Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №201/9949/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

У К Р А Ї Н А

СОБОРНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13

№ 201/9949/26

провадження 3/201/1977/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складно протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Інспектором патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 01 червня 2026 року о 10 годині 36 хвилин, керуючи автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_1 рухався в районі гаражу № 51 по вул. Дмитра Донцова в м. Дніпрі, не переконався в безпечності свого маневру, та обірвав провода в гаражному кооперативі. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в час та місці, зазначені в протоколі він дійсно був в районі вул. Д. Донцова та ніяких різких маневрів не виконував на даній ділянці дороги відсутні будь які попереджувальні знаки. Надав суду відео та фотознімки з розмірами та замірами на якій висоті та як прикріплені провода у гаражному кооперативі, щ не відповідають нормам. Він вважає, що ця пригода відбулась внаслідок непередбачуваних обставин, оскільки на проїзній частині не було встановлено жодних попереджувальних знаків та вказана ділянка дороги не була нічим огороджена, а тому він не міг об`єктивно встановити приближення до перешкоди у вигляді дротів електроопори, які звисали з висоти на дорогу та зливались з її асфальтовим покриттям.

Дослідивши під час судового розгляду позиції учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки доказів зібраних в дану справу не достатньо для того щоб зробити однозначний висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в якому обвинувачується останній.

Так, згідно з до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов`язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З метою збирання доказів на співробітників поліції покладається обов`язок, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, долучати до протоколу про адміністративне правопорушення: схему місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків; показання технічних приладів; показання засобів фото- та/або відеоспостереження; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693400 від 15 червня 2026 року дорожньо-транспортна подія відбулась в результаті порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, пп. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно з пункту 10.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Однак при дослідженні матеріалів цієї справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину складеним стосовно нього протоколом, зокрема будь-яких доказів, які безпосередньо вказують на обставини, що підлягають доказування у даній справі та у своїй сукупності вказують на причинно-наслідковий зв`язок дій останнього з наслідками, що настали, немає. Так, зібраними доказами у цій справі не спростовується позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до якої, він не порушував правил дорожнього руху, оскільки ця подія відбулась внаслідок недобросовісних дій осіб, які навісили проводи без виконання вимог правил та недотримання висоти.

Небезпідставність таких тверджень сторони захисту та відповідно обґрунтованість сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується долученими, за клопотанням ОСОБА_1 , матеріалами відеозапису з флеш-карти, ракурс якої охоплює ділянку дороги, на якій відбулась дорожньо-транспортна пригода. Зокрема зі змісту дослідженого відеозапису судом встановлено, що наслідки цієї пригоди дійсно могли настати внаслідок непередбачуваних дорожніх обставин.

Тобто неможливо стверджувати, що водій ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, а тому наявність сумніву про цей факт повинно трактуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як протилежного не доведено матеріалами, зібраними патрульними поліції.

За таких обставин та виходячи з матеріалів, зібраних уповноваженою посадовою особою у справу про адміністративне правопорушення, неможливо стверджувати, що ця дорожньо-транспортна пригода була скоєна в результаті не дотримання водієм ОСОБА_1 вимог пп. 10.1 Правил дорожнього руху України, чи навпаки, наслідки даної пригоди настали з інших причин, які не залежали від дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи вищевикладене, а також даючи оцінку дослідженим вище доказам з точки зору критерія відповідності доведеності вини особи поза розумним сумнівом, суд вважає, що сукупність зібраних в матеріали даної справи про адміністративне правопорушення доказів є недостатньою та не взаємопов`язаною між собою для того щоб прийти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до наслідків, які настали за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється посадовою особою в рамках пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли у зв`язку з відсутністю відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином з інших матеріалів справ про адміністративні правопорушення, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.

В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Отже, спираючись на вищевикладене та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини стосовно останнього нічим об`єктивно не підтверджуються, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в зв`язку з чим дана адміністративна справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП провадженням закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.А. Антонюк