Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №160/28668/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28668/25 (суддя Врона О.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Солонянської сільської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №160/28668/25 за позовом ОСОБА_1 до Солонянської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Солонянської сільської ради, згідно з яким просить визнати протиправним та нечинним рішення Солонянської селищної ради VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області».

Позов обґрунтовано тим, що при прийнятті Солонянською селищною радою рішення VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта. Зазначене рішення також стосується діяльності позивача, оскільки має вплив на розмір земельного податку, який вона сплачує.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що встановлені судом обставини справи свідчить про те, що відповідачем не було виконано обов`язку оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі викладає обставини справи та зазначає, що при оприлюдненні оскарженого рішення селищної ради від 21.12.2023 року №1605-38/VІІІ про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель було допущено технічну помилку при зазначенні року оприлюднення рішення, що вже виправлено.

Стверджує, що оскаржене рішення не порушує прав позивача, оскільки у землекористувачів, ще не виник обов`язок вносити зміни до існуючих договорів.

Посилається на ненадання судом першої інстанції оцінки діям Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, неврахування правової позиції Верховного Суду у справі №160/1936/21 від 01 лютого 2022 року та №160/17179/20 від 07 жовтня 2021 р згідно з якою рішення про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель не є регуляторним актом.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що з тексту оскарженого рішення відповідача вбачається, що відповідачем встановлено норматив капіталізованого рентного доходу у розмірі 168,245 грн/м2, що вплинуло на зростання нормативно-грошової оцінки земель належних громадянам тобто оскаржене рішення штучно завищує розмір земельного податку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1225055100:01:002:0077, загальною площею 2,0 га, з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (КВЦП - 14.01) і земельної ділянки з кадастровим номером 1225055100:01:002:0078, загальною площею 1,9389 га, з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (КВЦП - 14.01), які відповідно до інформації з Державного земельного кадастру перебувають в оренді товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Енерго».

Позивач зазначає, що у травні 2025 року від колег та знайомих їй стало відомо про прийняття Солонянською селищною радою на VIII сесії скликання 21 грудня 2023 року рішення №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області», яким було змінено нормативну грошову оцінку земель.

20.05.2025 року позивачем було отримано витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, розташованих на території Солонянської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, а саме:

кадастровий номер: 1225055100:01:002:0077, загальною площею 2,0 га, згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9963950812025 від 20.05.2025 року 3 400 616,73 грн.

кадастровий номер: 1225055100:01:002:0078, загальною площею 1,9389 га, згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9963866132025 від 20.05.2025 року 3 296 727,56 грн.

Зазначена сума оцінки, у перерахунку за 1 гектар землі, складає майже 1 650 000 грн, що суттєво перевищує усереднені показники по Дніпропетровській області та викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності її визначення, законності затвердження відповідної технічної документації, а також відповідності нормативно-грошової оцінки реальним якісним характеристикам земель, категорії та зонуванню.

28.05.2025 року, представником позивача, шляхом вивчення офіційного веб-сайту Солонянської селищної ради (Режим доступу: https://solonyanska-gromada.gov.ua/) було виявлено, що на веб-сайті дійсно було розміщено електронну версію Рішення Солонянської селищної ради № 1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» однак із відмінною датою 21 грудня 2024 року, що підтверджується скріншотом з офіційного веб-сайту Солонянської селищної ради.

Станом на день звернення до суду із позовною заявою та після отримання адвокатського запиту від 03.06.2025 р. дата публікації Рішення Солонянської селищної ради № 1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» була відредагована відповідальними співробітниками Солонянської селищної ради.

Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради листом від 11.06.2025 № 02-21-1114/0/2-25 повідомлено, що рішення Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1605-38/VIII від 21.12.2023 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» було опубліковано на офіційному сайті Солонянської громади від 26.12.2023 року у вкладці «Відділ земельних відносин. Рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради» .

Повідомлено, що постанова КМУ № 1147 від 03.11.2021 року «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» не містить вимоги щодо висновку державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки, і також повідомлено про неможливість надання відповідачем нормативно-грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок, оскільки така оцінка на окремі земельні ділянки не проводилась.

Позивач вважає рішення Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1605-38/VIII від 21.12.2023 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» протиправним та таким, що має бути визнане нечинним з моменту його прийняття, оскільки при його прийнятті Солонянською селищною радою не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта.

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч. 12 ст. 59 України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»( Закон № 1160-IV).

Сфера дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» включає в себе: господарські відносини та адміністративні відносини - відносини між регуляторними органами та суб`єктами господарювання та/або між іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб`єктів господарювання.

Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі №160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.

3окрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.

Лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справ.

Спірним рішенням Солонянської селищної ради VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» вирішено: затвердити технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; 2. Норматив капіталізованого рентного доходу земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням станом на 01.01.2025 року приймається 168,245 грн./м2; 3.Коефіцієнт, що характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки для кожного з 223 оціночного району приймається відповідно до Додатку 1 «Опис меж оціночних районів» Технічної документації; 4. Ввести в дію нормативно грошову оцінку земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.01.2025 року.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з позивачем про те, що спірне рішення поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, а тому є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, на процедуру його розробки, оприлюднення та прийняття поширюються вимоги Закону №1160-IV.

Статтею 4 Закону №1160-IV визначено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язків розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону №1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає: підготовку аналізу регуляторного впливу; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю (ст. 6 Закону № 1160-IV).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №1160-IV про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Частинами 5-8 ст. 9 Закону № 1160-IV встановлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет (ч. 2 ст. 13 Закону №1160-IV).

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, так і повідомлення про оприлюднення такого з метою одержання зауважень і пропозицій.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було виконано обов`язку оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.

Частиною 5 ст. 12 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

За приписами ст. 36 Закону №1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

За п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Водночас, судом першої інстанції, з інформації розміщеної на офіційному веб-сайті Солонянської селищної ради, де було опубліковане оскаржене рішення, у розділі «Проекти регуляторних актів» - встановлено відсутність будь-якої інформації щодо проектів регуляторних актів у проміжок часу з 21.05.2021 року по 12.09.2024 року, також відсутня інформація щодо аналізу регуляторного впливу.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.3 ст. 201 Земельного кодексу України, частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку земель», об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частиною першою статті 15 Закону №1378-IV встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності, переданої в користування для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, для розміщення лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, або про надання мотивованої відмови у її затвердженні приймається протягом 14 днів з дня подання такої технічної документації на затвердження.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 271 ПК України, базою оподаткування земельного податку є саме нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, а тому збільшення нормативної грошової оцінки землі призводить до збільшення земельного податку.

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом

Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, Документ сформований в системі передбачених чинним законодавством України. Зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже враховуючи положення зазначених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру податку та орендної плати за землю, вищезазначене рішення Солонянської селищної ради впливає на обов`язок позивача по сплаті земельного податку, враховуючи те, що розмір земельного податку, залежить безпосередньо від розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 1225055100:01:002:0077 та 1225055100:01:002:0078 які розташовані на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та нечинність оскарженого рішення відповідача та наявності підстав для задоволення позову.

Щодо доводів відповідача про те, що при оприлюдненні оскарженого рішення селищної ради від 21.12.2023 року №1605-38/VІІІ про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель було допущено технічну помилку при зазначенні року оприлюднення рішення, що вже виправлено, слід зазначити наступне.

Так, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.

При цьому, твердження відповідача про те, що оскаржене рішення не порушує прав позивача, оскільки у землекористувачів, ще не виник обов`язок вносити зміни до існуючих договорів спростовується висновками суду першої інстанції в оскарженому рішенні, з якими колегія суддів погоджується.

Також є безпідставними посилання відповідача на ненадання судом першої інстанції оцінки діям Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, оскільки ця служба не є учасником справи.

Також слід зазначити, що суд першої інстанції не мав враховувати праві позиції Верховного Суду у справі №160/1936/21 від 01 лютого 2022 року та №160/17179/20 від 07 жовтня 2021 р, на які посилається відповідач, та згідно з якими рішення про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель не є регуляторним актом, оскільки обставини цієї справи, як і оскаржені рішення в цих справах не є подібними.

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Солонянської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області – залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №160/28668/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 16 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва