Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №420/6870/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6870/26

Суддя першої інстанції - Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №420/6870/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, розмір яких визначається виходячи з грошового забезпечення) за період з 09 лютого 2023 року по 21 лютого 2025 року (включно), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року та розміру 1762 гривні, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, розмір яких визначається виходячи з грошового забезпечення) за період з 09 лютого 2023 року по 21 лютого 2025 року (включно), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01 січня 2023 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” станом на 01 січня 2024 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” станом на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Суд:

- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29 січня 2020 року).

- зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 09 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №420/6870/26.

Апелянт просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відзиві від 10 липня 2026 року представник Військової частини НОМЕР_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі №420/6870/26.

14 липня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

У зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням п.1, п.2 та п.6 Постанови КМУ №103, а відповідно і відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови КМУ №704 та п.5 і додатку 2 Порядку №45, тобто у зв`язку зі змінами в законодавстві, з 29 січня 2020 року у відповідача виник обов`язок у перерахунку грошового забезпечення позивача.

Позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплату усіх складових щомісячного грошового забезпечення за період проходження служби, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно чинної редакції до 20 травня 2023 року пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В первинній редакцій Постанови №704 від 30 серпня 2017 року встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В примітках вищезазначених додатків було визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п.6 постанови №103, яким п.4 постанови №704 викладений у новій редакції.

Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п.4 постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Водночас, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Однак в подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 "Про скасування п.п.1 п. 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704" внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Натомість, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформував висновок, за яким до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

Колегія суддів, яка передала справу №520/5814/24 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, встановила, що Верховний Суд у складі колегії суддів з цієї самої палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25 дійшов висновку, що з враховуючи положення статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним має виключно пряму (перспективну) дію в часі.

Втрата чинності нормативно-правовим актом настає з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, яким його визнано протиправним та нечинним, і не поширюється на правовідносини, що виникли та були реалізовані під час його дії.

Отже, Постанова № 481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24 (до 18 червня 2025 року), яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними.

Таким чином, із дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою №481.

На думку колегії суддів, яка передала справу на розгляд палати, положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови №481 не відповідають закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому в силу приписів частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, слід застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, у період з 09 лютого 2023 року по 21 лютого 2025 року є протиправним.

З урахуванням вищезазначених нормативно-правових актів та, зокрема, висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, відповідач мав нараховувати та виплачувати грошове забезпечення та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до п.4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (у даному випадку станом на 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне рішення суду змінити.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає зміні та доповненню з урахуванням мотивувальної частини даної постанови.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року змінити та доповнити з урахуванням мотивувальної частини постанови, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:

"Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09 лютого 2023 року по 21 лютого 2025 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29 січня 2020 року).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 09 лютого 2023 року по 21 лютого 2025 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв