Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №400/12468/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12468/25

Суддя першої інстанції - Дерев`янко Л.Л.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №400/12468/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2025 року №2284614292407, №2284714292407, -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення від 30 жовтня 2025 року №2284614292407 прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення від 30 жовтня 2025 року №2284714292407 прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:

- визнав протиправним та скасував повністю податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2025 року №2284714292407 (8341,08 грн) прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області;

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2025 року №2284614292407 (93265,98 грн) прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 69705,11 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №400/12468/25.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскільки платником подано звітність після спливу граничного терміну, то відповідно до чинного законодавства у нього виникає обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, разом з поданням декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув в серпні 2024 року.

Податкова декларація від 06 листопада 2024 року подана після граничного терміну сплати, то відповідно і день сплати податкового зобов`язання є 06 листопада 2024 року, а контролюючим органом в акті перевірки та розрахунку до ППР зазначено саме до 07 листопада 2024 року, але не включно. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2025 року №2284614292407, №2284714292407, прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №400/12468/25.

13 липня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив до суд не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 09 жовтня 2025 року головним державним інспектором Миколаївського відділу податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, п. 75.1 ст. 75 у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ ПК України та ст. 176 розділу ІV Кодексу проведено камеральну перевірку податкових декларацій про майновий стан і доходи, поданих за 2021 рік реєстраційний №7659 від 27 квітня 2023 року та за 2023 рік реєстраційний №9387417929 від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено Акт від 09 жовтня 2025 року №17044/14-29-24- 07/2916823616 про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи.

Камеральною перевіркою встановлено:

- податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік подана позивачем 27 квітня 2023 року, при цьому, граничний термін подання – 20 липня 2022 року. Визначена податковою декларацією сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 235608,67 грн фактично сплачена 27 червня 2023 року. Граничний термін сплати – 28 квітня 2023 року. Кількість днів прострочення – 61;

- податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік подана позивачем 06 листопада 2024 року, при цьому, граничний термін подання – 30 квітня 2024 року. Визначена податковою декларацією сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 1394102,28 грн фактично сплачена 07 листопада 2024 року. Граничний термін сплати – 07 листопада 2024 роу. Кількість днів прострочення – 1. Визначена податковою декларацією сума податкових зобов`язань з військового збору в сумі 166821,62 грн фактично сплачена 07 листопада 2024 року. Граничний термін сплати – 07 листопада 2024 року. Кількість днів прострочення – 1.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 30 жовтня 2025 року №2284614292407, яким на підставі статей 124, пункту 129.4 ст.129 ПК України застосовано штраф в розмірі 93265,98 грн за затримку на 01-61 календарних днів сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1629710,95 грн

- від 30 жовтня 2025 року №2284714292407, яким на підставі статей 124, пункту 129.4 ст.129 ПК України застосовано штраф в розмірі 8341,08 грн за затримку на 0 календарний день сплати військового збору в сумі 166821,62 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пп.49.18.4 п.49 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього кодексу.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 ПК України).

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2260- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким частково відновлені обов`язки платників податків та знято деякі обмеження в частині проведення податкових перевірок.

Так, підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом №2260, та за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із вимогами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.

Вищенаведені норми податкового законодавства визначають граничний строк виконання податкового обов`язку зі сплати самостійно задекларованого грошового зобов`язання та не пов`язує його із фактичною датою подання декларації.

Отже, якщо платник податку подає декларацію після спливу встановленого законом строку її подання, це не змінює та не продовжує визначений пунктом 179.7 статті 179 ПК України строк сплати податкового зобов`язання, який уже закінчився.

Інше тлумачення зазначеної норми фактично призводило б до можливості необмеженого перенесення строку виконання податкового обов`язку виключно шляхом несвоєчасного подання декларації, що суперечило б принципам рівності усіх платників податків перед законом та обов`язковості виконання податкового обов`язку, закріпленим статтями 4, 16 та 36 ПК України.

Оскільки позивач подав декларацію лише 06 листопада 2024 року, тобто після закінчення як строку її подання, так і встановленого законом строку сплати податкових зобов`язань самостійно визначених за 2023 рік, обов`язок зі сплати відповідних сум виник у нього одночасно з поданням такої декларації, адже встановлений законом строк виконання цього обов`язку вже сплинув.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові зобов`язання були фактично сплачені лише 07 листопада 2024 року, тобто після подання декларації, що свідчить про наявність простроченого грошового зобов`язання.

Доводи суду першої інстанції про те, що акт перевірки містить суперечності щодо визначення граничного строку сплати податкових зобов`язань, не можуть бути самостійною підставою для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними за відсутності інших обґрунтованих аргументів.

За змістом статті 2 КАС України під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд повинен встановити насамперед відповідність такого рішення вимогам матеріального закону та наявність передбачених законом підстав для його прийняття.

Фактичні обставини справи, а саме дата подання податкової декларації та дата сплати узгоджених податкових зобов`язань, сторонами не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, саме положення пункту 179.7 статті 179 ПК України визначають граничний строк виконання податкового зобов`язання, а тому, окремі неточності у викладенні мотивувальної частини акта перевірки не спростовують встановленого факту порушення позивачем строків сплати самостійно визначених податкових зобов`язань та не можуть свідчити про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2025 року №2284614292407, №2284714292407 відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв