Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №336/519/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Дніпросправа № 336/519/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02.03.2026 року (суддя Боєв Є.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 02.03.2026 року) в справі №336/519/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною постанови та її скасування у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

22.01.2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту – відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6507462 від 13.01.2026 (22:56:56) про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, винесену старшим лейтенантом поліції Черняком О.О.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо неї у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02.03.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції, як зацікавлена особа, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що при розгляді справи відповідачем зафіксовано докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, позивач, керуючи транспортним засобом, здійснював керування автомобілем без наявності страхового поліса цивільно-правової відповідальності. Апелянт вказував, що позивачем під час зупинки транспортного засобу та перевірки наявності страхового поліса не було пред`явлено поліцейському поліс. Під час перевірки бази страхових полісів за номером транспортного засобу, виявилось, що страховий поліс відповідальності відсутній. Апелянт вказував на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням відповідної процедури, було взято до уваги пояснення позивача відносно скоєного адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, у випадках, передбачених законодавством, пред`явити страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. У разі експлуатації транспортного засобу на території. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу (п. 21.3 ст. 21 Закону). Суд першої інстанції вказував, що в силу наведеної норми поліс повинен бути у водія лише у випадку використання транспортного засобу в дорожньому русі та підлягає пред`явленню на вимогу уповноважених осіб. Проте випадки, коли пред`являється поліс, у законі визначені лише два: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Водій повинний пред`явити страховий поліс лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху чи оформленні матеріалів ДТП, оскільки інших випадків законодавство не передбачає. Поліцейський не мав законних підстав для вимоги щодо пред`явлення позивачем для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з огляду на відсутність обставин, передбачених законодавством для здійснення такого контролю.

Матеріалами справи встановлено, що Інспектором патрульної поліції 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом Черняк О.О. 13.01.2026 о 22:56 год. року стосовно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАА № 6507462, відповідно до якої, при зупинці автомобіля Mersedes-Benz CLK 200, державний номер НОМЕР_1 в м. м. Запоріжжя по вулиці Шенвізька 2А, водій автомобіля ОСОБА_1 не надала, не пред`явила поліс обов`язкового страхування, чим порушено п. 2.1 г Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно відмітки на копії постанови, ОСОБА_1 постанову не підписав, однак отримала її копію.

ОСОБА_1 зазначала, що 13.01.2026 року вона, після зупинки транспортного засобу не почула від поліцейського підстави зупинки транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування не пред`явила.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано вимоги п. 2.1 «г» розділу 2 Правил дорожнього руху, якими встановлено, що водій зобов`язаний при собі мати діючий поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Поліс обов`язкового страхування має бути у водія під час керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.1 «г» розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджувальні документи (посвідчення).

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 2 ч.1 ст.32 Закон України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно частин 1, 2 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України. Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є: 1) особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб; 2) фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України; 3) особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу. Особи, зазначені у цій частині, зобов`язані укласти внутрішній договір страхування з дотриманням таких строків: не пізніше дня реєстрації транспортного засобу у встановленому порядку - якщо транспортний засіб є незабезпеченим; до початку використання транспортного засобу у дорожньому русі - якщо транспортний засіб незареєстрований (неперереєстрований), знятий з обліку, за умови наявності номерного знака для разових поїздок; не пізніше останнього дня строку дії попереднього внутрішнього договору страхування; перед в`їздом на територію України (крім випадку наявності щодо транспортного засобу чинного страхового сертифіката «Зелена картка», що діє на території України). Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Навіть більше, водій не те, що зобов`язаний мати при собі, зобов`язаний на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів. У справі, позивач погоджується, що не мала при собі діючого страхового полісу.

До матеріалів справи долучено відеозапис, згідно якого поліцейський під час зупинки транспортного засобу запропонував водію ОСОБА_1 надати страховий поліс, такий наданий не був. Поліцейським здійснено перевірку наявності чинного страхового полісу щодо автомобіля Mersedes-Benz CLK 200, державний номер НОМЕР_1 у системі перевірки полісів внутрішнього страхування та поліс не знайдено.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем не підлягає закриттю у зв`язку з наявністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат у разі задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень.

Судові витрати, що здійснені позивачем, йому не повертаються. У разі відмови у задоволенні позовних вимог, повернення судових витрат не здійснюється.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції – задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02.03.2026 року в справі №336/519/26 – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною постанови та її скасування у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова