10962/21 суд дійшов висновку, про відсутність підстав для стягнення податкових зобов`язань по рентній платі за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об`єктів міста) у сумі 150 239,76 грн.

Відтак, податкові зобов`язання із рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 150 239,76грн. безпідставно визначені у податковій вимозі, податкова вимога у вказаній частині є протиправною.

Що стосується податкового боргу по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) (б/к 21010100) у розмірі пені 8 954,83грн., то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, пеня у розмірі 8 954,83грн. нарахована 12.01.2021р. на борг минулих років (ст.129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) з 1.05.2020р. по 12.01.2021р. на Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивiдендiв на державну частку (для платника, на якого поширюється стаття 11 прим. Закону України "Про управлiння об`єктами державної власностi") № 9312022291 вiд 31.01.2020р.

Приписами абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що протягом періоду з 1 березня 2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Як встановлено судом першої інстанції, що правомірність нарахування та наявність підстав для стягнення пені у розмірі 8 954,83грн, нарахованої за період з 1.05.2020р. по 12.01.2021р. у зв`язку із несвоєчасною сплатою частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствам та їх об`єднаннями згідно декларації № 9312022291 від 31.01.2020 в сумі 10 214 100грн, яка повністю сплачена на підставі платіжних доручень №159 від 31.01.2020р., № 243 від 17.02.2020р., №428 від 25.03.2020р., №31 від 12.01.2021р., - були предметом судового розгляду в межах адміністративної справи №420/10962/21.

У рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023р., що набрало законної сили 28.08.2023р., суд дійшов до висновку, що нарахована пеня в сумі 8 954, 83 грн. за період з 01.05.2020 року по 12.01.2021 року, підлягає списанню/анулюванню на підставі абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки нарахована за період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), та підстав для її стягнення відповідно немає.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відтак, враховуючи неправомірність нарахування пені за період дії карантину, а також наявність рішення суду, яке надбало законної сили, та яким встановлена наявність підстав для її скасування, суд дійшов висновку, що оскаржувана податкова вимога в частині податкового боргу по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) (б/к 21010100) у розмірі пені 8 954,83 грн, є протиправною.

Що стосується податкового боргу із податку на додану вартість, визначеного оскаржуваною податковою вимогою, то судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно розрахунку до податкової вимоги податковий борг по ПДВ усього складає 32 823 721,24грн., із яких: податкове зобов`язання 19 443 157,37грн., штрафна санкція 10 097 864,24грн. та пеня 3 282 699,63грн.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, а саме із відзиву на позовну заяву, поданому до суду 18.07.2025р., ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що правомірним є податковий борг в сумі 24 035 437,84грн., з них недоїмка – 23 966 148,31грн, залишок несплаченої пені – 69 289,53 гривень, що очевидно відрізняється від розміру і складових податкового боргу із ПДВ, визначеного податковою вимогою.

При цьому, відповідно до витягу з ІКС ДПС за станом на 1.06.2025р. в АТ «Одеська ТЕЦ» обліковуються наступний податковий борг з ПДВ в сумі 29 541 021,61грн., пеня 3 282 699,63грн.

Аналізуючи вказане, судова колегія вважає, що податкова вимога є офіційним документом, за яким податковий орган вимагає сплатити податковий борг, повинна містити, достовірні данні про суму податкових зобов`язань, законні підстави виникнення податкових зобов`язань, які не були сплачені своєчасно та обліковуються у податкового органу як податковий борг. Відтак, вищезазначені невідповідності між розміром та складовими податкового боргу по ПДВ згідно відомостей ІКП, податкової вимоги та пояснень відповідача свідчать на користь необґрунтованості та протиправності податкової вимоги в частині податкового боргу із ПДВ.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що АТ «Одеська ТЕЦ» здійснило погашення заборгованості із ПДВ згідно таких платіжних інструкцій:

1. №1052 від 6.06.2025р. у розмірі 8 117 210,24грн. (призначення – сплата грошових зобов`язань відповідно до ППР від 27.05.2019 №0024161407 за актом перевірки №812/15-32-14-07/05471158 від 02.05.2019);

2. №1432 від 8.08.2025р. у розмірі 5 967 703,11грн. (призначення – сплата податкового боргу по штрафним санкціям);

3. №1430 від 8.08.2025р. у розмірі 1 980 654грн. (призначення – сплата грошових зобов`язань по штрафним санкціям відповідно до ППР від 27.05.2019 №0024171407 за актом перевірки №812/15-32-14-07/05471158 від 02.05.2019).

Як вбачається із матеріалів справи, що податковий орган зазначив, що за даними ІКС «Податковий блок» податковий борг з ПДВ складає 15 797 741,05грн., з них недоїмка – 2 795 416,42грн., залишок несплаченої пені – 13 002 324,63грн.. Проте, правомірним є податковий борг в сумі 8 876 053,46грн., з них недоїмка – 47 256,49грн., залишок несплаченої пені – 8 828 796,97грн.

Надалі, податковий орган зазначив, що станом на 15.08.2025р. правомірним є податковий борг складає 12 053 271,88грн., з них: 2 778 845,03грн. – несплачена сума штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2025 №31770/15-32-04-10-19, термін сплати - 11.07.2025 та 9 274 426,85грн. – залишок несплаченої пені, в т.ч.:

- 412 532,03 грн – залишок несплаченої пені, розрахованої в автоматичному режимі відповідно до вимог п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 та пп.129.3.4-1 п.129.3 ст.129 ПКУ до податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0024171407 (Судова справа № 420/6560/19, у задоволенні позову АТ «Одеська ТЕЦ» відмовлено). Сума пені до податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0024171407 – 3 282 699,63 грн, сплачено 08.08.2025 – 2 800 878,07 грн.

- 69 289,53 грн – пеня, розрахована в автоматичному режимі при сплаті податкового боргу у 2024 році (розрахована за період з 01.07.2023 по 21.07.2023 (дата зарахування коштів),

- 8 792 605,29 грн – пеня розрахована у 2025 році по терміну погашення боргу (за періоди з 01.07.2023 по 06.06.2025, з 01.07.2023 по 08.08.2025).

З наведеного вбачається, що податковий орган підтверджує відсутність у АТ «Одеська ТЕЦ» податкового боргу із основного платежу по ПДВ та вважає наявним податковий борг із штрафної санкції та пені.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що із вищезазначених складових правомірного, на думку ГУ ДПС в Одеській області, податкового боргу із ПДВ такі складові як: 2 778 845,03 грн – несплаченої сума штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2025 № 31770/15-32-04-10-19 та 8 792 605,29 грн – пеня розрахована у 2025 році по терміну погашення боргу (за періоди з 01.07.2023 по 06.06.2025, з 01.07.2023 по 08.08.2025) не є частинами податкового боргу, визначеного оскаржуваною податковою вимогою, відтак не є предметом даного спору.

Отже, спірними є нарахування 412 532,03грн – як залишку пені до податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019р. №0024171407 (сума пені складала – 3 282 699,63 грн, сплачено 08.08.2025 – 2 800 878,07 грн) та 69 289,53 грн – пені, розрахованої в автоматичному режимі при сплаті податкового боргу у 2024 році (розрахована за період з 01.07.2023 по 21.07.2023 (дата зарахування коштів).

Що стосується нарахування пені на ППР № 0024171407 з 27.05.2019р. по 13.12.2022р. у розмірі 3 213 410грн. відповідач у відзиві на позов зазначав, що 13.12.2022р. вказану пеню нараховано в порядку ст. 129 ПК України на ППР № 0024171407 з 27.05.2019р. по 13.12.2022р..

За правилами пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України (в редакції на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 року), при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Враховуючи те, що ППР №0024171407 прийняте податковим органом 27.05.2019р. та зважаючи на положення п.57.3 ст.57 ПК України (згідно якого платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення), першим днем нарахування пені, що найраніше, міг були з 7 червня 2019р. (у разі отримання позивачем ППР 27.05.2019р.).

Окрім того, відповідно до ст.130.1. ПК України, у разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені цим Кодексом, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» оскаржувало ППР №0024171407 в порядку адміністративного оскарження до органів ДПС України, та рішенням про продовження строку розгляду скарги від 24.06.2019 було продовжено строк розгляду скарги АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» до 3.08.2019р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність нарахування пені в період з 24.06.2019р. по 3.08.2019р. пеня.

Окрім того, відповідно до абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, пеня, нарахована за період з 1.03.2020р. по 1.07.2023р. (період дії карантину), що не була сплачена АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», підлягає списанню та підстав для її стягнення немає.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що правомірність нарахування пені на ППР №0024171407 за період з 27.05.2019р. по 13.12.2022р. у розмірі 3 213 410грн. спростовується вищевикладеним.

Що стосується пені у розмірі 69 289,53грн., то судова колегія зазначає, що відповідно до податкової вимоги та відомостей ІКП її нарахування здійснено з 2.05.2022р. по 21.07.2023р. на податкову декларацію з податку на додану вартість №9421126014 вiд 18.01.2022р.

Проте, як вже зазначалось, нарахування пені в період дії карантину з 1 березня 2020 року по 30 червня 2023 року є протиправним.

Пояснення представників відповідача про нарахування вказаної пені у розмірі 69 289,53 грн за період з 01.07.2023 по 21.07.2023 суперечить відомостям ІКП та податкової вимоги.

При цьому, судова колегія зазначає, що податковий орган зазначив у своєму відзиву на позов від 16.09.2025р. та в апеляційній скарзі, що податковий орган станом на 31.12.2021р. обліковував податковий борг з ПДВ в сумі 38 414 780,16грн., та зараховував оплату в сумі 24 832 234грн. частково в рахунок погашення боргу по податковій декларації з ПДВ за грудень 2021 року, іншу суму розподілив на погашення штрафів та пені, що є порушенням вимог ст.87.9 та ст. 131.2 ПК України, згідно яких контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення: у першу чергу - в рахунок податкового зобов`язання, у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Апеляційний суд вважає, що порушення порядку зарахування ПДВ у розмірі 24 832 234грн, сплаченого по податковій декларації №9421126014 від 18.01.2022р. платіжним дорученням №119 від 21.01.2022р., в наступному призвело до невідповідного облікованого податкового боргу з основного платежу по ПДВ та, відповідно, до невірного нарахування пені.

Відтак, податковим органом не доведено правомірності нарахування пені у розмірі 69 289,53грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкової вимоги в цілому та наявності підстав для її скасування в судовому порядку.

Що стосується вимог позивача щодо зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021р. №5 (надалі - Порядок №5), інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо). Інформація в ІКП ґрунтується на показниках первинних документів, оброблених ІКС ДПС.

Положеннями п.3 розділу І Порядку №5 передбачено, що оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в ІКС ДПС.

Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

За правилами п.1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5, для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).

ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для фіксації та відображення в ІКП первинних показників оперативного обліку та первинних показників оперативного обліку, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП первинних показників оперативного обліку.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 19.02.2019р. (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 17.06.2021 (справа №520/7599/19), від 25.03.2021 (справа №280/4506/18), від 02.06.2022 (справа № 360/2838/20) вказував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, належним способом захисту, що відновить порушені права, є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці платника податків дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, в тому числі, і шляхом виключення неправомірно нарахованих і відображених сум.

Отже, враховуючи визнані ГУ ДПС в Одеській області обставини відсутності у АТ «Одеська ТЕЦ» податкового боргу із основного платежу по ПДВ, необґрунтованості нарахування пені в сумі 40 781,81грн. по рентній платі, податкового боргу по екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (б/к 19010100) усього 82 439,91 грн (податкове зобов`язання 78 527,34 грн, пеня 3 912,57 грн); по надходженням вiд скидів забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об`єкти (б/к 19010200) усього 29 694,96 грн (податкове зобов`язання 26 424,17 грн, пеня 3 270,79 грн); по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (б/к 19010300) усього 666,21 грн (податкове зобов`язання 598,20 грн, пеня 68,01 грн) та по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (б/к 19011000) усього 1 548,89 грн (податкове зобов`язання 1 548,89), а також, зроблені за результатом розгляду даної справи висновки суду про безпідставність відображення у податковій вимозі податкових зобов`язань із рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 150 239,76 грн, протиправність нарахування пені 8 954,83 грн по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій, та пені із ПДВ у розмірі 3 213 410,00 грн та 69 289,53 грн, то судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог АТ «Одеська ТЕЦ», виходячи із вище встановлених обставин.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua