Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №400/4260/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4260/26

Суддя першої інстанції - Ярощук В.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі №400/4260/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні з 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VlII, з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №400/11922/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №189/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та №190/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та здійснення виплати такої пенсії з 23 жовтня 2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати відповідача перевести з 23 жовтня 2024 року (дати первинного звернення) ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VII, з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №400/11922/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №189/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та №190/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та здійснювати виплату такої пенсії з 23 жовтня 2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року позовні вимоги задоволені.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі №400/4260/26.

Апелянт зазначив, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08 жовтня 2024 року №189/14-29-10-02-05 та №190/14-29-10-02-05 не відповідають вимогам Порядку №622 з урахуванням змін, внесених Постановою №823. Таким чином, зазначені довідки не можуть бути враховані при обчисленні пенсії відповідно до Закону №889.

За таких підстав, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

29 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить скаргу залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року - без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі №400/4260/26.

06 липня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

07 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року по справі №400/11922/24, яке набрало законної сили, позов задоволено, зокрема, зобов`язано відповідача призначити, нарахувати, та виплачувати ОСОБА_1 з 23 жовтня 2024 року пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу», із зарахуванням до загального стажу державної служби період роботи в органах податкової служби з 01 червня 1995 року по 17 лютого 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Представник позивача 10 березня 2026 року звернувся до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №400/11922/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №189/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та №190/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та здійснити виплату такої пенсії з 23 жовтня 2024 року.

Листом від 03 квітня 2026 року №13681-11637/К-02/8-1400/26 відповідач повідомив позивача, що в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання врахування довідок про складові заробітної плати №189/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та №190/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Миколаївській області, на відповідача не покладалось.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Так, до 01 травня 2016 року діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-VIII.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Як вірно встановив суд першої інстанції, до заяви від 25 липня 2022 року позивач додала довідки Головного управління ДПС у Миколаївській області №189/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та №190/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавка за вислугу років) станом на серпень 2024 року.

За змістом та формою ці довідки відповідають вимогам Порядку №622 і Постанови №1-3, містять усі необхідні складові.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при переведені позивача на пенсію державного службовця орган Пенсійного фонду України зобов`язаний був обчислити пенсію позивача за вислугу років з урахуванням складових заробітної плати, зазначених у довідках Головного управління ДПС у Миколаївській області №189/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року та №190/14-29-10-02-05 від 08 жовтня 2024 року.

Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв